Рішення

від 04.06.2014 по справі 910/6563/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6563/14 04.06.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто вибір» простягнення 388 611,39 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Купріненко С.О. - представник від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто вибір», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 388 611,39 грн, в тому числі 350 000,00 грн заборгованості по поверненню фінансової допопомоги за договором № 011012-1-ГТД від 01.10.2012 у розмірі 350 000,00 грн, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 23 852,64 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 201,22 грн, 3 % річних у розмірі 10 557,53 грн, а також звернути стягнення на транспортні засоби, що є предметом застави за договором застави № 02-ГТД від 11.02.2013 в рахунок погашення наведеної заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/6563/14 та призначено розгляд справи на 14.05.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2014 розгляд справи відкладено на 28.05.2014.

23.05.2014 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, в якій позивач змінив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 388 611,39 грн, в тому числі 350 000,00 грн заборгованості по поверненню фінансової допопомоги за договором № 011012-1-ГТД від 01.10.2012 у розмірі 350 000,00 грн, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 23 852,64 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 201,22 грн, 3 % річних у розмірі 10 557,53 грн.

Вказана заява приймається судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 розгляд справи відкладено на 04.06.2014.

В судове засідання, призначене на 04.06.2014, представник позивача з'явився, позовні вимоги, з урахуванням поданої 23.05.2014 заяви, підтримав.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.04.2014, та вказано у позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позові поштову адресу: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154А.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто вибір» (позичальник) укладено договір № 011012-1-ГТД про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, кредитор зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу (в подальшому - фінансова допомога), а позичальник зобов'язується використати її для власної господарської діяльності і повернути у визначений даним Договором строк.

Згідно з п. 1.2 Договору фінансова допомога надається у розмірі 350 000,00 грн для поповнення обігових коштів позичальника. Фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позичальника .

У відповідності до п. 1.3 Договору відсотки на фінансову допомогу, що надається за цим Договором, не нараховуються.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом п.п. 1.4, 2.3 Договору фінансова допомога надається строком на вісімдесят сім календарних днів з дати зарахування грошових коштів фінансової допомоги на розрахунковий рахунок позичальника. Позичальник зобов'язаний повернути у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в Договорі суму фінансової допомоги на поточний рахунок кредитора; дата повернення - 27.12.2012.

Додатковою угодою № 01 від 01.10.2012 сторони домовились внести зміни до Договору та погодили, що фінансова допомога надається строком на шість місяців з дати зарахування грошових коштів фінансової допомоги на розрахунковий рахунок позичальника, а також погодили, що датою, коли позичальник зобов'язаний повернути зазначену в Договорі суму фінансової допомоги, є 01.04.2013.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача суму фінансової допомоги у розмірі 350 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 7575 від 02.10.2012 на суму 130 000,00 грн, № 166 від 02.10.2012 на суму 130 000,00 грн, № 352 від 02.10.2012 на суму 90 000,00 грн, а також банківськими виписками по рахунку (належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи).

27.12.2012 відповідачем було повернуто позивачу частину суми наданої фінансової допомоги у розмірі 130 000,00 грн.

В подальшому, 12.02.2013 між сторонами було укладено Додаткову угоду №02 до Договору, за змістом якої сторони визначили, що відповідно до здійснених по Договору взаєморозрахунків, станом на 11.02.2013 сума безвідсоткової фінансової допомоги, яка підлягає поверненню позичальником на рахунок кредитора у порядку та в строки, передбачені Договором та Додатковою угодою № 01 до нього, складає 220 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 2, 3 Додаткової угоди № 02 від 12.02.2013 в порядку та на умовах, передбачених цією додатковою угодою, кредитор зобов'язується надати позичальнику додаткову безповоротну фінансову допомогу (в подальшому - додаткова фінансова допомога) у розмірі 130 000,00 грн для поповнення обігових коштів позичальника, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується використати її для власної господарської діяльності і повернути у строк, визначений Договором, Додатковою угодою № 1 до нього, а також цією додатковою угодою. Загальна сума фінансової допомоги за Договором, яку позичальник зобов'язується повернути у строк, визначений п. 2.3 Договору, з урахуванням положень Додаткової угоди № 01 до нього, а також цієї додаткової угоди, складає 350 000,00 грн.

Пунктом 5 Додаткової угоди № 02 від 12.02.2013 визначено, що позичальник зобов'язаний повернути у безготівковому порядку шляхом переказу загальну суму фінансової допомоги у розмірі 350 000,00 грн на поточний рахунок кредитора; дата повернення зазначеної суми - 01.04.2013.

Згідно з положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 5 Додаткової угоди № 02 від 12.02.2013 до Договору, відповідач зобов'язаний був повернути позивачу суму наданої фінансової допомоги та додаткової фінансової допомоги у розмірі 350 000,00 грн до 01.04.2013 включно .

Однак, як свідчать матеріали справи, свого зобов'язання з повернення суми позики відповідачем належним чином не було, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 350 000,00 грн.

Відповідач належними та допустимими доказами факту існування наведеної заборгованості не спростував, доказів її погашення не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 350 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 4 201,22 грн та 3 % річних у розмірі 10 557,53 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання з повернення суми позики, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4 201,22 грн та 3 % річних у розмірі 10 557,53 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Також позивачем з посиланням на ст.ст. 536, 1048 Цивільного кодексу України заявлено вимоги про стягнення з відповідача нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 23 852,64 грн за період з 01.04.2013 по 02.04.2014.

Позивач зазначає, що за вказаний період мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язання з повернення суми позики.

Однак, проценти, зазначені у статті 536 Цивільного кодексу України, - це плата за користування чужими коштами, а не захід відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Як зазначено в п. 6.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України).

В свою чергу, частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, яка є спеціальної нормою, що регулює відносини позики, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, право на одержання від позичальника процентів від суми позики позикодавець має право за умови, якщо інше не передбачено договором.

В той же час, умовами укладеного між сторонами Договору (п. 1.3 Договору) прямо передбачено, що відсотки на фінансову допомогу, яка надається за цим Договором, не нараховуються.

Відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами у розмірі 23 852,64 грн є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто вибір» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, ідентифікаційний код 35533814) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код 33908322) заборгованість у розмірі 350 000 (триста п'ятдесят тисяч) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 201 (чотири тисячі двісті одна) грн 22 коп., 3 % річних у розмірі 10 557 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн 53 коп. та судовий збір у розмірі 7 295 (сім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн 02 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.06.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова