Постанова

від 12.06.2014 по справі 904/654/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2014 року Справа № 904/654/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Тищик І.В., Білецької Л.М.,

секретар судового засідання: Малик С.О.

за участю представників сторін:

від відповідача: Кісуріна В.С., довіреність б/н від 21.05.14 , представник ;

представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОНДА"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2014 року

у справі № 904/654/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ІНТЕРМЕТ", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОНДА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 187 442 грн. 55 коп. за договором постачання,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2014 року у справі №904/654/14 (суддя Назаренко Н.Г.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОНДА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ІНТЕРМЕТ" суму основного боргу 182 873,22 грн. пені 3 712,58 грн., 3% річних 856,75 грн.; витрат по сплаті судового збору 3 748,86 грн., про що 07.04.2014 року видано наказ.

Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №8 від 05.07.2013 року щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, що є порушенням положень ст.ст. 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та є підставою для позивача відповідно до п. 9.2 договору стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого у строк товару за кожен день прострочення.

Стягнення 3% річних суд мотивував положеннями ст.625 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення не враховані підстави звільнення від відповідальності за невиконання договірних обов'язків у випадку настання обставин непереборної сили, що передбачили сторони у п. 8.2 договору. Такими обставинами відповідач вважає наявний на території України військовий конфлікт.

Під час розгляду апеляційної скарги відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Донецької області справи №905/3292/14 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОНДА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ІНТЕРМЕТ" про визнання недійсним договору поставки №8 від 05.07.2013 року.

Відзив на апеляційну скаргу позивач не надав, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ІНТЕРМЕТ" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКОНДА" (відповідач, покупець) був укладений договір поставки продукції № 8 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача оцинкований профіль для армування віконних систем, а відповідач зобов'язується прийняти у власність та оплати товар на передбачених цим договором умовах (п. 1.1 договору).

Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна та вартість товару вказані у видаткових накладних, відповідно до п.1.2 договору поставки.

Пунктом 4.1 договору встановлені умови оплати: відстрочка розрахунку на протязі 30 календарних днів з моменту отримання продукції відповідачем.

Судом першої інстанцї було встановлено, що відповідно до видаткових накладних № С0000000321 від 29.10.2013 року та №С0000000340 від 08.11.2013 року позивач здійснив відповідачу поставку товару на суму 212 873 грн. 22 коп.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 30 000 грн., внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у сумі 182 873 грн. 22 коп.

Відповідно до приписів ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та аналогічних положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки належних да допустимих доказів виконання зобов'язання відповідач не надав суду, рішення про стягнення заборгованості є обґрунтованим.

Доводи апелянта про наявність форс-мажорних обставин, які продовжують строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати та є підставою для звільнення від відповідальності, є необґрунтованими та відхиляються колегією суддів з наступних підстав:

Дійсно, є загальновідомим та не потребує доведення факт військового конфлікту на території Криму та Донецької і Луганської областей України. Однак відповідач згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців знаходиться у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

На території Дніпропетровської області події, які на час виникнення у відповідача зобов'язання виконати умови договору щодо оплати, та які передбачені умовами п.8.2 договору поставки, відсутні.

Відповідачем не доведено, яким чином наявність воєнного конфлікту на території певних областей України та в Криму вплинула на виконання ним договору в частині оплати отриманого товару.

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення пені, місцевий господарський суд правомірно послався на положення ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та п.9.2 договору поставки, яким передбачено, що за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого у строк товару за кожен день прострочення.

Розмір пені визначено правильно - 3 712 грн. 58 коп.

Щодо стягнення судом 3% річних, то обґрунтованість цих вимог передбачена положеннями ст.625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, апеляційна скарга є не доведеною та задоволенню не підлягає.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі також відхиляється колегією суддів у зв'язку з тим, що на вирішення даного спору розгляд господарським судом Донецької області справи №905/3292/14 не впливає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2014 року у справі № 904/654/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.В. Тищик

Суддя: Л.М. Білецька

Підписано в повному обсязі 17.06.2014 року.