Рішення

від 04.06.2014 по справі 922/1015/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2014 р.Справа № 922/1015/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Егзагон", м. Київ до ТОВ "Лікон-Трейд", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - не з'явився.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "Егзагон" про стягнення з ТОВ "Лікон-Трейд" загальної суми заборгованості у розмірі 72 544,25 грн.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі уповноваженого представника за наявними в ній матеріалами, стосовно заявлених позовних вимог підтримав їх у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, крім того надав витребувані попередньою ухвалою суду документи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

01 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Егзагон» (позивач по справі, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікон-Трейд» (відповідач по справі, Покупець) було укладено договір поставки №141/13.

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність Покупця товар, в певній кількості і відповідної якості, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме накладних на поставку товару, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач виконав умови Договору, поставив відповідачеві Товар на загальну суму 70 746,60 грн.

У відповідності до вимог пункту 5.1 Договору оплата за товар здійснюється на умовах відстрочення платежу та здійснюється протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту отримання товару від Продавця.

Однак, в порушення умов договору відповідач не оплатив вартості поставленого йому товару.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості, але останній не відреагував на надіслану претензію та суму боргу не сплатив, внаслідок чого станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за поставлений Товар у розмірі 70 746,60 грн.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений Товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 70 746,60 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 1415,52 грн. 3% річних та 382,16 грн. інфляційних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікон-Трейд» (61052, м. Харків, вул. Малиновського, 3, код ЄДРПОУ 37874381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Егзагон» (04073, м.Київ, вул. Фрунзе, 134, код ЄДРПОУ 23738441) суму основного боргу у розмірі 70 746,60 грн., 1 415,52 грн. 3% річних, 382,16 грн. інфляційних, судовий збір в сумі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.06.2014 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа №922/1015/14