Рішення

від 05.06.2014 по справі 2-2657-06

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1415/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : 5 Токова С.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Дмитренко М. І. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоДмитренко М. І. суддівБондаренко С. І. , Новіков О. М. при секретаріПосипайко А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_10 про визнання права власності на самочинне будівництво, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2006 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_7 належить на праві власності 1/6 частина будинку по АДРЕСА_1 в м. Черкаси на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого державною нотаріальною конторою 05.04.2006 року №4-391. ОСОБА_8 належить ? частина будинку на підставі свідоцтва про право власності, виданого державною нотаріальною конторою 05.04.2006 року №4-393 та 1/6 частина будинку, яка належить на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого державною нотаріальною конторою 05.04.2006 року №4-389.

На час звернення з позовною заявою ще 1/6 частина будинку рахується за ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Цю частину будинку, як спадкове майно прийняв у спадок його син ОСОБА_6, шляхом подачі заяви в нотаріальну контору. Проте, за отриманням свідоцтва про право на спадщину не звертався.

Зазначали, що ними самочинно, без відповідного дозволу побудовано кухню літ.В,в, частину сіней літ. а, веранду літ. а1, сіни літ.а2 та переобладнано житлову кімнату літ.1-4.

Домоволодіння по АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці площею 600 кв.м., яка надана в постійне користування згідно рішення Черкаського міськвиконкому від 10.08.1957 року №1146.

В зв'язку з необхідністю узаконити право власності на самочинні будови, позивачі просили суд визнати за ними право власності на самочинно зведені споруди: кухню літ.В,в, частину сіней літ. а, веранду літ. а1, сіни літ.а2 та переобладнано житлову кімнату літ.1-4 по АДРЕСА_1 в м. Черкаси.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2006 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як незаконне та необґрунтоване, постановлене з неповним з'ясуванням обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2006 року не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суд прийшов до висновку, що самочинні будівлі не порушують права інших осіб, не мають порушень вимог будівельних норм, згідно висновку архітектурно-будівельної комісії, а тому у відповідності до ст. 376 ЦК України можливо визнати право власності на самочинно побудовані будівлі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 належить ? частина будинку на підставі свідоцтва про право власності, виданого державною нотаріальною конторою 05.04.2006 року №4-393 та 1/6 частина будинку, яка належить на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого державною нотаріальною конторою 05.04.2006 року №4-389. ОСОБА_7 належить на праві власності 1/6 частина будинку по АДРЕСА_1 в м. Черкаси на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого державною нотаріальною конторою 05.04.2006 року №4-391.

Відповідно до ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Однак, суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене положення закону та не надав оцінки тому, що позивачі не провели державну реєстрацію спадкового майна, а відтак у них не виникло право власності на вказане нерухоме майно.

Доказів, які підтверджують право власності ОСОБА_8 на ? частину будинку позивачем взагалі суду не надано.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Черкаського міськвиконкому від 10.08.1957 року №1146 за домоволодінням по АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 600 кв.м., яка надана в постійне користування.

Згідно із п.34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада займається питанням регулювання земельних відносин.

Суд першої інстанції не залучив до участі у справі в якості відповідача Черкаську міську раду, чим порушив норми матеріального права, оскільки виконавчий комітет не наділений такими повноваженнями і відповідно не може бути належним відповідачем по справі.

З технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 вбачається, що позивачі самовільно, без відповідного дозволу компетентних органів, побудували кухню літ.В,в, частину сіней літ. а, веранду літ. а1, сіни літ.а2 та переобладнали житлову кімнату літ.1-4.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь - які докази, які б доводили факт будівництва вище перерахованих об'єктів за власні засоби позивачів чи будь -які документи на закупівлю будівельних матеріалів, договори підряду, покази свідків, тощо.

Відповідно до ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно висновку архітектурно-будівельної комісії по Соснівському району щодо можливості визнання права власності кухню літ. В,в, частину сіней літ. А, веранду літ. а1, сіни літ.а2 та переобладнано житлову кімнату літ.1-4 по АДРЕСА_1 в м. Черкаси самовільно побудована літня кухня літ. В,в, розташована з порушенням вимог п.3.25 ДБН а* ДБН 360-92** передбачено зменшення нормативної відстані за взаємної згодою власників сусідніх земельних ділянок, тому заявники погодили це узаконення із власницею домоволодіння АДРЕСА_2. Враховуючи документи, надані заявниками ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та положення ст.. 376 ЦК України архітектурно-будівельна комісія по Соснівському району вказала на можливість визнання права власності на спірні будівлі.

Судова колегія критично оцінює даний висновок, оскільки позивачі не зверталися до комісії з приводу прийняття в експлуатацію самочинно побудованих будівель, як цього вимагає закон.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив докази по справі, не надав їм належну оцінку та ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, яке на думку судової колегії повинно бути скасоване як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також судова колегія вважає, що судом першої інстанції не визначено коло осіб, чиї б права могли бути порушені та не встановлено підтвердження не порушення їх прав.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь - які об'єктивні дані, які б свідчили про одержання третіми особами копій ухвали про відкриття провадження у справі від 01.06.2006 року та копії позовної заяви, відсутні дані про вручення судових повісток, повідомлення про вручення ОСОБА_6 поштових відправлень, хоча в тексті рішення від 19.06.2006 року зазначено, що треті особи були повідомлені належним чином про час і місце слухання справи.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин по справі, не дослідив належних доказів, порушив норми матеріального та процесуального права і в результаті ухвалив передчасне рішення, яке не відповідає фактичним обставинам, та яке необхідно скасувати, ухваливши нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 209,303, 307, 309, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2006 року - задоволити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_6; ОСОБА_10 про визнання права власності на самочинне будівництво - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_7, ОСОБА_8 у задоволенні позову до виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_6; ОСОБА_10, про визнання права власності на самочинне будівництво.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :