Постанова

від 10.06.2014 по справі 804/6749/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 р. Справа № 804/6749/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складіголовуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом П'ятихатського районного центру зайнятості (далі - позивач) до КЗ «Централізована бібліотечна система П'ятихатського району Дніпропетровської області (далі - відповідач) про повернення допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до КЗ «Централізована бібліотечна система П'ятихатського району Дніпропетровської області про стягнення з відповідачадопомоги по безробіттю в сумі 4828 грн.73 коп. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час обміну інформацією з Пенсійним фондом України 11.04.14 було виявлено факт сплати єдиного внеску по громадянці ОСОБА_1 за період з січня 2012 року по травень 2013 року підприємством Відділ культури, туризму, національностей та релігій П'ятихатської районної державної адміністрації, структурним підрозділом якого є КЗ «Централізована бібліотечна система П'ятихатського району Дніпропетровської області».Повернення підприємством виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до ч.4 ст.35 Закону № 1533-ІІІ, де зазначено, що з роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. До суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Відповідач направив до суду заяву, відповідно до якої гр. ОСОБА_1 отримала заробітну плату за той період часу, коли отримувала допомогу по безробіттю, у зв'язку з чим відповідач вважає, що справедливо було б стягувати сплачену допомогу по безробіттю саме з ОСОБА_1, тому позов відповідач не визнає. Також відповідач просить суд розглянути справу без участі представника.

Вивчивши доводи позову та заяви відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, якими врегульовуються спірні правовідносини, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, на обліку у позивача з 04.04.12по 15.05.13 перебувала гр. ОСОБА_1, яка була звільнена з підприємства КЗ «Централізована бібліотечна система П'ятихатського району Дніпропетровської області» з посади бібліотекаря. Так, гр. ОСОБА_1 11.04.12 наказом центру зайнятості № НТ120411 був наданий статус безробітної на підставі п.п.2,4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ (далі-Закон № 1533 ) і призначена допомога по безробіттю з 11.04.12 по 05.04.13. З 11.04.12по 09.07.12 виплата допомоги по безробіттю була скорочена відповідно до пп.2 п. 5 ст.31 Закону № 1533, звільнення з останнього місця роботи з підстав передбачених ст.37, п.3,4,7,8 ст. 40, ст. 41 і 45 Кодексу законів про працю України (на 90 календарних днів).За період з 10.07.12 по 05.04.13 ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю в розмірі 4828 грн. 73 коп.(а.с.21).

Відповідно до рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області № 2/434/89/12 від 23.04.13 по справі № 2/434/89/12 гр. ОСОБА_1 була поновлена на посаді бібліотекаря абонементу Відділу обслуговування Комунального закладу «Централізована бібліотечна система П'ятихатського району Дніпропетровської області (а.с.10-11). Наказом відповідача від 15.05.13 №24 на підставі вказаного рішення суду ОСОБА_1 поновлено на посаді бібліотекаря з 15.05.13 (а.с.13). Наказом позивача № НТ 130528 від 28.05.13ОСОБА_1 було припинено реєстрацію безробітною, для зняття з обліку ОСОБА_1 надала позивачу копію рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.04.13.

Враховуючи приписи ч.4 ст.35 Закону №1533 позивач 11.04.14вих. № 01-084 направив відповідачу претензію, в якій пропонував добровільно внести спірну суму коштів на рахунок позивача (а.с.22). Відповідно до відповіді № 116 від 29.04.14 р. на претензію відповідач зазначив, що поновлений працівник ознайомлений з претензією і дає згоду на відшкодування коштів щомісячно утримувати із заробітної плати в розмірі 100 грн. Також відповідачем зазначено, що планових асигнувань на погашення розміру претензійної суми в 2014 році не передбачено, тому виплата суми претензії буде здійснюватися відповідно до проведених утримань із заробітної плати ОСОБА_1

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.Згідно із ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Так, ч. 1 ст. 22 Закону №1533 передбачено, що застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу; допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи; ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням (ч.7 ст.22).

Відповідно до ч.4 ст.35 Закону №1533 із роботодавця утримуються: - сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; - незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; - незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Оскільки ОСОБА_1 було поновлено на роботі за рішенням суду, суд доходить до висновку, що виплачене забезпечення по безробіттю в сумі 4 828,73 грн. повинно бути утримано із роботодавця - Комунального закладу «Централізована бібліотечна система П'ятихатського району Дніпропетровської області». Щодо доводів відповідача суд зазначає, що аналіз наведених законодавчих положень не дає підстави для висновку, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному утримується з працівника, поновленого на роботі за рішенням суду, якщо судом на його користь був стягнутий середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

За викладених обставин суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу «Централізована бібліотечна система П'ятихатського району Дніпропетровської області» (код ЄДРПОУ 02218192) на користь П'ятихатського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 23929862) суму коштів в розмірі 4 828 грн. (чотири тисячі вісімсот двадцять вісім гривень) 73 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції відповідно до ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев