cpg1251
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2014 р. Справа № 805/4682/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства "Донецьке виробничо- торговельне підприємство " Донбас" про стягнення податкового боргу в сумі 416 696,20 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.
Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донецьке виробничо - торговельне підприємство " Донбас" про стягнення податкового боргу в сумі 416 696,20 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.
Представник позивача у судове засідання з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донецьке виробничо - торговельне підприємство " Донбас" про стягнення податкового боргу в сумі 416 696,20 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку у зазначеному вище розмірі, яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків суми самостійно узгоджених податкових зобов'язань згідно податкової декларації та сум за податковим повідомленням - рішенням. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у зазначеному вище розмірі.
Судом встановлено, що відповідач - Публічне акціонерне товариство "Донецьке виробничо - торговельне підприємство " Донбас" зареєстроване за ідентифікаційним номером 05502456 Виконавчим комітетом Донецької міської ради 23.05.1994 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (Бланк Серії А 01 № 715736).
Як платник податків відповідач зареєстрований в ДПІ у Ворошиловському р-ні м. Донецька за № 56.
Пунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що Контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, встановлений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені главою 9 Податкового кодексу України. Згідно змісту зазначеного нормативно-правового акту, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.
Як свідчать матеріали справи, Публічним акціонерним товариством "Донецьке виробничо - торговельне підприємство " Донбас" подано до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію від 11.02.2013 № 9005549832 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), за період липень-грудень 2013 року на суму 102 797,09 гривень.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою
Пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як встановлено судом та підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку і розрахунком суми податкового боргу, відповідач протягом зазначених строків суми податкових зобов'язань, визначені у поданій ним податковій декларації, до бюджету не сплачував, внаслідок чого має заборгованість за період з липня по грудень 2013 року на суму 102 797,09 гривень.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення:
від 22.10.2013 № 0003832203 яким до відповідача на підставі акту перевірки від 12.09.2013 № 35/22-03/5502456 застосовано штрафні (фінансові) санкції: за основним платежем в розмірі 251 559, 00 гривень, за штрафними санкціями 62 889,75 гривень.
Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Оскільки вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачеві, але повернуто на адресу податкового органу у зв'язку з неможливістю вручення, тому на підставі зазначених вимог воно вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Таким чином, податкові зобов'язання відповідача, визначені податковим повідомленням - рішенням, вважаються узгодженими. Встановлений чинним законодавством строк сплати зазначених податкових зобов'язань на день розгляду справи сплинув, що також підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку.
Таким чином, загальна сума донарахувань відповідачу складає: з орендної плати - в сумі - 102 797,09 гривень (наявна переплата у розмірі 549,47 гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями -314 448,75 гривень (наявна переплати у розмірі 0,17 гривень).
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області сформована податкова вимога від 06.09.2013 № 126-15 у сумі 17179,46 гривень, яка надіслана відповідачу листом з повідомленням про вручення.
Але, заходи прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань не призвели до їх погашення, з цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим вказана податкова вимога не втратила юридичної сили.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та керуючись, підпунктом 20.1.28 статті 20, статтею 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства "Донецьке виробничо - торговельне підприємство " Донбас" про стягнення податкового боргу в сумі 416 696,20 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донецьке виробничо - торговельне підприємство " Донбас" (ідентифікаційний номер 05502456 адреса: 83086, Донецька область, м. Донецьк, вул. Красноармійська, буд.19) податкову заборгованість з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 416 696 (чотириста шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті 27 травня 2014 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Толстолуцька М.М.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2014 |
Оприлюднено | 19.06.2014 |
Номер документу | 39268276 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Толстолуцька М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні