Рішення

від 17.06.2014 по справі 909/589/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 р. Справа № 909/589/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна", вул.Якіра,17А, м.Київ 119,04119

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВР Ексім", вул. Підвальна,9, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

про стягнення 10800,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВР Ексім" про стягнення 10800,00грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно угоди-заявки №2511з-н від 25.11.13 та обґрунтовано приписами статей 193 Господарського та 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак направив суду телеграму (вх.№9339/14) щодо розгляду справи за відсутності повноважного представника товариства з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна".

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлений ухвалою суду від 03.06.14, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3105361.

На момент винесення судом рішення, заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.3ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

25.11.13 між сторонами у справі укладено угоду-заявку №2511з-н від 25.11.13 За умовами даної угоди-заявки перевізник (позивач) зобов"язався здійснити перевезення ввіреного йому замовником (відповідачем) вантажу до пункту призначення у термін, встановлений угодою і передати його замовнику.

Позивач вчасно та відповідно до умов договору здійснив перевезення вантажу на загальну суму 10800,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями міжнародної товарно-транспортної накладної А№197545 та акта надання послуг №1632 від 02.12.13.

В порушення визначеного умовами договору обов"язку, відповідач не сплатив вартість наданих позивачем послуг. Таким чином, на момент винесення судом рішення заборгованість відповідача перед позивачем згідно угоди-заявки №2511з-н від 25.11.13 становить 10800,00грн.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення встановлено і статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 цього Кодексу встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Дані приписи кореспондуються з положеннями статті 307 Господарського кодексу України.

Згідно з частинами 2 та 6 статті 306 вказаного Кодексу, суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Частина 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачає: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи наявну в матеріалах справи вимогу позивача та докази її направлення відповідачу, граничний строк розрахунку відповідача за надані позивачем послуги з перевезення - 28.03.14.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводів позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятих на себе договірних зобов"язань вимога щодо стягнення 10800,00грн. основного боргу підлягає до задоволення.

Судові витрати за правилами статті 49 ГПК України покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 629, 908, 909 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 193, 306, 307 Господарського кодексу України, ст.49, 55, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВР Ексім" про стягнення 10800,00грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВР Ексім"(Івано-Франківська область, м.Калуш, вул.Підвальна,9, код 37638156) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна"(вул.Якіра, 17А, м.Київ, код ЄДРПОУ 33348888) 10800,00(десять тисяч вісімсот гривень) основного боргу та 1827,00(одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.06.14

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"