Рішення

від 16.06.2014 по справі 922/1764/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р.Справа № 922/1764/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп", м.Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кроссроуд", м.Харків, про стягнення 24401,44 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотеп", м.Львів, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кроссроуд", м.Харків, заборгованості за Договором поставки № 602/3 від 06.02.2013р. в розмірі 24401,44 грн., у тому числі: 20538,10 грн. основного боргу, 2904,07 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, 959,27 грн. - 3% річних за користування коштами. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/1764/14 та розгляд справи призначено на 26.05.2014р. об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2014р. розгляд справи було відкладено на 16.06.2014р. об 11:00 год.

У судове засідання, яке відбулося 16.06.2014р., представник позивача не з'явився, але надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Екотеп", на підставі наявних у справі матеріалів. Позовні вимоги позивач підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Копія ухвали про відкладення розгляду справи, надіслана на адресу ТОВ фірми "Кроссроуд": 61168, м.Харків, вул.Академіка Павлова, буд. 319, кв. 195 (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), повернута до господарського суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (за місцезнаходженням згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), проте не скористався наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правами на участь у судовому засіданні та не надав суду жодного доказу в обґрунтування заперечень проти позову або на підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, а також приймаючи до уваги клопотання позивача, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами за відсутністю представників сторін, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотеп" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кроссроуд" (відповідачем) було укладено Договір поставки № 602/3, згідно п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов'язався поставляти, а відповідач (замовник) приймати поліграфічні матеріали (товар) і оплачувати їх вартість в строки та порядку, передбачені цим Договором.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору, позивачем було передано у власність відповідачу товар на загальну суму 60688,84 грн., в кількості, асортименті та за цінами, згідно наступних видаткових накладних:

- ВН № 3821 від 29.04.2013р. на суму 44670,12 грн.;

- ВH № 3826 від 07.05.2013р. на суму 5447,52 грн.;

- ВH № 4193 від 21.05.2013р. на суму 9331,20 грн.;

- ВН № 4527 від 30.05.2013р. на суму 1240,00 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору, сторони погодились, що поставка здійснюється на умовах відстрочення платежу. При цьому, замовник зобов'язаний здійснити оплату за кожну поставлену партію товару в повному розмірі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її отримання.

Проте, розрахунок за отриманий за вищевказаними видатковими накладними товар відповідачем було здійснено частково - у розмірі 40153,60 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок.

27.09.2013р., згідно накладних № 1 і № 2 про повернення товару, відповідачем було повернено позивачеві товарно-матеріальні цінності на загальну суму 21153,60 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем двічі було направлено на адресу відповідача листи-вимоги про сплату заборгованості (13.02.2014р., 14.04.014р.), але будь-яких дій з боку відповідача, які б свідчили про його намір врегулювати спір вчинено не було.

Станом на 25.04.2014р. основна заборгованість відповідача перед позивачем за зазначеними вище видатковими накладними склала 20538,10 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 5.7. Договору поставки № 602/3 від 06.02.2013р., у випадку прострочення замовником зазначеного у Договорі терміну оплати, він сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 2904,07 грн. пені, нарахованої за період з 30.05.2013р. по 26.12.2013р., та 959,27 грн. - 3% річних за період з 30.05.2013р. по 25.04.2014р. законними і обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 24401,44 грн., у тому числі: 20538,10 грн. основного боргу, 2904,07 грн. пені та 959,27 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроссроуд" (61168, м.Харків, вул.Академіка Павлова, буд. 319, кв. 195; код ЄДРПОУ: 22642561; свідоцтво платника ПДВ № 28695657; індивідуальний податковий номер 226425620316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" (юридична адреса: 79013, м.Львів, вул.Архітекторська, 7/5; поштова адреса: 79013, м.Львів, а/с 9754; код ЄДРПОУ: 19332414, МФО 325213; п/р 26001000000244 у ПАТ "Фольксбанк" м.Львів) - 20538,10 грн. основного боргу; 2904,07 грн. пені; 959,27 грн. - 3% річних; 1827,00 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.06.2014 р.

Суддя Н.М. Кухар