Рішення

від 10.06.2014 по справі 918/1329/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2014 р. Справа № 918/1329/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора Костопільського району Рівненської області в інтересах держави в особі Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області

до Сільськогосподарського комунального підприємства "Малолюбашанське"

про стягнення в сумі 232 917, 00 грн.

За участі представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від органу прокуратури: Солодка Н.В., посвідчення №024614 від 12.02.2014 року.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи : У серпні 2013 року прокурор Костопільського району Рівненської області (далі Прокурор) звернувся до господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області (далі Рада) з позовною заявою до сільськогосподарського комунального підприємства "Малолюбашанське" (далі Підприємство) про стягнення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в сумі 288 417,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області №483 від 15.05.2013 року "Про завердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється СКП "Малолюбашанське" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10,45 га цільове призначення якої змінюється для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Підприємства для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаним рішенням також затверджено втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 288 417,00 грн. спричинені зміною цільового призначення вищезазначеної земельної ділянки, зобов'язано Підприємство затверджену суму втрат перерахувати до бюджету Малолюбашанської сільської ради в двомісячний термін. Однак за вказаний період відповідач кошти у наведеній сумі не сплатив, що і зумовило звернення прокурора з позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23 серпня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 13 вересня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04 жовтня 2013 провадження по даній справі, за клопотанням відповідача, було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №564/2292/13-а про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та набрання законної сили рішенням Костопільського районного суду Рівненської області у справі №564/2292/13-а.

22 травня 2014 року до господарського суду Рівненської області від Прокурора Костопільського району Рівненської області надійшов лист, у якому останній зазначив, що постановою Костопільського районного суду від 03.02.2014р. позов СКП "Малолюбашанське" у справі №564/2292/13-а задоволено, проте, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2014 року вказану вище постанову суду скасовано, а у задоволенні позовних вимог СПК "Малолюбашанське" відмовлено повністю. В підтвердження викладеному до листа долучено копію постанови Костопільського районного суду Рівненської області № 564/2292/13-а від 03.02.2014р. та копію постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду "546/2292/13-а від 08.05.2014р.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 травня 2014 року провадження у справі поновлено, призначено її до слухання на 10 червня 2014 року.

04 червня 2014 року від Прокурора надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з Підприємства на користь держави в особі Ради 232 917,00 грн. втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, подана Прокурором заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та судом приймається.

В судовому засіданні 10 червня 2014 року представник прокуратури підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення, та просив позов задоволити.

Рада не забезпечила участі у судовому засіданні 10 червня 2014 року свого повноважного представника, однак до початку розгляду справи від останньої до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання 10 червня 2014 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 72). Відзиву на позов не подав, вимог позивача не заперечив.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представників Ради та відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області №483 від 15.05.2013 року "Про завердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється СКП "Малолюбашанське" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10,45 га кадастровий номер 5623483900:04:032:0011 цільове призначення якої змінюється для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні СКП "Малолюбашанське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; затверджено втрати сільськогосподарського виробництва СКП "Малолюбашанське" в сумі 288 417,00 грн. спричинені зміною цільового призначення земельної ділянки площею 10,45 га, яка згідно державного акту надана у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та проектується для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами; зобов'язано СКП "Малолюбашанське" затверджену суму 288 417,00 грн. втрат перерахувати до бюджету Малолюбашанської сільської ради в двомісячний термін. При цьому, розмір втрат розраховано Приватним підприємством проектно-вишукувальний центр "Лендбуд-Вест", підтверджується висновком від 31.10.2012 року №02/31/10-12 (а.с. 11-12) та відповідає "Порядку визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279.

За положеннями ч. 1 ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом (ч. 2 ст. 207 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розміри і порядок визначення втрат, що підлягають відшкодуванню, а також випадки звільнення підприємств, установ, організацій від їх відшкодування передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. № 1279 "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню".

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. № 1279, відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Пленум Верховного Суду України в п. 13 Постанови від 16.04.2004р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" вказав, що на підставі статей 207-209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського виробництва, заподіяні вилученням (викупом) сільськогосподарських і лісових угідь для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського й лісового господарства, обмеженням прав власників чи землекористувачів або погіршенням якості земель внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, підприємств, установ і організацій, не належать до збитків, на відшкодування яких мають право власники земельних ділянок та землекористувачі, і відшкодовуються уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, сільським, селищним, міським радам разом із відшкодуванням збитків власникам землі й землекористувачам.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Так, визначені у Земельному кодексі України норми щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду з метою збереження їх кількісного і якісного стану. Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що настають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як особливого національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Пунктом 34 ст. 26 Закону від 21.05.1997 року "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Земельний кодекс визначає юридичні факти, з настанням яких мають бути відшкодовані зазначені втрати, а також закріплює умови та регулює порядок відшкодування таких втрат а також порядок використання одержаних коштів.

Як встановлено вище, рішенням Ради №483 від 15.05.2013 року, яке є чинним на момент прийняття рішення у справі, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Підприємства, погоджено сплату втрат сільськогосподарського виробництва СКП "Малолюбашанське" спричинені зміною цільового призначення вказаної земельної ділянки.

Відповідно, на підставі зазначеного рішення Ради та в силу наведених вище приписів законодавства у відповідача виник обов'язок щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у загальній сумі 288 417,00 грн.

Разом з тим судом прийнято до розгляду заяву Прокурора про зменшення розміру позовних вимог, так як згідно платіжних доручень №172 від 16.08.2013 року та №194 від 16.09.2013 року Підприємством частково відшкодовано суму заборгованості в розмірі 55 500,00 грн. (а.с. 78).

Доказів відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у загальній сумі - 232 917,00 грн. відповідач не надав, доводи прокурора та позивача щодо наявності боргу зі сплати відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у встановленому порядку не спростував.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наведеного, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва на користь держави в особі Малолюбашанської сільської ради у сумі 232 917,00 грн., є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню до Державного бюджету України з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського комунального підприємства "Малолюбашанське" (35009, вул. Колгоспна, 10, с. Мала Любаша, Костопільського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 32512173) на користь бюджету Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області (с.Мала Любаша, Костопільського району, Рівненської області) 232 917 (двісті тридцять дві тисячі дев'ятсот сімнадцять) грн. 00 коп. втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які перерахувати на р/р 33216848700232, МФО 833017, ЗКПО 37959370 ГУ ДКСУ в Рівненській області.

3. Стягнути з Сільськогосподарського комунального підприємства "Малолюбашанське" (35009, вул. Колгоспна, 10, с. Мала Любаша, Костопільського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 32512173) до Державного бюджету України 4 658 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят вісім) грн. 34 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "16" червня 2014 року.

Суддя Пашкевич І.О.