Ухвала

від 12.06.2014 по справі 820/5756/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р.Справа № 820/5756/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі № 820/5756/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Діакон"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Діакон", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, та просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000812201 від 20.03.2014р. на загальну суму 48318,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі №820/5756/14 вимоги позивача були задоволені. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000812201 від 20.03.2014р.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі №820/5756/14 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову,якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача №427/20-30-22-01/36985724 від 12.02.2014р. "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Діакон", код ЄДРПОУ 36985724 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Афінас-11" код ЄДРПОУ 37363847, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 року .

В даному акті зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме:

1) ст.187 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання на загальну суму 11297,00 грн., у тому числі за червень 2011 року у сумі 3223,00 грн., за липень 2011 року у сумі 3684,00 грн., за грудень 2011 року у сумі 2705,00 грн., за січень 2012 року у сумі 1685,00 грн.;

2) п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит за червень 2011 року на суму 58847,00 грн.;

3)п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 ПК України, внаслідок формування сум податкового кредиту від здійснення діяльності з ТОВ "Афінас-11" (код 37363847) занижено податок на додану вартість за червень 2011 року на суму 48317,00 грн.

Підставою для таких висновків відповідача слугував Акт ДПІ у Київському районі м.Харкова №455/233/37363847 від 14.09.2011р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Афінас-11", код ЄДРПОУ 37363847 з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Спарта 10", код ЄДРПОУ 37365247, за період 01.06.2011 року по 30.06.2011 року".

Інших обставин здійснення господарської діяльності та підстав для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із зазначеним вище контрагентом, відповідачем в акті перевірки №427/20-30-22-01/36985724 від 12.02.2014р. не вказано.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Стосовно порушень ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Згідно п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як свідчать матеріали справи між позивачем та ТОВ "Афінас-11" 02.06.2011 р. було укладено договір постачання №01/06-11 відповідно до якого постачальник - ТОВ " Афінас-11", зобов'язується поставити і передати у власність покупцю - ТОВ "Діакон", предмети, матеріали для проведення господарських робіт, відповідно до Специфікації (Додаток №1), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату відповідно до умов договору.

На підтвердження виконання умов договору №01/06-11 від 02.06.2011р. позивачем надано рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, довіреності на транспортування ТМЦ, товарно-транспортні накладні та виписки з особового рахунку позивача.

Приєднані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, тобто є такими, що не викликають сумнівів щодо їх юридичної сили та доказовості та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Отже позивачем дотримані вимоги чинного законодавства при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих від контрагента податкових накладних,

З огляду на те, що вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту - для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

В акті перевірки №427/20-30-22-01/36985724 від 12.02.2014р. відповідач посилається на висновок іншого акту Акт ДПІ у Київському районі м.Харкова №455/233/37363847 від 14.09.2011р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Афінас-11", код ЄДРПОУ 37363847 з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Спарта 10", код ЄДРПОУ 37365247, за період 01.06.2011 року по 30.06.2011 року". Інших обставин господарської діяльності та мотивів на підставі яких відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом у акті перевірки позивача не зазначено.

Про відсутність факту реального вчинення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції. Проте, відповідачем під час складення акту №427/20-30-22-01/36985724 від 12.02.2014р. не були встановлені вищевказані обставини, а тому висновок щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій не ґрунтується на фактичних обставинах.

Як слідує з акту перевірки №427/20-30-22-01/36985724 від 12.02.2014р., контролюючий орган посилається на відсутність документів, які б підтверджували факт транспортування ТМЦ від ТОВ "Афінас-11" до позивача. Проте це твердження відповідача спростовується приєднаною до матеріалів справи товарно -транспортною накладною від 02.06.2011р. (аркуш справи 107).

Усі інші первинні документи як позивача, так і його контрагента щодо здійснення господарських операцій відповідачем досліджувались, однак не було зазначено жодних недоліків таких документів та не вказано конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій у червні 2011 року.

Слід зазначити, що відповідно до п.п. 4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011р. за №236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами держаної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.06.2011 р. №236 чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким не передбачена можливість висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків. При цьому, іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, у спірних взаємовідносинах не передбачено.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів відсутності реальних господарських відносин між позивачем та ТОВ "Афінас-11" .

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі № 820/5756/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.