Рішення

від 16.06.2014 по справі 911/1270/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р. Справа № 911/1270/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Укрзерноінвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УБА - Агросвіт» про стягнення 314 160, 71 грн. за участю представників:

від позивача: Бойко О.В.

від відповідача: Малюта Т.О.

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 314 160, 71 грн. заборгованості за договором поставки товару на умовах товарного кредиту № ДГ-008 від 11.04.2012 р., з яких: 130 598, 55 грн. - основного боргу, 14 704, 82 грн. - пені, 3 215, 47 грн. - 3 % річних, 131 343, 49 грн. - збитків, 34 298, 38 грн. - 32 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.05.2014 р.

Присутній у судовому засіданні 12.05.2014 р. представник позивача надав суду документи по справі (вх. № 8691/14 від 12.05.2014 р.), вимоги ухвали суду від 11.04.2014 р. виконав частково.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.05.2014 р. заявив усне клопотання про оголошення перерви з метою надання часу для врегулювання спору мирним шляхом.

У судовому засіданні 12.05.2014 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 02.06.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2014 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк вирішення спору у справі № 911/1270/14 на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 16.06.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін та неналежним виконанням ними вимог суду.

16.06.2014 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 16.06.2014 р. (вх. № 11515/14 від 16.06.2014 р.), у якій позивач, керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі сплатою позивачем частини суми основного боргу у розмірі 93 816, 78 грн., зменшує свої позовні вимоги на зазначену суму. Крім того, позивач у зазначеній заяві зменшує свої позовні вимоги щодо наступних вимог: 14 704, 82 грн. - пені, 3 215, 47 грн. - 3 % річних, 131 343, 49 грн. - збитків, 34 298, 38 грн. - 32 % річних та просить стягнути з відповідача 36 781, 77 грн. основного боргу та судові витрати.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв вищезазначену заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 36 781, 77 грн. основного боргу за договором поставки товару на умовах товарного кредиту № ДГ-008 від 11.04.2012 р.

Присутній у судовому засіданні 16.06.2014 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням поданої ним заяви про зменшення позовних вимог, та просив суд її задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.2014 р. надав усні пояснення по справі, відповідно до яких визнав позовні вимоги.

У судовому засіданні 16.06.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

11.04.2012 р. між сторонами укладено договір поставки товару на умовах товарного кредиту № ДГ-008, за умовами якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а відповідач - прийняти і оплатити вартість товару, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки відповідачу, гривнева вартість товару та її грошовий еквівалент в іноземній валюті, порядок та термін оплати вартості товару (в т.ч. тієї частини вартості товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови (в т.ч. щодо надання знижки до вартості (ціни) товару), погоджені сторонами - визначені в договорі та в додатках до нього, які складають невід'ємну частину договору.

Згідно з п. 1.4 договору товар постачається на умовах EXW (Інкотермс 2000), місце поставки та отримання товару, вказане в графі «Базис поставки» у додатках до Договору. Ціна товару визначена в договорі на умовах EXW.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість (ціна) товару (в т.ч. знижки до вартості (ціни) товару) та відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатках до договору. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній в додатках. Ціну договору становить вартість (ціна) товару та суми належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом.

Відповідно до п. 2.2 договору сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання відповідача існують і підлягають сплаті у національній валюті України - гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті відповідачем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на середній курс продажу відповідної іноземної валюти за міжбанківськими котируваннями, який буде опублікований на інтернет-сторінці «Українського фінансового серверу» (www.ufs.com.ua) на день, що передує дню фактичної оплати відповідачем ціни договору (її неоплаченої частини).

Згідно з п. 2.3 договору відповідач проводить оплату вартості (ціни) товару та відсотків за користування товарним кредитом шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору, вирахуваної відповідно до положень п. 2.2 договору, на банківський рахунок позивача.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що термін оплати вартості (ціни) товару, яка оплачується відповідачем, вказаний в додатках до договору.

Відповідно до п. 3.5 договору відповідач зобов'язався провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку та строків, встановлених договором. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок позивача, вказаний в тексті цього договору.

Згідно з п. 3.6 договору відповідач зобов'язаний при перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному дорученні номер і дату укладання цього договору. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів, позивач самостійно визначає порядок, суми та напрями зарахування отриманих коштів в рахунок погашення існуючих зобов'язань відповідача.

Пунктом 4.1 договору визначено, що приймання товару по кількості та якості проводиться відповідачем в момент його отримання від позивача.

Відповідно до п. 4.2 договору товар вважається переданим позивачем і прийнятим відповідачем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті підприємства-виробника.

Згідно з п. 5.1 договору господарські зобов'язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня підписання його тексту представниками сторін, крім зобов'язань відповідача по оплаті вартості товару, процентів за користування товарним кредитом та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням.

11.04.2012 р. між сторонами було підписано Додаток № 1 до договору поставки товару на умовах товарного кредиту № ДГ-008 від 11.04.2012 р., в якому визначено: групу, назву, одиницю виміру, ціну (в грн. та доларах США), кількість товару; суму за товар (в грн. та доларах США); термін та базис поставки; графік оплати товару відповідачем.

Відповідно до додатку № 1 загальна сума за товар визначена у розмірі 265 980, 00 грн., що еквівалентно 33 000, 00 доларів США, яку відповідач зобов'язався оплатити до 15.11.2012 р.

27.09.2012 р. між сторонами було підписано Додаток № 2 до договору поставки товару на умовах товарного кредиту № ДГ-008 від 11.04.2012 р., в якому визначено: групу, назву, одиницю виміру, ціну ( в грн. та доларах США), кількість товару; суму за товар (в грн. та доларах США); термін та базис поставки; графік оплати товару відповідачем.

Відповідно до додатку № 2 загальна сума за товар визначена у розмірі 194 816, 78 грн., що еквівалентно 24 170, 82 доларів США, яку відповідач зобов'язався оплатити до 30.01.2013 р.

На виконання умов договору поставки товару на умовах товарного кредиту № ДГ-008 від 11.04.2012 р. позивач по видатковій накладній № РН-0000015 від 08.05.2012 р. на суму 265 980, 00 грн. та видатковій накладній № РН-0000001 від 16.01.2013 р. на суму 194 816, 78 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 460 796, 78 грн. (57 170, 82 доларів США), а відповідач даний товар отримав, що підтверджується наявністю підписів та печаток відповідача на вищезазначених видаткових накладних і не заперечується останнім.

Разом з тим, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату товару на загальну суму 460 796, 78 грн., а саме: рахунок-фактуру № СФ-0000008 від 11.04.2012 р. на суму 265 980, 00 грн. та рахунок-фактуру № СФ-0000001 від 16.01.2013 р. на суму 194 816, 78 грн., примірники яких залучено до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар за вищезазначеними рахунками-фактури та видатковими накладними розрахувався частково, а саме у розмірі 366 980, 00 грн. (45 531, 02 доларів США), що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 93 816, 78 грн. (11 639, 80 доларів США), що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Відповідно до наданої позивачем довідки вих. № 8 від 11.05.2014 р. станом на 04.04.2014 р. курс долара США до гривні становить 11, 22 грн. за 1 дол. США., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором поставки товару на умовах товарного кредиту № ДГ-008 від 11.04.2012 р., як стверджує позивач, складає 130 598, 55 грн.

Як зазначалося вище, відповідач у процесі розгляду даної справи сплатив частину суми основного боргу, а саме у розмірі 93 816, 78 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку, а тому позивач зменшив свої позовні вимоги на зазначену суму основного боргу та на наступні суми:14 704, 82 грн. - пені, 3 215, 47 грн. - 3 % річних, 131 343, 49 грн. - збитків, 34 298, 38 грн. - 32 % річних.

Таким чином, судом розглядається вимога позивача про стягнення з відповідача 36 781, 77 грн. основного боргу (курсова різниця з урахуванням курсу долара США станом на 04.04.2014 р.).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів» валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Пунктом 4 вищевказаного Наказу встановлено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Відповідно до п. 2.2 договору сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання відповідача існують і підлягають сплаті у національній валюті України - гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті відповідачем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на середній курс продажу відповідної іноземної валюти за міжбанківськими котируваннями, який буде опублікований на інтернет-сторінці «Українського фінансового серверу» (www.ufs.com.ua) на день, що передує дню фактичної оплати відповідачем ціни договору (її неоплаченої частини).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищевикладене та зважаючи на те, що товар був поставлений на виконання умов договору поставки товару на умовах товарного кредиту № ДГ-008 від 11.04.2012 р., строк оплати відповідно до договору настав, на момент сплати суми основного боргу у гривнях відповідачем не було дотримано п. 2.2 договору, враховуючи середній курс долара США, що передував дню фактичної оплати відповідачем суми основного боргу та заявлену позивачем суму курсової різниці, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 36 781, 77 грн. заборгованості (курсової різниці) є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, та з урахуванням заяви відповідача б/н від 16.06.2014 р. (вх. № 11515/14 від 16.06.2014 р.), покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Укрзерноінвест» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УБА - Агросвіт» (07545, Київська область, Баришівський район, село Волошинівка, вулиця Червоноармійська, будинок 41/А, ідентифікаційний код - 34248426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Укрзерноінвес» (04214, місто Київ, Оболонський район, вулиця Північна, будинок 6 (літера А1), ідентифікаційний код - 36993405) 36 781 (тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 77 коп. основного боргу (курсової різниці) та 6 283 (шість тисяч двісті вісімдесят три) грн. 22 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 18.06.2014 р.

Суддя Т.В. Лутак