Рішення

від 06.06.2014 по справі 910/6718/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6718/14 06.06.14

За позовомПідприємства зі 100 % іноземною інвестицією «Монблан» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «А сервіс Україна» Простягнення 12 652 916,98 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Рицький С.В. - дов. № б/н від 07.03.2014 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство зі 100 % іноземною інвестицією «Монблан» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А сервіс Україна» про стягнення 12 652 916,98 грн.

Ухвалою суду від 14.04.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.05.2014 року.

У судовому засіданні 23.05.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 23.05.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи до 06.06.2014 р.

В судовому засіданні 06.06.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 06.06.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.06.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2011 року між Підприємством зі 100% іноземною інвестицією "Монблан" (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЕРЕС» (назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «А СЕРВІС УКРАЇНА») (надалі - Відповідач) було укладено договір поставки №26/В-24596-2011, відповідно до пункту 1.1 якого позивач, здійснюючи оптову торгівлю непродовольчими товарами, зобов'язався поставити та передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно з умовами договору, загальна кількість та асортимент якого вказуються у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору. Найменування, ціна за одиницю товару та кількість товару, що поставляється за договором, визначаються у накладних на товар, що додаються та є невід'ємними частинами цього договору, прирівнюються сторонами до специфікації та мають її силу.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Додатковою угодою №1 до договору поставки від 21 жовтня 2011 року було погоджено зміну найменування відповідача.

Додатковою угодою №2 до договору поставки було погоджено продовження строку дії договору поставки.

У відповідності до п. 2.2 договору, товар поставляється і передається у власність покупцю вільним від усіх і будь-яких зобов'язань і обтяжень перед третіми особами (включаючи сплату обов'язкових платежів, податків, мита). Поставка Товару за цим Договором здійснюється на умовах ЕХW Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс в редакції 2000 року, а саме: «франко завод - склад Постачальника», який на момент підписання договору знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-а, шляхом самовивозу товару покупцем зі складу постачальника транспортом покупця та за його рахунок.

Зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на своєму складі без завантаження товару на будь-який приймаючий транспортний засіб в день чи в межах періоду, вказаного в повідомленні постачальника про погодження замовлення покупця, або, якщо такого часу не обумовлено, у строк звичайний для поставки аналогічних товарів.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що якщо сторонами не обумовлено інше місце поставки, Товар приймається за кількістю та якістю покупцем або представником покупця, належним чином уповноваженими відповідно до чинного законодавства, на складі постачальника на підставі товаросупровідних документів, які підтверджують кількість, комплектність, номенклатуру та асортимент Товару.

Відповідно до пункту 3.3.1 договору, відповідач зобов'язався оплатити товар протягом 14 календарних днів з дня отримання товару від позивача. Днем отримання товару від позивача є день виписки позивачем відповідних накладних на товар.

Як стверджує позивач, ним на виконання умов договору поставки № 26/В-24596-2011 від 04.01.2011 р. було передано відповідачу товар передбачений умовами договору на суму 124 304 480,75 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

28 березня 2013 року на підставі накладної «Повернення постачальнику №1» від 28 березня 2013 року відповідачем було повернуто позивачу товари поставлені за видатковою накладною № 83/2152949 від 15.03.2013 на суму 5 395,32 грн., внаслідок чого вартість товару, поставленого за вказаною накладною зменшилась зі 111 720,78 грн. до 106 325,46 грн.

Таким чином, загальна вартість поставленого за договором поставки товару протягом строку дії договору складає 121 214 101,01 гривень.

Відповідно до п. 3.3.4. договору, у разі наявності заборгованості покупця за поставлений йому постачальником товар, кошти, що надходять на рахунок постачальника, зараховуються на погашення такої заборгованості по мірі утворення останньої і не є попередньою оплатою за здійснення наступних партій товару.

В свою чергу відповідач у строки встановлені в договорі поставлений товар оплатив частково, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно видаткових накладних за період з 06.02.2013 р. до 06.11.2013 р. (зазначені накладні додані до позовної заяви) становить 12 652 916,98 грн. При цьому, заборгованість відповідача за товар, поставлений за видатковою накладною № 83/2111196 від 06.02.2013 р. на суму 306 195,06 становить 94 451,80 грн., внаслідок часткового зарахування залишку у сумі 211 743,26 грн., що утворився при зарахуванні заборгованості з оплати за товари поставлені за договором раніше в хронологічному порядку утворення такої заборгованості.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А сервіс Україна» про стягнення 12 652 916,98 грн. основного боргу за договором № 26/В-24596-2011 від 04.01.2011 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3.3.1 договору, відповідач зобов'язався оплатити товар протягом 14 календарних днів з дня отримання товару від позивача. Днем отримання товару від позивача є день виписки позивачем відповідних накладних на товар.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору поставки № 26/В-24596-2011 від 04.01.2011 р. було передано відповідачу товар передбачений умовами договору на суму 124 304 480,75 грн. 28 березня 2013 року на підставі накладної «Повернення постачальнику №1» від 28 березня 2013 року відповідачем було повернуто позивачу товари поставлені за видатковою накладною № 83/2152949 від 15.03.2013 на суму 5 395,32 грн., внаслідок чого вартість товару, поставленого за вказаною накладною зменшилась зі 111 720,78 грн. до 106 325,46 грн. Таким чином, загальна вартість поставленого за договором поставки товару протягом строку дії договору складає 121 214 101,01 гривень.

В свою чергу відповідач у строки встановлені в договорі поставлений товар оплатив частково, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно видаткових накладних за період з 06.02.2013 р. до 06.11.2013 р. (зазначені накладні додані до позовної заяви) становить 12 652 916,98 грн. При цьому, заборгованість відповідача за товар, поставлений за видатковою накладною № 83/2111196 від 06.02.2013 р. на суму 306 195,06 становить 94 451,80 грн., внаслідок часткового зарахування залишку у сумі 211 743,26 грн., що утворився при зарахуванні заборгованості з оплати за товари поставлені за договором раніше в хронологічному порядку утворення такої заборгованості.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 12 652 916,98 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А сервіс Україна» (місцезнаходження : 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 50, код ЄДРПОУ 35977377) на користь Підприємства зі 100 % іноземною інвестицією «Монблан» (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 23-Б; фактичне місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-А, код ЄДРПОУ 32671445) 12 652 916 (дванадцять мільйонів шістсот п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістнадцять) грн. 98 коп. основного боргу та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

11.06.2014 р.

Суддя Спичак О.М.