Рішення

від 04.06.2014 по справі 910/7736/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7736/14 04.06.14

За позовомКомунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Деснянського району м. Києва простягнення 69 306,83 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Власов С.В. - представник від відповідача Рудик Н.А. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Деснянського району м. Києва про стягнення 69 306,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 0031065 від 01.10.2012 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг орендарю та відшкодування плати за землю, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за надані послуги за період з 01.10.2012 по 13.03.2014 у розмірі 65 871,62 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить, крім основного боргу, стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 009,55 грн, 3% річних у розмірі 1 391,34 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 034,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/7736/14 та призначено розгляд справи на 29.05.2014.

В судовому засіданні 29.05.2014 оголошувалась перерва до 04.06.2014.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив суд розстрочити виконання рішення у даній справі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради» (найменування якого було змінено на Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва; балансоутримувач) та Поліклінікою № 2 Деснянського району м. Києва (правонаступником якої є відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Деснянського району м. Києва; орендар) укладено договір № 0031065 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг орендарю та відшкодування плати за землю (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг (централізоване опалення, електропостачання, постачання холодної та гарячої води і водовідведення), послуг з утримання будинку (споруди) та прибудинкової території (надалі - послуг) нежитлового приміщення (надалі - будівлі), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 22, загальною площею 1 052,50 кв. м, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних послуг пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Пунктом 5.1 Договору, сторони погодили, що цей договір укладено строком на 1 (один) рік і 3 (три) місяці, що діє з « 1» жовтня 2012 по « 31» грудня 2013 включно.

За своєю правовою природою договір № 003135 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг орендарю та відшкодування плати за землю від 01.10.2012 є змішаним договором, з елементами договору про надання послуг.

Відповідно до положень ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно положень статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору, перелік послуг, порядок та умови їх оплати встановлюється додатком до цього договору.

Згідно п. 1.1 Додатку до Договору орендар щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в КП «Дирекція» платіжні вимоги-доручення на оплату за отримані послуги та відшкодування плати на землю.

У відповідності до п. 2.2.3 Договору орендар зобов'язався не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

За приписами п. 2.2.4 орендар зобов'язався не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити на рахунок балансоутримувача будівлі плату за землю.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, позивач у відповідності до вимог Договору надавав відповідачу у період з 01.10.2012 по 13.03.2014 послуги на загальну суму 65 871,62 грн передбачені умовами договору, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Однак, розрахунків за надані послуги відповідач не здійснив, у зв'язку з чим у відповідача виник борг в розмірі 65 871,62 грн.

Відповідач факт наявності заборгованості та її розмір визнає.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 65 871,62 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 009,55 грн, 3% річних у розмірі 1 391,34 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 034,32 грн, нараховані за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 391,34 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 034,32 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як встановлено судом п.2.2.3 Договору, сторонами був погоджений обов'язок орендаря сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день просточки, і відповідачем при оплаті послуг наданих за договором були порушені строки оплати послуг.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України, з яким суд погоджується щодо сум, строків, ставок і методики нарахувань пені у розмірі 1 009,55 грн.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як зазначено в п. 3.17.4, постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Представником відповідача 30.05.2014 було подано заяву, в якій відповідач просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені.

Заява мотивована тим, що відповідач є бюджетною установою та фінансується виключно із Державного бюджету України. За твердженням відповідача, установа надає лише первинну медико-санітарну допомогу населенню та не надає платних послуг, у зв'язку з чим у відповідача відсутні власні кошти, за рахунок яких можливо було б здійснити погашення заборгованості. Також відповідач посилається на відсутність фінансування по всіх кодах видатків, окрім оплати праці. З цих же підстав відповідач просить розстрочити виконання рішення суду у даній справі.

Доводи відповідача, наведені у заяві, визнаються судом обґрунтованими, а тому суд дійшов висновку, що на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, сума пені підлягає зменшенню до 100,96 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи доводи заяви, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання рішення строком на 1 рік.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Деснянського району м. Києва (02225, м. Київ, вул. Драйзера, 19, ідентифікаційний код 21467676) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 36657100) заборгованість у розмірі 65 871 (шістдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят одна) грн 62 коп., пеню у розмірі 100 (сто) грн 96 коп., 3% річних у розмірі 1 391 (одна тисяча триста дев'яносто одна) грн 34 коп, інфляційні втрати у розмірі 1 034 (одна тисяча тридцять чотири) грн 32 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп., розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 05.07.2014 - 5 852 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 10 коп.;

до 05.08.2014 - 5 852 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 10 коп.;

до 05.09.2014 - 5 852 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 10 коп.;

до 05.10.2014 - 5 852 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 10 коп.;

до 05.11.2014 - 5 852 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 10 коп.;

до 05.12.2014 - 5 852 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 10 коп.;

до 05.01.2015 - 5 852 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 10 коп.;

до 05.02.2015 - 5 852 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 10 коп.;

до 05.03.2015 - 5 852 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 10 коп.;

до 05.04.2015 - 5 852 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 10 коп.;

до 05.05.2015 - 5 852 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 10 коп.;

до 05.06.2015 - 5 852 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 14 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.06.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова