Рішення

від 10.06.2014 по справі 914/1774/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2014 р. Справа № 914/1774/14

За позовом: Приватного підприємства «Львівкульттовари», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео-Трейд», м. Львів

про: стягнення 10 982,39 грн. заборгованості за надання транспортних послуг

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Кошовий О.С.

Представники сторін:

від позивача: Венглевський Б.Б. (довіреність від 15.05.2014 р.)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 10.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Львівкульттовари» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео-Трейд» про стягнення 10 982,39 грн. заборгованості за надання транспортних послуг.

Ухвалою суду від 23.05.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.06.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договорів №020112 від 02.01.2012 року та №02/01 від 02.01.2013 року в частині оплати вартості наданих транспортних послуг.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвали суду від 23.05.2014 року подав клопотання (вх.№24698/14 від 06.06.2014 р.) про долучення до матеріалів справи доказів, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 23.05.2014 року не виконав, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив, доказів погашення заборгованості не подав, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №7901408999130.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

02.01.2012 року між Приватним підприємством «Львівкульттовари» (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нео-Трейд» (Замовник) укладено Договір №020112 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу автомобілями та протокол розбіжностей до нього (Договір від 02.01.2012 р.)

02.01.2013 року між сторонами укладено Договір №02/01 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу автомобілями (Договір від 02.01.2013 р.).

Відповідно до п.1.1. вказаних Договорів Перевізник при отриманні та виконанні замовлення на доставку, зобов'язаний надавати послуги по перевезенню вантажів Замовника своїм автотранспортом (надалі Автомобілями) в пункти та строки, встановлені та вказані Замовником, а Замовник забезпечувати приймання і відпуск вантажів згідно свого графіку роботи, та по виконанню робіт в повному обсязі оплачувати ці послуги.

Як зазначив позивач у позовній заяві, на підставі закріплених у згаданих Договорах умовах Приватним підприємством «Львівкульттовари» з січня 2012 року по лютий 2013 року було надано належним чином послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 196146,50 грн. Станом на 01.01.2012 року існувала ще поточна заборгованість у розмірі 79491,00 грн.

Факт здійснення перевезень підтверджується складеними між сторонами Актами виконаних робіт, в тому числі Актами від 31.12.2012 р., від 31.01.2013 р. та від 28.02.2013 р., заборгованість по яких не погашена. У вказаних Актах сторони підписами уповноважених осіб та своїми печатками засвідчили надання транспортних послуг в наведених обсягах та підтвердили, що Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконаних робіт не має.

Свій обов'язок по оплаті за надані послуги по перевезенню вантажів відповідачем виконано частково. А саме станом на 13.05.2014 року здійснено оплату на загальну суму 265393,50 грн., розмір непогашеної заборгованості за Договорами становить 10244,00 грн., а саме: по Акту виконаних робіт від 31.12.2012 р. часткова заборгованість у розмірі 3524,00 грн., по Акту виконаних робіт від 31.01.2013 р. - 4480,00 грн., по Акту надання послуг № 619 від 28.02.2013 р. - 2240,00 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача усно та письмово із вимогами погасити заборгованість. На підставі цих звернень директором ТзОВ «Нео-Трейд» направлено гарантійний лист від 04.04.2013 р., відповідно до якого відповідачем визнавалась заборгованість на суму 38711,00 грн. та гарантувалось її погашення у квітні-травні 2013 року. Після цього відбулося часткове погашення заборгованості , що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками порахунку з 22.05.2013 р. по 05.02.2014 р.

З метою досудового врегулювання спору позивачем надіслана претензія (досудове попередження) від 25.04.2014 р., в якій вимагалося якнайшвидше погасити заборгованість у розмірі 10244,00 грн., відповідь на яку відповідач не давав, заборгованість не погасив.

Окрім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 353,63 грн. пені, 384,76 грн. 3 % річних.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не подав.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства (ч. 2 ст. 307 ГК України).

Між сторонами виникли договірні зобов'язання на підставі Договорів №020112 від 02.01.2012 року та №02/01 від 02.01.2013 року.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договорами.

Відповідно до п.5.1. Договорів оплата за надання транспортних послуг виконується тільки по факту виконаних перевезень і при наявності вчасно виставлених та правильно оформлених рахунків.

Пунктом 5.6. Договорів встановлено, що належні Перевізнику суми за перевезення вантажів та інші послуги, сплачуються Замовником протягом п'ятнадцяти банківських днів з моменту пред'явлення належним чином оформлених документів, виставлення рахунків та підписання актів про надані послуги.

Початок перебігу строку виконання зобов'язання відповідачем щодо оплати за перевезення визначений моментом пред'явлення належним чином оформлених документів - виставлення рахунків та підписання актів про надання послуг (виконаних робіт) від 31.12.2012 р., 31.01.2013 р., 28.02.2013 р.

Отже, право вимоги у позивача до відповідача виникає після спливу 15 днів після підписання згаданих Актів виконаних робіт, а саме:

- по Акту виконаних робіт від 31.12.2012 р. - право вимоги у розмірі 3524,00 грн. виникає 16.01.2013 р.;

- по Акту виконаних робіт від 31.01.2013 р. - право вимоги у розмірі 4480,00 грн. виникає 16.02.2013 р.;

- по Акту надання послуг №619 від 28.02.2013 р. - право вимоги у розмірі 2240,00 грн. виникає 16.03.2013 р.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п.4.2. Договорів за несвоєчасну оплату послуг Перевізника, Замовник несе відповідальність в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день протермінування оплати.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 10244,00 грн. основного боргу, 353,63 грн. пені, 384,76 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на нього у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 230, 231, 307 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео-Трейд» (79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52; р/р 26001000429458 в ПАТ «Універсал Банк» м. Львів, МФО 322001; код ЄДРПОУ 36417037) на користь Приватного підприємства «Львівкульттовари» (79068, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 15/142; р/р 260086123 в Львівській філії АБ «Укргазбанк», МФО 325967; код ЄДРПОУ 33285520) 10244,00 грн. основного боргу, 353,63 грн. пені, 384,76 грн. 3 % річних та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.06.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А