Ухвала

від 17.06.2014 по справі 904/1173/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

17.06.2014 Справа № 904/1173/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання Ситниковій М.Ю.

за участю представників сторін:

ліквідатор: Зибін А.О., паспорт НОМЕР_1 виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 16.05.97, арбітражний керуючий,

представник скаржника у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2014 року у справі № 904/1173/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ТРЕЙД МАСТЕР", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2014 року (суддя Калиниченко Л.М.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ТРЕЙД МАСТЕР", м. Дніпропетровськ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці, до 11 липня 2014 року, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ТРЕЙД МАСТЕР" арбітражного керуючого Зибіна А.О., якого зобов'язано виконати певні дії, пов'язані з ліквідаційною процедурою.

Постанова господарського суду мотивована ст.ст.37, 38, 40, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

Посилаючись на приписи ст.ст.105, 110, ч.1 ст.111 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" скаржник стверджує, що підприємством боржника податковому органу не було надано ліквідаційний баланс для перевірки його повноти та достовірності.

Виходячи з наведеного скаржник вважає, що боржником був порушений порядок добровільної ліквідації, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ТРЕЙД МАСТЕР", м. Дніпропетровськ не було додано документів, які повинні бути додані на момент звернення з відповідною заявою.

Скаржник вважає, що в порушення приписів ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України боржник повинен був надати суду документи, які б підтверджували його неплатоспроможність, в іншому випадку таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.

Таким чином, неплатоспроможність боржника повинна бути доведена перед судом кредитором шляхом подання доказів, що посвідчують відсутність коштів на рахунках та відсутність активів боржника.

Крім того, скаржник вважає за необхідне відмітити, що підприємством боржника до податкового органу було подано дві декларації: за вересень 2013 року з податку на додану вартість, де сума поставки склала 5 208 926 грн., а ПДВ 1 041 785 грн. та декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, де сума поставки склала 3 940 131 грн., а ПДВ 788 026 грн.

Податкова інспекція вважає, що визнаючи боржника банкрутом, господарський суд Дніпропетровської області не перевірив належним чином наявність у боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство ознак неплатоспроможності.

Посилаючись на п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України скаржник зазначає, що прийняття оскаржуваної постанови від 25 березня 2014 року позбавило податкову інспекцію можливості виконати завдання визначенні законом щодо виконання підприємством -банкрутом конституційного обов'язку стосовно сплати податків.

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2014 року та припинити провадження у у справі № 904/1173/14.

Представник скаржника у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

На вимогу ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 червня 2014 року ліквідатор арбітражний керуючий Зибін А.О. надав суду письмові пояснення щодо доводів скаржника стосовно звітування боржника органам Державної податкової інспекції за вересень -жовтень 2013 року, які долучені до матеріалів справи.

Ліквідатор зазначив, що різниця між обсягами поставки та обсягами придбання у вересні 2013 року склала 92 918 грн. Вказаної суми вистачило лише на сплату податків, поточних витрат та погашення заборгованості минулих періодів. Зобов'язання з ПДВ за вересень 2013 року склали лише 15 581 грн., які сплачені в повному обсязі.

Згідно декларації з ПДВ за жовтень 2013 року обсяг поставки менший, різниця між обсягами постачання та придбання складає 39 412 грн., а сума податкових зобов'язань склала лише 7 878 грн., які також були сплачені в повному обсязі.

Ліквідатор також пояснив, що Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві незаконно внесла зміни в електрону базу даних і скасувала контрагентам боржника податковий кредит отриманий по угодам з підприємством. Вказані дії були оскаржені до суду і 25 грудня 2013 року окружним адміністративним судом м. Києва ухвалено постанову, якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції по встановленню фактів неможливості проведення перевірки, підтвердження господарських відносини з контрагентами, коригування податкової звітності з травня по жовтень 2013 року.

Ліквідатор просить постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2014 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ТРЕЙД МАСТЕР" арбітражного керуючого Зибіна А.О. судова колегія вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві підлягає припиненню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ТРЕЙД МАСТЕР", м. Дніпропетровськ порушено господарським судом Дніпропетровської області 04 березня 2014 року за ознаками ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22 грудня 2011 року).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2014 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці, до 11 липня 2014 року, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ТРЕЙД МАСТЕР" арбітражного керуючого Зибіна А.О.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст.4 1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Тому, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство можуть тільки учасники справи про банкрутство.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) учасники у справі про банкрутство -сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Сторонами у справі про банкрутство згідно ст.1 Закону про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Кредитором, згідно норм цієї ж статті Закону про банкрутство, законодавець визначає юридичну або фізичну особу, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори -кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст.95 Закону про банкрутство, визначений положеннями ч.3 вказаної статті та передбачає право кредиторів заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб -сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст.95 Закону про банкрутство), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Слід зазначити, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Ця норма міститься в ст.210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства -Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Матеріали справи свідчать, що Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з грошовими вимогами до боржника не зверталась, відповідні докази відсутні в матеріалах справи, суду першої інстанції або апеляційному господарському суду такі докази не надавалися.

Крім того, слід зазначити, що на час прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, у справі порушеної за ознаками ст.95 Закону про банкрутство, сторони у справі, крім боржника відсутні, оскільки кредитори звертаються з грошовими вимогами до боржника після публікації оголошення про визнання боржника банкрутом.

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 24 лютого 29014 року за № 18225699 зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ТРЕЙД МАСТЕР", м. Дніпропетровськ перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (а.с.29-32).

Зазначене підтверджується й тим, що з заявою по формі №8-ОПП боржник звертався до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (а.с.56).

Отже, підприємство -боржник перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що не заперечує ліквідатор.

З викладеного вбачається, що Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не набула статусу учасника провадження у справі про банкрутство.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не визначила, яким чином оскаржувана постанова стосується її прав та обов'язків в розумінні ст.91 Господарського процесуального кодексу.

Твердження скаржника про звітування боржника перед органами державної податкової служби у вересні та жовтні 2013 року не спростовує неплатоспроможність боржника. Крім цього, постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року по справі №826/19283/13-а залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування у електронній базі "Податковий облік" показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ТРЕЙД МАСТЕР" за період з 01 травня 2013 року по 30 жовтня 2013 року (а.с.152-157).

Таким чином, судова колегія вважає, що оскільки Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на час оскарження постанови господарського суду не набула статусу кредитора, то вона не мала права на оскарження прийнятого господарським судом судового акту.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 травня 2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на ст.91 або ст.101 Господарського процесуального кодексу України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках, суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Державною податковою інспекцією апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2014 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

Отже, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на вказану постанову господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1173/14 підлягає припиненню.

Керуючись ст.80 ч.1 п.1, ст.ст.91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2014 року у справі № 904/1173/14 - припинити.

Справу №904/1173/14 повернути господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко