Ухвала

від 18.06.2014 по справі 915/858/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

18 червня 2014 року Справа № 915/858/14

м. Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Адаховська В.С.,

розглянувши матеріали

заяви боржника: Житлово-комунального підприємства Полігонівської сільської ради (57217, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Полігон, ідентифікаційний код 31478320)

про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

В С Т А Н О В И В:

Голова ліквідаційної комісії Житлово-комунального підприємства Полігонівської сільської ради (далі - ЖКП Поліговіської сільради) Фурса В.М. звернувся до господарського суду з заявою б/н від 13.06.2014 р. про порушення справи про банкрутство боржника за ознаками ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Статтею 11 Закону про банкрутство визначені вимоги до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі до заяви, яка подається боржником, до її оформлення та наповнення доказовими матеріалами.

Відповідно до ст. 84 Закону про банкрутство, відносини, пов'язані з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, передбачено ст. 95 названого Закону.

Дана заява не може бути прийнята судом до розгляду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Так, імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Статтями 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, а також статтею 60 Господарського кодексу України визначений порядок ліквідації юридичної особи.

Відповідно до змісту ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, який не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Частиною 8 ст. 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду, який затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

В порушення зазначених вимог законодавства боржником до заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів на підтвердження дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, зокрема:

- доказів внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи про припинення юридичної особи;

- доказів перебування юридичної особи в стані припинення (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на момент подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду;

- доказів повідомлення органів доходів і зборів про ліквідацію підприємства шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП;

- доказів персонального повідомлення всіх явних (відомих) кредиторів у письмовій формі про ліквідацію юридичної особи, а також про порядок і строки заявлення кредиторами своїх грошових вимог (ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України);

- доказів звернення до ліквідаційної комісії кредиторів з вимогами до боржника у строк, визначений ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України;

- доказів розгляду ліквідаційною комісією кредиторських вимог та повідомлення кредиторів про результати їх розгляду у строк, встановлений ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України;

- доказів звернення до реєструючих органів з метою виявлення майна, належного боржнику;

- доказів подання ліквідаційного балансу органу, який призначив ліквідаційну комісію;

- проміжного ліквідаційного балансу, затвердженого органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи;

- доказів обов'язкової перевірки достовірності та повноти ліквідаційного балансу органами доходів і зборів (ч. 5 ст. 60 ГК України);

- доказів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється (у разі їх наявності);

- відомостей про відкриті виконавчі провадження відносно боржника в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження";

- відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про участь боржника як засновника (учасника) у статутних фондах інших юридичних осіб;

- доказів проведення ліквідаційною комісією інвентаризації наявного у боржника майна;

- відповідне рішення органу, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, про звернення до господарського суду з відповідною заявою.

Зазначені та інші докази є необхідними для з'ясування наявності чи відсутності підстав для прийняття заяви про порушення справи про банкрутство за ознаками ст. 95 Закону про банкрутство.

Усунення вказаних недоліків на стадії прийняття заяви про порушення справи про банкрутство є неможливим враховуючи положення абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону.

Крім того, слід зауважити, що згідно вимог ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому в мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами. У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі (п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/606/2013 від 28.03.2013 р. "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI)" (із змінами)).

Підстави для повернення господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство встановлені статтею 15 Закону про банкрутство, зокрема, заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі або з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, заява ЖКП Поліговіської сільради про порушення справи про банкрутство підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

2. Повернути Житлово-комунальному підприємству Полігонівської сільської ради (ідентифікаційний код 31478320) з Державного бюджету України судовий збір в загальному розмірі 6 090 (шість тисяч дев'яносто) грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням № 944 від 23.09.2013 р. та за квитанцією № 60 від 11.06.2014 р.

Суддя В.С. Адаховська