ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" червня 2014 р.Справа № 922/1758/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Сумський вуглик", смт. Бабаї до ТОВ "Харвест Груп", смт. Васищеве простягнення коштів за участю представників сторін:
позивача - Гасанов Р.А., за дов.
відповідача - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Розглядається вимога ТОВ "Сумський вуглик" про стягнення з ТОВ "Харвест Груп" суми заборгованості у розмірі 396 940,11 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, стосовно заявленого клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення заперечує, з підстав викладених у запереченнях, які долучені до матеріалів справи
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі та просить суд відстрочити виконання рішення по справі до 01.12.2014 року, крім того звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі уповноваженого представника за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:
25 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський Вуглик» (позивач по справі, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харвест Груп» (відповідач по справі, Покупець) було укладено договір поставки № 25/6-1.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товари, асортимент, кількість, ціна яких узгоджуються сторонами, а Покупець зобов'язується на умовах договору приймати та оплачувати поставлені товари.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, Постачальником було поставлено товар на загальну суму 1 482 536,96 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п.6.1. Договору, Покупець зобов'язався оплатити Товар в термін трьох банківських днів з моменту отримання товару та підписання накладних.
Проте, відповідач свої зобов'язання за умовами Договору, в частині сплати грошових коштів за поставлений Товар не виконав, лише частково сплатив кошти, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 396 940,11 грн.
Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений Товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 396 940,11 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Стосовно заявленого клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду до 01.12.2014 року, то суд відмовляє у його задоволенні, з наступних підстав:
Відповідно до ч.6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Враховуючи, що відповідачем не надано жодних обґрунтованих обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест Груп» (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Кооперативна, 28, код ЄДРПОУ 36647458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський
Вуглик» (62403, Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Карла Маркса, 3, код ЄДРПОУ 37431052) суму боргу у розмірі 396 940,11 грн., судовий збір в сумі 7 938,81 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10.06.2014 р.
Суддя С.А. Прохоров
справа №922/1758/14
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2014 |
Оприлюднено | 23.06.2014 |
Номер документу | 39276730 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Прохоров С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні