Ухвала

від 16.06.2014 по справі 910/7173/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/7173/14 16.06.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" доТовариства з обмеженою відповідальністю "БК "Зодчі-7" простягнення 13927,84 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Мельник Н.С., довіреність б/н від 30.12.2013; від відповідача не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Зодчі-7" про стягнення 23928,34 грн. заборгованості, з яких: 23413, 00 грн. - основний борг та 305,59 грн. - інфляційні та 209,75 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2014 порушено провадження у справі №910/7173/14 та призначено справу до розгляду.

16.06.2014 позивач через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 13412,50 грн. та інфляційні втрати і 3% річних.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 13927,84 грн., з яких: 13412,50 грн. - основний борг та 305,59 грн. - інфляційні та 209,75 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 16.06.2014 позивач повідомив, що відповідач повністю сплатив суму основного боргу та подав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач сплатив позивачу суму основного боргу в розмірі 13412,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №218 від 16.05.2014, отже на даний час між сторонами відсутній предмет спору в частині основного боргу.

Пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За умовами п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Як зазначалось вище, відповідач здійснив погашення заборгованості 16.05.2014, тобто після звернення Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" з даним позовом до суду, який подано 17.04.2014 та порушення провадження у справі.

Отже, наявні правові підстави для припинення провадження у справі на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 305,59 грн. та 3% річних в сумі 209,75 грн., то позивач в процесі розгляду справи відмовився від них.

Приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Зважаючи на п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, а відтак часткова відмова позивача від позову, не суперечить діючому законодавству України та не порушує чиї-небудь права і інтереси.

Відтак, оскільки дана відмова не порушує чиїх-небудь прав і законних інтересів, правові наслідки відмови від позову позивачу роз'яснені в судовому засіданні, повноваження на вчинення цих дій перевірені судом, вона приймається судом і провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судовий збір в частині припинення провадження за п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій саме відповідача і сплата основного боргу здійснена ним після звернення позивача з даним позовом до суду і порушенням провадження по справі.

В іншій частині судовий збір покладається на позивача.

Керуючись п.п. 1-1, 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1 . Провадження у справі №910/7173/14 припинити.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Зодчі-7" (04214, м.Київ, просп. Оболонський, буд. 36-Д, кв. 93, ідентифікаційний код 37098591) на користь Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (37240, Полтавська область, м. Червонозаводське, вул. Матросова, 10, ідентифікаційний код 30382533) суму судового збору в розмірі 1759 (одна тисяча сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 40 коп., видати наказ.

Суддя Т.В.Васильченко