ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"16" червня 2014 р. Справа № 911/1318/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго", м. Вишневе
до Державного підприємства МВС України "Київщина Інформ-Ресурси", м. Вишневе
про стягнення 6 080, 24 грн.
Суддя Щоткін О.В.
за участю представників сторін:
позивач - Лещенко І.А. - представник, довіреність №270 від 15.10.2013р.;
відповідач - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" (надалі позивач) заявлено позов до Державного підприємства МВС України "Київщина Інформ-Ресурси" (надалі відповідач) про стягнення 6 080,24 грн., з яких: 5 833,11 грн. основний борг, 191,18 грн. пеня, 38,07 грн. 3% річних та 17,88 грн. інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання щодо оплати спожитої електричної енергії за договором №3058 про постачання електричної енергії від 01.11.2010 р. за період з травня 2013 року по жовтень 2013 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2014р. було порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 12.05.2014 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2014р. розгляд справи було відкладено на 16.06.2014р., у зв'язку з неявкою відповідача.
Відповідач в судове засідання 16.06.2014р. повторно не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, відзив та інші документи, витребувані судом в попередніх ухвалах, не надав, клопотання про відкладення до суду не надсилав.
Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Враховуючи те, що ухвали суду направлялись за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.
Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
16.06.2014р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд,-
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" є суб'єктом господарювання, що отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Київської області.
Згідно п 1.3 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 (із змінами та доповненнями), постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Відповідно до п. 5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
01 листопада 2010 року між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Київобленерго») (Постачальник) та Державним підприємством МВС України «Київщина-Інформ-Ресурси» (Споживач) - про постачання електричної енергії за № 0588 від 01.11.2010р.(далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 07,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами договору.
Згідно із п.п. 2.3.3.-2.3.4. Договору, Споживач взяв на себе зобов'язання сплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" , Додатку №6 "Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту Споживача про покази приладів обліку" , здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача, згідно з умовами Додатку №5 (5а) "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".
Відповідно до п. 7.1. договору, облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) Субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами Додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку № 5 (5а) "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
Згідно з п. 9.4. договору, останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов.
Оскільки, сторонами не було письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду умов договору, строк дії останнього, у відповідності до п. 9.4, було щорічно продовжено на наступний календарний рік.
Пунктом 1. Додатку № 4 до Договору встановлено, що розрахунковий період встановлено Споживачу з 10 числа календарного місяця і триває до 09 числа наступного місяця.
Пунктом 2 передбачено, що порядок оплати за активну електроенергію здійснюється у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду.
Станом на квітень 2014 року, згідно з Договором № 0588 від 01.11.2010р., за відповідачем рахується без облікове споживання за схемами обліку: м. Фастів, на розі вулиць Орджонікідзе-Радянська, м. Фастів, на розі вулиць Орджонікідзе-Шевченка, м. Фастів, вулиць Соборна -Л. Толстого, м. Фастів, на розі вулиць Соборна -Інтернаціональна, м. Фастів, на розі вулиць Соборна-Червоноармійська, що підтверджується Додатком № 7.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом дії договору свої обов'язки за договором в частині постачання електричної енергії виконував належним чином. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору та наявні у матеріалах справи акти прийняття-передавання, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.
Проте, за словами позивача, відповідач свої зобов'язання в частині своєчасної оплати за спожиту електроенергію виконував неналежним чином, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 5 833,11 грн.
Враховуючи наявність вказаної заборгованості, позивачем було виставлено відповідачу до сплати Рахунок за активну електроенергію № 9022335070 за жовтень 2013 року від 31.10.2013 року на суму 5 833,11 грн. Однак, вказаний рахунок відповідач не оплатив.
На підтвердження заборгованості позивач до матеріалів справи надає Акт звіряння розрахунків від 31 жовтня 2013 року, підписаний начальником комерційної дільниці та фахівцем з обслуговування споживачів та засвідчений печаткою ПАТ «Київобленерго».
За результатами звіряння розрахунків і документів у вказаному акті визначено, що станом на 31 жовтня 2013 року сума боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Державного підприємства МВС України "Київщина Інформ-Ресурси" складає 5 833,11 грн.
У зв'язку із порушенням умов Договору, позивачем на адресу Відповідача було надіслано претензію № 1316 від 10.12.2013р. з вимогою сплатити заборгованість за використану електричну енергію, проте вона залишилась невиконаною.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено, що за відповідачем існує заборгованість перед ПАТ "Київобленерго" за договором "Про постачання електричної енергії" № 0588 від 01.11.2010р. у розмірі 5 833,11 грн., у свою чергу, відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості до суду не подано.
З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором "Про постачання електричної енергії" № 0588 від 01.11.2010р. щодо сплати коштів за використану електроенергію у розмірі 6 080,24 грн., а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 5 833,11 грн. боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.
Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 191,18 грн. пені, 38,07 грн. 3% річних та 17,88 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених у додатку № 4 "Порядку розрахунків за активну електроенергію", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом здійснено перерахунок пені і встановлено, що розрахунок, наданий позивачем, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення пені в сумі 191,18 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення інфляційних в розмірі 17,88грн. та 38,07 грн.3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Державного підприємства МВС України "Київщина Інформ-Ресурси" заборгованості за договором № 0588 про постачання електричної енергії від 01.11.2010р. підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 833,11 грн. основного боргу, 191,18 грн. пені, 38, 07грн. 3% річних та 17,88 грн. інфляційних втрат.
Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства МВС України «Київщина Інформ-Ресурси» (08132, Київська область,м. Вишневе, вул. Київська 2-В, ЄДРПОУ 08576509) на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, ЄДРПОУ 23243188) - 5 833 (п'ять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 11 коп. заборгованості, 191 (сто дев'яносто одну) грн. 18 коп. пені, 38 (тридцять вісім) грн. 07 коп. 3% річних, 17 (сімнадцять) грн. 88 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання повного тексту рішення: 19.06.2014р.
Суддя Щоткін О.В.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2014 |
Оприлюднено | 23.06.2014 |
Номер документу | 39280423 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Щоткін О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні