Рішення

від 11.06.2014 по справі 910/1260/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1260/14 11.06.14

За позовомЗаступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю «СОПРАНО-ДАБЛ-БЕЙС» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДепартамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) пророзірвання договору та зобов'язання вчинити дії Головуючий суддя Босий В.П.

Судді Бойко Р.В.

Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився від третьої особи:не з'явився прокурор:Діброва В.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОПРАНО-ДАБЛ-БЕЙС» (надалі - «Товариство») про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором оренди земельної ділянки від 25.06.2010 р., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 02.07.2010 р. за №79-6-00767, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для розірвання такого договору та зобов'язання відповідача повернути отриману земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2014 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 26.02.2014 р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2014 р. розгляд справи відкладено на 24.03.2014 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та третьої особи та невиконанням ними вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р. розгляд справи відкладено на 14.04.2014 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та третьої особи та неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

14.04.2014 р. суддя Босий В.П. звернувся до в.о. Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 910/1260/14.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), судді Бойко Р.В., Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 14.05.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. розгляд справи відкладено на 11.06.2014 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та третьої особи та неподанням витребуваних доказів.

В судове засідання представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №30067510, отриманого представником позивача 23.05.2014 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 61, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18139537 від 11.02.2014 р., матеріалами справи та вказано у позовній заяві.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Прокурор в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради №951/2007 від 09.07.2009 р. Товариству передано в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 3,29 га для будівництва, експлуатації та обслуговування логістичного комплексу з офісно-складськими будівлями, об'єктами торговельного та сервісного призначення за адресою: вул. Бродівська, 81-С у Голосіївському р-ні м. Києва.

На підставі вказаного рішення між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 25.06.2010 р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №472 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 02.07.2010 р. за №79-6-00767 (надалі - «Договір»).

Згідно з п. 2.1 Договору об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Бродівська, 81-С у Голосіївському р-ні м. Києва; розмір - 3,2940 га; цільове призначення - будівництва, експлуатації та обслуговування логістичного комплексу з офісно-складськими будівлями, об'єктами торговельного та сервісного призначення; кадастровий номер - 8000000000:90:122:0016.

Пунктом 3.1 Договору сторонами погоджено, що договір укладено на 10 років.

Відповідно до п. 4.1 Договору орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Згідно з п. 4.7 Договору орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 8.4 Договору орендар зобов'язаний, зокрема, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації цього договору; використовувати земельні ділянку відповідно до її цільового призначення.

Згідно з п. 11.4 Договору він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених в п. 8.4, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

09.09.2013 р. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі запиту прокуратури Голосіївського району м. Києва №128-6374вих-13 від 31.07.2013 р. було здійснено обстеження земельної ділянки, за результатами якого встановлено, що будівництво логістичного комплексу з офісно-складськими будівлями, об'єктами торговельного та сервісного призначення, відповідно до цільового призначення визначеного вказаним договором оренди, на земельній ділянці не ведеться.

Крім того, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом №2549/9/26-50-10-05 від 19.12.2013 р. звернулася до прокуратури Голосіївського району м. Києва з повідомленням про те, що Товариством протягом 2011-2013 років не сплачувалась орендна плата за користування спірною земельною ділянкою.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку прокурора, підстав для розірвання Договору з підстав невиконання відповідачем покладених на нього згідно Договору обов'язків.

Договір є договором оренди земельної ділянки, а тому спірні правовідносини регулюються в т.ч. законодавством України про оренду землі.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 12.2 Договору передбачено, що у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Відповідно до п. 8.4 Договору орендар зобов'язаний, зокрема, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації цього договору.

Із матеріалів справи вбачається, що Договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 02.07.2010 р. за №79-6-00767.

Таким чином, з урахуванням положень п. 8.4 Договору та ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний був завершити забудову спірної земельної ділянки протягом 3 років з моменту державної реєстрації такого Договору (тобто, з 02.07.2010 р.).

09.09.2013 р. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі запиту прокуратури Голосіївського району м. Києва №128-6374вих-13 від 31.07.2013 р. було здійснено обстеження земельної ділянки, за результатами якого встановлено, що будівництво логістичного комплексу з офісно-складськими будівлями, об'єктами торговельного та сервісного призначення, відповідно до цільового призначення визначеного вказаним договором оренди, на земельній ділянці не ведеться.

Вказаний факт підтверджується листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві №7/26-17/2412/09 від 24.12.2013 р.

Крім того, згідно з п. п. 4.7 Договору орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 11.4 Договору встановлено, що він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, зокрема в разі, коли орендар систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку).

Із матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом №2549/9/26-50-10-05 від 19.12.2013 р. звернулася до прокуратури Голосіївського району м. Києва з повідомленням про те, що Товариством протягом 2011-2013 років не сплачувалась орендна плата за користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання зобов'язання відповідача щодо завершення забудови спірної земельної ділянки протягом 3 років з моменту державної реєстрації Договору та щодо сплати орендних платежів за користування спірною земельною.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності незалежних від нього обставин, які перешкоджали належному виконанню умов п.п. 4.7 та 8.4 Договору.

За таких обставин позовні вимоги прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №472 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 02.07.2010 р. за №79-6-00767, є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, прокурор просить зобов'язати Товариство повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку, площею 3,2940 га (кадастровий номер - 8000000000:90:122:0016), нормативною грошовою оцінкою 40 043 630,24 грн., яка знаходиться за адресою: вул. Бродівська, 81-С у Голосіївському р-ні м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно з п. 7.1 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 11.8 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим договором.

Оскільки судом встановлено наявність підстав для розірвання Договору, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду прокурором в інтересах держави в особі Київської міської ради суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Ст. 36 1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абзац третій частини першої та частина третя ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Враховуючи викладене, прокурор Голосіївського району міста Києва правомірно згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі Київської міської ради.

Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 25.06.2010 р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОПРАНО-ДАБЛ-БЕЙС», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №472 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 02.07.2010 р. за №79-6-00767.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СОПРАНО-ДАБЛ-БЕЙС» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 61; ідентифікаційний код 35426464) повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) земельну ділянку, площею 3,2940 га (кадастровий номер - 8000000000:90:122:0016), нормативною грошовою оцінкою 40 043 630,24 грн., яка знаходиться за адресою: вул. Бродівська, 81-С у Голосіївському р-ні м. Києва. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОПРАНО-ДАБЛ-БЕЙС» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 61; ідентифікаційний код 35426464) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.06.2014 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді Р.В. Бойко

С.В. Стасюк