Рішення

від 13.05.2014 по справі 910/3415/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3415/14 13.05.14

За позовомІнституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України До Дослідно-конструкторського виробництва медичного приладобудування при Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Простягнення 159 364,27 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача - Матвеєв С.В., представник за довіреністю;

Від відповідача - Білецький К.Ф., представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з комунальних послуг в сумі 1 414,20 грн. та відшкодування податку на землю в сумі 157 950,07 грн., що разом становить суму боргу у розмірі 159 364,27 грн.

Ухвалою суду від 29.04.2014р. за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.

Відповідач проти позову заперечив, зокрема з підстав відсутності у позивача правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою, разом з тим, відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 1 414,20 грн. боргу за комунальні послуги.

У зв'язку із здійсненою проплатою в сумі 1 414,20 грн. позивач на підставі ст. 22 ГПК України зменшив суму заявлену до стягнення та просить суд стягнути з відповідача 157 950,07 грн. відшкодування податку на землю.

Вказана заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду, у зв'язку із чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір по суті.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2001р. між Інститутом експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України та Дослідно-конструкторським виробництвом медичного приладобудування при Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України укладено договір № 31к/01 про відшкодування витрат ІЕПОР НАН України за надані комунальні послуги та податку на землю, згідно з яким інститут надає право користуватись дослідному виробництву електроенергією, холодною водою та іншими послугами, що надаються постачальниками таких послуг інституту та земельною ділянкою, що належить інституту, а дослідне виробництво (відповідач) бере участь у витратах інституту на відшкодування комунальних послуг постачальникам та сплату податку на землю.

Обов'язки сторін визначені у розділі 2 договору, де згідно з п. 2.1.3 інститут зобов'язувався надавати рахунки дослідному виробництву за використані комунальні послуги та відшкодування податку на землю за діючими розцінками і тарифами, а згідно з п. 2.2.3 дослідне виробництво (відповідач) зобов'язувалось не пізніше 20 числа звітного місяця вносити плату на рахунок інституту за комунальні послуги та відшкодування податку на землю.

Договір діє з 01.01.2001р. по 31.12.2001р. включно (п. 5.1 договору).

За п. 5.4 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на термін 1 рік і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Спір у справі виник через наявність заборгованості відповідача з податку на землю: за період з вересня 2011 року до грудня 2011 року в сумі 30 044,92 грн., з серпня 2012 року до грудня 2012 року в сумі 29252,78 грн., та з лютого 2013 року до грудня 2013 року в сумі 88 652,37 грн., що разом складає 157 950,07 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів оплати виставлених рахунків-фактур № 309 від 09.09.2011р., № 341 від 14.10.2011р., № 342 від 14.10.2011р., № 375 від 21.11.2011р., № 376 від 21.11.2011р., № 410 від 15.12.2011р., № 409 від 15.12.2011р., №39 від 23.08.2012р., №75 від 21.09.2012р., №114 від 22.10.2012р., №156 від 23.11.2012р., №208 від 24.12.2012р., № 207 від 24.12.2012р., № 89 від 11.03.2013р., № 138 від 08.04.2013р, № 139 від 08.04.2013р., № 157 від 25.04.2013р., № 158 від 25.04.2013р., № 203 від 31.05.2013р., № 204 від 31.05.2013р., № 242 від 30.06.2013р., № 243 від 30.06.2013р., № 282 від 31.07.2013р., № 383 від 31.07.2013р., № 315 від 31.08.2013р., № 316 від 31.08.2013р., № 348 від 30.09.2013р., № 349 від 30.09.2013р., № 379 від 31.10.2013р., № 380 від 31.10.2013р., № 379 від 30.11.2013р., № 436 від 30.11.2013р., № 468 від 18.12.2013р., № 469 від 18.12.2013р. відповідачем суду не представлено.

В матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами з 01.09.2011р. по 31.12.2013р. складений між позивачем та відповідачем, згідно якого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 159 364,27 грн., (в тому числі 157 950,07 грн. відшкодування податку на землю). Вказаний акт звірки розрахунків підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками підприємств, свідчить про визнання вказаної суми заборгованості відповідачем. В судовому засіданні відповідач не заперечив факт підписання вказаного акта звірки взаєморозрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України згідно Державного акту на право постійного користування землею отримав у постійне користування 2,1450 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для експлуатації та обслуговування адміністративної та лабораторно-господарських будівель на вул. Васильківській, 45 у Голосіївському районі м. Києва.

Базою оподаткування податку на землю згідно ст. 271.1.1 Податкового кодексу України є нормативно грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Відповідно до витягу з технічної документації №Ю-14744/2007 про нормативно грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий №79:336:017), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 45, визначена нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка становить 31 876 415,71 грн.

Згідно ст. 274.1 Податкового кодексу України ставка податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Інститут, згідно ст.282.1.3 Податкового кодексу України має пільгу щодо сплати податку для юридичних осіб, як державна бюджетна установа яка повністю утримується за рахунок державного бюджету України.

Згідно ст. 284.3 Податкового кодексу України якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

В матеріалах справи наявні податкові декларації з плати за землю, а також платіжні доручення, що підтверджують факт сплати позивачем податку на землю до місцевого бюджету за площі, що передані в орендне користування та площу забудови будівлями госпрозрахункового підприємства - Державне дослідно-конструкторське виробництво медичного приладобудування Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України.

З урахуванням викладеного та також згідно умов договору (п. 2.2.3) строки сплати за відшкодування податку на землю з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення нарахованої суми в розмірі 157 950,07 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини на які відповідач посилається у відзиві, спростовані матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного Дослідно-конструкторського виробництва медичного приладобудування при Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 45, ідентифікаційний код 05447473) на користь Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 45, ідентифікаційний код 05416946) 157 950 (сто п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 07 коп. відшкодування податку на землю, 3 187 (три тисячі сто вісімдесят сім) грн. 28 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.06.2014р.

Суддя І.І. Борисенко