Постанова

від 21.05.2014 по справі 805/4191/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2014 р. Справа №805/4191/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

з участю:

представника позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення витрат за надані соціальні послуги у розмірі 140,39 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Горлівський міський центр зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - позивач, Горлівський міський центр зайнятості) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) про стягнення витрат за надані соціальні послуги у розмірі 140,39 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 09 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Горлівського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, з урахуванням чого, на підставі заяви відповідача, в якій остання зазначила про те, що трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує і не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - 16 жовтня 2012 року надано статус безробітної з призначенням допомоги по безробіттю. З урахуванням викладеного, на підставі Наказу Горлівського міського центру зайнятості від 16 жовтня 2012 року № НТ 121016, а також у відповідності до пункту 4 статті 32, пункту 1 статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та підпунктів 4.3, 4.4 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації її безробітними підприємницької діяльності» ОСОБА_1 призначена допомога по безробіттю починаючи с 16 жовтня 2012 року по 13 квітня 2013 року.

Позивач зазначив, що 12 вересня 2013 року спеціалістами Горлівського міського центру зайнятості було проведено розслідування страхового випадку, за результатами якого складено акт № 363 від 12 вересня 2013 року, з висновків якого встановлено, що громадянка ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з ПАТ «ОТП БАНК» у 4 кварталі 2012 року та 13 грудня 2012 року їй був нарахований дохід у розмірі 18 грн., про що вона позивача не повідомляла, чим порушила вимоги пункту 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Таким чином, відповідачем незаконно отримана допомога по безробіттю за період з 13 грудня 2012 року по 21 грудня 2012 року у розмірі 140,39 грн. У зв'язку із зазначеним, позивачем 15 жовтня 2013 року на адресу відповідача направлена претензія щодо повернення незаконно отриманих коштів у розмірі 140,39 грн., в якій позивачем пропонувалось відповідачу добровільно сплатити борг, але ніякої відповіді позивачеві не надійшло та суму боргу не сплачено.

На підставі вищевикладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 витрати за надані соціальні послуги у розмірі 140,39 грн. (арк. справи 2-4).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено її до розгляду суддею Старосуд І.М. у відкритому судовому засіданні на 11 годину 00 хвилин 07 травня 2014 року.

За результатами повторного автоматичного розподілу, адміністративна справа розпорядженням № 69 від 19 травня 2014 року передана судді Зінченку О.В., у зв'язку із перебуванням судді Старосуд І.М. на лікарняному з 06 травня 2014 року.

З урахуванням викладеного, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року прийнято до провадження дану адміністративну справу суддею Зінченком О.В. та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 годину 30 хвилин 21 травня 2014 року (арк. справи 45).

21 травня 2014 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду через канцелярію надійшло клопотання від представника позивача, в якому представник вказав, що станом на час розгляду даної адміністративної справи заборгованість у розмірі 140,39 грн. відповідачем не сплачена, з урахуванням чого позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі (арк. справи 46).

Відповідач до судового засідання не з'явилась, але була повідомлена судом про дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи належним чином (арк. справи 48), причин неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності до суду не надавала.

Як вбачається з частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням викладеного суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII та відповідно до пунктів 1, 3, 4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20 листопада 2000 року ОСОБА_1 перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна у період з 16 жовтня 2012 року по 13 квітня 2013 року та отримувала допомогу по безробіттю у період з 13 грудня 2012 року по 21 грудня 2012 року.

Зокрема, судом встановлено, що 16 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Горлівського міського центру зайнятості з відповідною заявою за сприянням у працевлаштуванні, наданням статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій вказала, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, пенсію не отримує, не має право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах та пенсію за вислугу років. А також вказала, що у разі подання до Горлівського міського центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також, неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов'язалась добровільно повернути зайво виплачені їй матеріальні забезпечення на випадок безробіття (арк. справи 8).

Позивачем за наслідками розгляду вказаної заяви відповідно до Наказу від 16 жовтня 2012 року № НТ121016 відповідачу надано статус безробітного та з 16 жовтня 2012 року призначено допомогу по безробіттю (арк. справи 10).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами адміністративної справи, ОСОБА_1 з 21 січня 2013 року припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з невідвідуванням Горлівського міського центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин, що підтверджується Наказом від 21 січня 2013 року № НТ 130121 (арк. справи 11), у зв'язку з чим 22 січня 2013 року відповідач знята з обліку як безробітна, що підтверджено Наказом від 22 січня 2013 року № НТ 130122 (арк. справи 11).

Згідно з актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 363 від 12 вересня 2013 року головним спеціалістом відділу перевірок та розслідування страхових випадків Горлівського районного центру занятості Колосовською Катериною Сергіївною на підставі запиту Горлівського міського центру зайнятості № 04/3850 від 22 серпня 2013 року та наданих ПАТ «ОТП Банк» документів проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відносно ОСОБА_1. Даним розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 у період перебування на обліку в Горлівському міському центрі зайнятості в статусі безробітної перебувала в трудових відносинах з ПАТ «ОТП Банк» у 4 кварталі 2012 року, з 13 грудня 2012 року та отримувала дохід в розмірі 18 грн. (арк. справи 14-15).

Зазначене підтверджується Наказом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» № 4333/12-01К від 12 грудня 2012 року про прийняття на посаду фахівця з кредитування сектору продажу споживчих кредитів Донецького кредитно-контрольного офісу управління мережі продажів з робочим місцем в м. Горлівка з 13 грудня 2012 року з тарифною ставкою 9 гривень за годину зі строком випробування з 13 грудня 2012 року по 12 лютого 2013 року (арк. справи 16-17).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-XII (01 січня 2013 року втратив чинність, проте діяв на момент виникнення даних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Втім, як встановлено судом, відповідачем до Горлівського міського центру зайнятості не надавались відомості щодо його працевлаштування, а дані обставини впливали на можливість виплати матеріального забезпечення, з огляду на наведені вище норми законодавства.

На підставі вищевикладеного, позивачем відповідно до Наказу від 27 вересня 2013 року № НТ130927 прийнято рішення про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у період з 13 грудня 2012 року по 21 грудня 2012 року у загальному розмірі 140,39 грн. (арк. справи 12-13).

З урахуванням викладеного, позивачем, на підставі згаданого акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 12 вересня 2013 року № 363 на адресу відповідача направлена претензія від 15 жовтня 2013 року № 01/6258 (арк. справи 5), в якій позивачем пропонувалось відповідачу в п'ятнадцятиденний термін добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю у розмірі 140,39 грн., однак добровільно отримана допомога по безробіттю відповідачем не сплачена.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Приймаючи до уваги, що відповідач не надав відомості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення витрат за надані соціальні послуги у розмірі 140,39 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення витрат за надані соціальні послуги у розмірі 140,39 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 84629) на користь Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття витрати за надані соціальні послуги у розмірі 140,39 грн. (сто сорок грн. 39 коп.) на р/р № 37178300901021, одержувач: Горлівський міський центр зайнятості, банк отримувача ГУ ДКСУ Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 22032986.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 21 травня 2014 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складений 26 травня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.