Рішення

від 19.06.2014 по справі 910/6029/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6029/14 19.06.14

За позовом Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСМА»

про стягнення 27 212,03 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Деркач Н.О. - представник за довіреністю № 99/645 від 28.11.13

від відповідача-1 не з'явились

від відповідача-2 Митрохин С.І. - керівник

В судовому засіданні 19.06.14 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСМА» про стягнення 27 212,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, 01.01.2011 між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір оренди № 39, відповідно до якого позивач передав відповідачу-1 у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, площею 22 м. кв. (кімнати НОМЕР_1, НОМЕР_2) лабораторного корпусу № 1.

26.01.2012 між позивачем, відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСМА» (відповідач-2) було укладено Угоду про зміну сторони у зобов'язанні, внаслідок чого всі права, зобов'язання та відповідальність відповідача-1 за договором оренди № 39 перейшли до відповідача-2.

За доводами позивача, відповідач-1 не виконував зобов'язання по внесенню орендної плати у строки, передбачені договором, а відповідач-2 не виконував зобов'язання, що передбачені угодою, у зв'язку з чим позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 27 212,03 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.04.2014 порушено провадження у справі № 910/6029/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 28.05.2014.

У судовому засіданні 28.05.2014 було оголошено перерву до 04.06.2014, а також зобов'язано позивача та відповідача-2 провести звірку взаєморозрахунків.

У судове засідання, призначене на 04.06.2014, з'явився представник позивача, який підтримав подану через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 24 206,05 грн.

Позивач, відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI), вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 5 Листа Вищого господарського суду від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року", якщо в заяві позивача "про уточнення позовних вимог" відсутнє посилання на статтю 22 ГПК та не зазначено, що заяву подано про зміну предмета або підстав позову, господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами.

Дослідивши заяву позивача від 04.06.2014, суд дійшов висновку, що за своїм змістом вказана заява є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Враховуючи викладене, судом приймається вказана заява позивача до розгляду, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідачі у судове засідання 04.06.2014 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 04.06.2014 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, продовжено строк розгляду спору у справі № 910/6020/14 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 18.06.2014.

У судовому засіданні 18.06.2014 представник позивача подав письмову заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

У судовому засіданні 18.06.2014 оголошувалася перерва до 19.06.2014.

У судовому засіданні 19.06.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав в частині основного боргу з орендної плати у розмірі 17 737,24 грн та комунальних платежів у розмірі 2 730,40 грн.

Відповідач-1 у судові засідання не з'являвся про причини неявки суд не повідомляв.

Відповідач-2 заявив клопотання про долучення до матеріалів справи завірені копії платіжних доручень щодо оплати орендної плати та комунальних платежів за договором.

Клопотання судом задоволено.

Відповідач-2 проти позову заперечував частково.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 січня 2011 року між Інститутом колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України (надалі позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач-1, орендар), було укладено договір оренди № 39 нерухомого майна, що знаходиться на балансі організацій, які віднесені до віддання НАН України (надалі - договір), на підставі якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно кімнату НОМЕР_1, кімнату № НОМЕР_2, загальною площею 22,0 кв.м. (надалі - мано), розміщене за адресою: АДРЕСА_2 на 5 поверсі Лабораторного корпусу № 1.

Згідно з п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою використання під офіс.

Орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання Акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з підписанням сторонами договору оренди.

01 січня 2011 року сторонами підписано Акт приймання-передачі приміщення по договору № 39 від 01.01.2011.

У п. 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.05 № 786 зі змінами або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць за яким є інформація про індекс інфляції) - вересень 2010 р. 72,86 за 1 кв.м., за всю орендовану площу 1923,53 грн, в т.ч. ПДВ.

Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахунках орендодавця відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, в тому числі витрати на утримання землі (експлуатаційні витрати), інші витрати по розрахункам орендодавця, що зазначається в додатку № 1-к до цього договору.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата та плата за комунальні послуги перераховуються орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщення щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 5.1.4. договору орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі за цим договором.

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір діє з дати його укладення сторонами по 31.12.2012 року включно.

26 січня 2012 року між позивачем (сторона 1), відповідачем-1 (сторона 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСМА» (сторона 3) (надалі - відповідач-2) укладено угоду про заміну сторони зобов'язань (надалі - угода), відповідно до якої сторона 2 передає, а сторона 3 приймає на себе всі права, зобов'язання та відповідальність сторони 2 за договором оренди № 39 від 01.01.2011 р.

У п. 2. угоди сторони визначили, що з моменту набрання чинності цієї угоди, сторона 2 (відповідач-1) втрачає, а сторона 3 (відповідач-2) набуває право користування майном за договором, а також сторона 2 перестає, а сторона 3 починає нести зобов'язання та відповідальність за невиконання зобов'язань, що виникли до моменту набуття чинності цієї угодою, а також тих, що виникнуть у майбутньому.

У п. 3 угоди зазначено, що права, зобов'язання та відповідальність за договором переходять до сторони 3 (відповідача-2) в тому обсязі, в якому вони належали стороні 2 до набуття чинності цією угодою.

За доводами позивача відповідач-1 в порушення умов договору оренди не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати орендних, комунальних та інших платежів, в зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем, на момент подачі позову до суду, за період з квітня 2011 р. по грудень 2011 р. в розмірі 20 667,64 грн, з яких 17 737,24 грн. - орендні платежі, 2 930,40 грн. - компенсація вартості комунальних послуг, загальна сума заборгованості складає грн.

Також, позивач, на момент подачі позову до суду зазначив, про неналежне виконання відповідачем-2 зобов'язань за угодою, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у розмірі 19 780,65 грн - заборгованість з орендної плати та 3430,15 грн - заборгованість по комунальним та іншим платежам. У зв'язку з частковою оплатою відповідачем-2 в травні 2014 р. заборгованості у розмірі 2 743,16 грн, позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої основний борг за орендними платежами становить 17 737,24 грн та по комунальним платежам 2 730,40 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір оренди № 39 від 01.01.2011 є договором найму (оренди), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови договору належним чином, що підтверджується актом передачі приміщення від 01.01.2011, який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача-1 та скріплений печатками сторін та рахунками-фактури.

В свою чергу, відповідач-1 в порушення умов договору оренди не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати орендних, комунальних та інших платежів, в зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем, за період з квітня 2011 р. по грудень 2011 р. в розмірі 20 467,64 грн, з яких 17 737,24 грн. - орендні платежі, 2 730,40 грн. - компенсація вартості комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.3. договору оренди строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за договорами на момент розгляду справи настав.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З моменту укладення угоди про заміну сторони зобов'язань від 26.01.2012 року до відповідача-2 перейшли всі права, зобов'язання та відповідальність відповідача-1 за договором оренди (п. 3. угоди), в тому числі зобов'язання щодо сплати орендних та інших платежів, які виникли на момент укладення такої угоди.

Відтак, зобов'язання щодо сплати заборгованості, яка виникла у відповідача-1 перед позивачем у розмірі 20 467,64 грн, з яких 17 737,24 грн. - орендні платежі, 2 730,40 грн. - компенсація вартості комунальних послуг, на підставі п.п. 2.,3. угоди від 26.12.2012 року, перейшло до відповідача-2.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони. Це стосується відповідача-2, який мав довести суду, що він зобов'язання за договором оренди та угоди виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до їх умов. Відповідач доказів відсутності заборгованості по орендній платі суду не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача-2 заборгованості у розмірі 20 467,64 грн, з яких 17 737,24 грн. - орендні платежі, 2 730,40 грн. - компенсація вартості комунальних послуг.

Враховуючи умови п. 2 угоди, якою визначено, що сторона 2 (відповідач-1) перестає, а сторона 3 (відповідач-2) починає нести зобов'язання та відповідальність за невиконання зобов'язань, що виникли до моменту набуття чинності цієї угодою, а також тих, що виникнуть у майбутньому, суд відмовляє у позовних вимогах до відповідача-1 повністю.

Крім цього, позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом ухвалою від 04.06.2014 було заявлено вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 738,41 грн, а саме: пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті орендних платежів у розмірі 1 514,71 грн, штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті орендних платежів у розмірі 1 241,60 грн, 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті орендних платежів у розмірі 457,81 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті комунальних платежів у розмірі 262,69 грн, штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті комунальних платежів у розмірі 191,13 грн та 3 % за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті комунальних платежів у розмірі 70,47 грн.

В ході розгляду справи по суті, позивач заявою від 18.06.2014 р. відмовився від позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій повністю, відтак, відповідно до п. 4. ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у цій частині.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСМА» (03037, м. Київ, вул.. М.Кривоноса, буд. 7, кв. 28, ідентифікаційний код 30789096) на користь Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, буд. 42, ідентифікаційний код 05417348) 17 737 (сімнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн 24 коп. - заборгованості з орендної плати, 2 730 (дві тисячі сімсот тридцять ) грн 40 коп. - заборгованості по комунальним та експлуатаційним платежам та судовий збір у розмірі 1 576 (одну тисячу п'ятсот сімдесят шість) грн 00 коп.

3. Припинити провадження в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 3738,41 грн.

4. Відмовити у позовних вимогах до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.06.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.