Постанова

від 11.06.2014 по справі 816/1898/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1898/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик - Куличок О.Л.,

представника позивача - Бобрицького А.В.,

представника відповідача - Трунової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Центр - Транс" до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АС Центр - Транс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов №032188 від 10.04.2014 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 340 грн та №032189 від 10.04.2014 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що вантажний автомобіль DAF 95 XF 380 реєстраційний номер НОМЕР_2 на час перевірки працівниками Уктрансінспекції знаходився у користуванні та експлуатації ТОВ "АС Південь-Транс", яким здійснювалося перевезення вантажу відповідно до разового договору - заявки № 000014 від 10.02.2014 із позивачем, при цьому водій ОСОБА_3 є штатним працівником зазначеного товариства, подорожній лист видано також цим товариством. За таких обставин вважає, що відповідач не мав правових підстав для застосування до позивача адміністративного - господарських штрафів, які згідно Закону України "Про автомобільний транспорт" підлягають застосуванню до автомобільних перевізників.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

У запереченнях в обґрунтування правомірності оскаржуваних постанов посилалася на те, що 12.02.2014 державними інспекторами Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області здійснено перевірку транспортного засобу марки DAF 95 XF 380 д.р.н. НОМЕР_2, який належить ТОВ "Транс - Груп", за кермом якого перебував ОСОБА_3 В ході перевірки встановлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, які викладено в акті перевірки №099000 від 12.02.2014. Стверджувала, що перевізником у даному випадку є ТОВ "АС Центр - Транс" , оскільки перевезення вантажу транспортним засобом марки DAF 95 XF 380 д.р.н. НОМЕР_2 здійснювалося на виконання договору між ТОВ "АС Центр - Транс" та ТОВ "Кернел-Трейд" від 01.07.2013 № 24/13-ТР про надання послуг з перевезення вантажу, і у товарно-транспортній накладній, наданій на перевірку, позивача було зазначено як перевізника. За таких обставин за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Управління Укртрансінспекції у Полтавській області на підставі ч.1 абзацу 3,8 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" винесено постанови № 032188 та № 032189 від 10.04.2014 про застосування до ТОВ "АС Центр - Транс" адміністративно-господарського штрафу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

Судом встановлено, що 12.02.2014 старшим державним інспектором Ільїчовим Г.А. та головним спеціалістом Йокалом О.В. Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області в ході рейдової перевірки на а/д Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв 75 км+812 перевірено транспортний засіб DAF 95 XF 380, номерний знак НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, що належить ТОВ "АС Транс - Груп", за кермом якого згідно посвідчення водія серії НОМЕР_5 знаходився ОСОБА_3 .

За результатами вказаної перевірки складено акт від 12.02.2014 № 099000, в якому зафіксовано порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, надання послуг з перевезення вантажів на договірних умовах, без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону:

- не оформлені та відсутні тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР;

- відсутній страховий поліс обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті водія ОСОБА_3 згідно ПКМУ № 959 від 14.08.1996 року /а.с. 37/.

Зазначений акт підписано водієм ОСОБА_3 із поясненням, що відносно встановлених порушень потребує юридичної консультації.

03.03.2014 Управлінням Укртрансінспекції у Полтавській області направлено ТОВ "АС Транс - Груп" повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 31.03.2014, яке отримане останнім 27.03.2014, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с. 39/.

Із витягу з протоколу засідання комісії по розгляду справ про виявлені порушення законодавства про автомобільний транспорт від 31.03.2014 суд вбачає, що комісія із урахуванням наданих ТОВ "АС Транс-Груп" документів ухвалила запросити на розгляд справи 10.04.2014 за актом перевірки № 099000 від 12.02.2014 ТОВ "АС Центр - Транс", як перевізника, що фактично надавав послуги з перевезення вантажу в момент складання акту відповідно до товарно - транспортної накладної № РН - 106745 від 11.02.2014 /а.с. 33-34/

02.04.2014 Управлінням Укртрансінспекції у Полтавській області направлено ТОВ "АС Центр - Транс" повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 10.04.2014, яке отримане останнім 07.04.2014, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с. 38/.

За результатами засідання комісії по розгляду справ про виявлені порушення законодавства про автомобільний транспорт від 10.04.2014 начальником Управління Укртрансінспекції у Полтавській області винесено:

- постанову № 032188 від 10.04.2014, якою на підставі абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до ТОВ "АС Центр - Транс" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 340 грн.;

- постанову №032189 від 10.04.2014, якою згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до ТОВ "АС Центр - Транс" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн /а.с. 7-8/.

Позивач не згоден із вказаними постановами, у зв'язку з чим звернувся до суду із відповідним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень частин 12, 14, 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року №2344-ІІІ, із змінами і доповненнями (далі - Закон №2344) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок), який встановлює процедуру здійснення такого контролю.

Відповідно до пункту 14 Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно пункту 21 Порядку у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як встановлено судом, 12.02.2014 року працівниками Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області області здійснено рейдову перевірку транспортного засобу DAF 95 XF 380, номерний знак НОМЕР_2, в ході якої виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, які зафіксовано в акті перевірки від 12.02.2014 № 099000, а саме: надання послуг з перевезення вантажів на договірних умовах, без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону: не оформлені та відсутні тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР; відсутній страховий поліс обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті водія ОСОБА_3 згідно ПКМУ № 959 від 14.08.1996 року.

Відповідно до положень частини 1, 2 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

В силу частини 1 статті 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані : організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

Пунктом 6.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340, вимоги якого поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами, передбачено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 24.06.2010 № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

З огляду на викладене, до обов'язкових документів для водія під час здійснення внутрішніх перевезень вантажів вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тонн є тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, наявність яких зобов'язаний забезпечити автомобільний перевізник в силу положень статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Крім того, згідно пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 року № 85/96-ВР в Україні діє обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Відповідно до пункту 4 Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 року № 959, страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховиком договори страхування.

Таким чином, водій під час здійснення перевезень, повинен бути застрахованим від нещасних випадків на транспорті шляхом укладення власником або орендарем транспортного засобу договору страхування із страховиком, та мати відповідний страховий поліс.

З огляду на відсутність на час перевірки у водія транспортного засобу DAF 95 XF 380, номерний знак НОМЕР_2, тахокарт у кількості, що передбачена ЄУТР та страхового полісу обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті водія ОСОБА_3, інспекторами Укртрансінспекції у Кіровоградській області правомірно відображено ці порушення в акті перевірки від 12.02.2014 № 099000.

Відповідно до абзаців 3, 8 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищенаведених норм суд вбачає, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт несе саме автомобільний перевізник .

В силу положень статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Судом встановлено, що власником транспортного засобу DAF 95 XF 380, державний номер НОМЕР_2, є Товариство з обмеженою відповідальністю "АС Транс-Груп", що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_4 /а.с. 20/.

Згідно договору №01Н оперативної оренди (найму) транспортних засобів від 02.01.2012, додаткової угоди №2 до договору, ТОВ "АС Транс - Груп" передало ТОВ "АС Південь - Транс" у тимчасове платне користування на умовах найму транспортний засіб, вказаний в додатку №2 , а саме DAF -95 XF 380, державний номер НОМЕР_2, а також напівпричіп державний номер НОМЕР_3, про що свідчить акт прийому-передачі автомобілів від 30.01.2012 /а.с. 57,59-61/.

ТОВ "АС Центр-Транс" з метою виконання укладеного з ТОВ "Кернел - Трейд" договору №24/13-ТР від 01.07.2013 про надання послуг по перевезенню вантажів, уклало з ТОВ "АС Південь - Транс" разовий договір - заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 000044 від 10.02.2014, згідно якого ТОВ "АС Південь-Транс" (перевізник) зобов'язувався виконати для ТОВ "АС Центр-Транс" (замовника) перевезення соняшникової олії масою 20,1 т з м. Приколотного до м. Миколаєва (Одеса) з 11.02.2014 по 13.02.2014, транспортним засобом DAF -95 XF 380, державний номер НОМЕР_2 та напівпричепом державний номер НОМЕР_3, водій ОСОБА_3 /а.с. 9-10, 53/

Із наказу ТОВ "АС Південь - Транс" №24 від 06.03.2012 вбачається, що ОСОБА_3 прийнятий на роботу у товаристві на посаду водія автомобілів всіх типів та марок з різними умовами праці з 07.03.2012 /а.с.56/.

У заявці ТОВ "Кернел-Трейд" на організацію перевезення № 31664 від 10.02.2014, прийнятій для виконання ТОВ "АС Центр-Транс", було зазначено фактичного перевізника - ТОВ "АС Південь - Транс" /а.с. 11/.

У товарно-транспортній накладній № РН-106745 від 11.02.2014, виписаній ТОВ "Кернел - Трейд" як вантажовідправником автомобільним перевізником був зазначений ТОВ "АС Центр-Транс", разом з тим, підпису (печатки) уповноваженої особи ТОВ "АС Центр-Транс" щодо прийняття вантажу ТТН не містила, натомість товар було прийнято для перевезення і здано водієм ТОВ "АС Південь - Транс" ОСОБА_3 /а.с. 14/.

Перевезення вантажу транспортним засобом DAF -95 XF 380, державний номер НОМЕР_2 з 11.02. 2014 по 13.02.2014 здійснювалося водієм ОСОБА_3 на підставі також подорожнього листа № 418767 від 01.02.2014, виданого ТОВ "АС Південь - Транс".

Таким чином, суд приходить до висновку, що на час перевірки 12.02.2014 транспортного DAF -95 XF 380, державний номер НОМЕР_2, перевезення вантажу здійснювалося саме ТОВ "АС Південь - Транс" , який у розумінні статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" вважався автомобільним перевізником

Натомість позивач ТОВ "АС Центр-Транс" виступав у даному випадку замовником транспортних послуг у ТОВ "АС Південь-Транс" згідно разового договору - заявки № 000044 від 10.02.2014, факт виконання якого підтверджено актом надання послуг № 1745/1 від 28.02.2014 /а.с. 54/.

Зважаючи на те, що позивач не був власником (орендарем) транспортного засобу DAF - 95 XF 380, державний номер НОМЕР_2, не здійснював фактичне перевезення вантажу вказаним транспортним засобом, тобто не був автомобільним перевізником і відповідно не допускав порушень законодавства про автомобільний транспорт, застосування до нього адміністративно-господарських штрафів згідно статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" є безпідставним.

Суд бере до уваги, що під час розгляду відповідачем справи про порушення на автомобільному транспорті власником транспортного засобу DAF - 95 XF 380, державний номер НОМЕР_2, ТОВ "АС Транс - Груп" було надано відповідачу лист від 31.03.2014 № 01/03 (надійшов 01.04.2014), в якому повідомлено про те, що вказаний транспортний засіб передано в оперативну оренду ТОВ "АС Південь-Транс", а також додано копію договору оперативної оренди /а.с. 21/. До матеріалів справи про порушення на автомобільному транспорті було долучено акт приймання-передачі транспортних засобів від ТОВ "АС Транс-Груп" до ТОВ "АС Південь-Транс", що підтверджено представником відповідача у судовому засіданні. Крім того, під час засідання комісії 10.04.2014 був присутній керівник ТОВ "АС Центр - Транс" Гонтар С.О., який звертав увагу, що транспортний засіб належить ТОВ "АС Південь - Транс", де і працевлаштований водій, який здійснював перевезення. Разом з тим, відповідачем не було з'ясовано усіх обставин, які підлягали встановленню при застосуванні адміністративно-господарського штрафу, у зв'язку з чим безпідставно визначено автомобільним перевізником ТОВ "АС Центр-Транс", якого притягнуто до відповідальності.

З огляду на викладене, постанови № 032188, №032189 від 10.04.2014 про застосування адміністративно-господарського штрафу є необґрунтованими, тобто прийнятими без урахування усіх обставин, які мали значення для прийняття таких рішень, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Таким чином позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Зважаючи на викладене, з урахуванням позиції Вищого адміністративного суду України у листі від 21.11.2011 № 2135/11/13-11, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України в особі Управління Укртрансінпекції у Полтавській області на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 182 грн. 70 коп.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи те, що позивачем сплачено при поданні позову 182 грн. 70 коп. (10 відсотків розміру ставки судового збору), і суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі, решта суми судового збору - 1644 грн. 30 коп. ( 1827 - 182,7) підлягає стягненню з відповідача, який не звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Центр - Транс" до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 032188 від 10 квітня 2014 року та № 032189 від 10 квітня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Управління Укртрансінспекції у Полтавській області (ідентифікаційний код 38276876) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Центр-Транс" (ідентифікаційний код 37805590) витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Стягнути з Управління Укртрансінспекції у Полтавській області (ідентифікаційний код 38276876) до Державного бюджету України на р/р 31213206784002, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код класифікації доходів бюджету 22030001, судовий збір в розмірі 1 644 грн 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 16 червня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол