Ухвала

від 10.06.2014 по справі 826/3778/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3778/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будстар Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №37226552209 від 14 березня 2014 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 квітня 2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будстар Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 14 березня 2014 року №37226552209.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочин між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Датекс С» вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14 лютого 2014 року по 19 лютого 2014 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Будстар Груп» з питань дотримання податкового законодавства щодо формування податкового кредиту при взаємовідносинах ТОВ «Датекс С» за березень 2012 року, за результатами якої складено акт від 19 лютого 2014 року №166/26-55-22-09/32159006, в якому встановлено порушення позивачем ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.2 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01 листопада 2011 року №1379, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 105503,00 грн., в тому числі за березень 2012 року - 105503,00 грн.

На підставі акту перевірки №166/26-55-22-09/32159006 від 19 лютого 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2014 року №37226552298, згідно якого за порушення ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість на суму 158255,00 грн., у тому числі 105503,00 грн. за основним платежем та 52752,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується виконання та використання наданих послуг у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» (замовник) та позивачем (генпідрядник) було укладено додаткову угоду №9/22876/35265 від 26 жовтня 2010 року до договору генерального підряду №22876 від 11 серпня 2008 року, згідно умов якої генпідрядник, в межах договірної ціни, виконує на свій ризик, власними і залученими силами та засобами роботи по влаштуванню електрообладнання трансформаторної підстанції (2 трансформатори), РУ-6 кВ комутаційного центру за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 226, та здає виконані роботи в обумовлені терміни приймальній комісії.

На виконання вищезазначеної додаткової угоди між позивачем (замовник) та ТОВ «Датекс С» (підрядник) було укладено контракт №271010 від 27 жовтня 2010 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання з власних матеріалів (або матеріалів та виробів поставки замовника) в межах договірної ціни власними і залученими силами і засобами виконати роботи по монтажу обладнання для ТП і РП-6 кВ ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 226.

Крім того, між ПрАТ «Київстар» (замовник) та позивачем (генпідрядник) укладено додаткову угоду №30/22876/43082 від 06 лютого 2012 року до договору генерального підряду №22876 від 11 серпня 2008 року, згідно умов якої генпідрядник, в межах договірної ціни, виконує на свій ризик, власними і залученими силами та засобами внутрішні електромонтажні роботи та роботи з влаштування системи освітлення комутаційного центру за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 226, та здає виконані роботи в обумовлені терміни приймальній комісії.

На виконання вищезазначеної додаткової угоди між позивачем (замовник) та ТОВ «Датекс С» (підрядник) було укладено контракт №020212 від 02 лютого 2012 року, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання з власних матеріалів (або матеріалів та виробів поставки замовника) в межах договірної ціни власними і залученими силами і засобами виконати роботи по придбанню обладнання комутаційного центру за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 226.

На підтвердження реального виконання умов контрактів, укладених позивачем з ТОВ «Датекс С», позивачем надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт/і витрати, акти приймання виконаних підрядних робіт за березень 2012 року, податкові накладні, банківські виписки на підтвердження проведення перерахунку коштів за виконані роботи на користь ТОВ «Датекс С».

Отримані позивачем, основними видами діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель, електромонтажні роботи, інші будівельно-монтажні роботи, результати робіт по монтажу обладнання для ТП і РП-6 кВ ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» та робіт по придбанню обладнання комутаційного центру використані в рамках відповідних додаткових угод до договору генерального підряду №22876 від 11 серпня 2008 року (№9/22876/35265 від 26 жовтня 2010 року та №30/22876/43082 від 06 лютого 2012 року) та передані замовнику, що підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на акті ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 31 жовтня 2013 року №1041/22-11/36153038 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Датекс С» з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Фасад Інвест» за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року, з якого вбачається порушення ТОВ «Датекс С» норм податкового законодавства України, завищення податкового кредиту по безтоварних операціях, проведених з ПП «Фасад Інвест», в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ, проведених з підприємствами-покупцями по безтоварних операціях, що відображені ТОВ «Датекс С» в деклараціях з ПДВ за березень 2012 року на суму 125983,90 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 31 жовтня 2013 року №1041/22-11/36153038 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Датекс С», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Датекс С» та на час розгляду справи в суді останнє зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ТОВ «Датекс С» та відсутності реального здійснення контрактів, укладених ТОВ «Датекс С» та позивачем.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від платника податку - ТОВ «Датекс С», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності виконаних робіт та проведення оплати за них, використання результатів виконаних робіт у власній господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14 березня 2014 року №37226552209, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 16 червня 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

В.П.Мельничук

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Грищенко Т.М.