Постанова

від 17.06.2014 по справі 809/1555/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р. Справа № 809/1555/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

представника позивача - Кушніра О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області

до відповідача: Колективного підприємства "Моримух"

про стягнення заборгованості у сумі 1 038,77 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (надалі - позивач, Управління ПФУ в м. Івано-Франківську) звернулося до суду з адміністративним позовом до Колективного підприємства "Моримух" (надалі - відповідач, КП "Моримух") про стягнення заборгованості у сумі 1 038,77 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період 2009-2010 років у сумі 865,92 грн., а також штрафних санкцій та пені у сумі 123,91 грн. та 48,94 грн. відповідно, застосованих згідно рішень № 4206 від 19.10.2009 року, № 137 від 27.01.2010 року за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків за період з 08.06.2007 року по 31.08.2009 року та у зв'язку із донарахуванням сум своєчасно не нарахованих та не сплачених страхових внесків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився. Кореспонденція, направлена КП "Моримух" за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку "підприємство відсутнє", "за закінченням терміну зберігання" (а.с.16, 31).

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що КП "Моримух" 24.10.1994 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа (а.с.34-38) та відповідно до статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" являється страхувальником, який згідно частини 1 статті 15 вказаного Закону був до 01.01.2011 року платником страхових внесків.

Суд, у відповідності до вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, зазначає, що до частини правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми права, що діяли в часі на момент їх виникнення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній до 01.01.2011 року, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 вказаного Закону страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Частиною 1 статті 18 даного Закону встановлено, що розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній до 01.01.2011 року, визначені ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що ставка збору для платників збору:

1) суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників становить 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру (пункт 1);

2) фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичних осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу тощо) становить 2 відсотки від об'єкта оподаткування, яким є сукупний оподатковуваний доход, обчислений відповідно до законодавства України (пункт 4).

Частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній до 01.01.2011 року, встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач, шляхом подачі розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009-2010 роки, самостійно визначав суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягала сплаті до Управління ПФУ в м. Івано-Франківську за вказаний період.

Однак, із наявних у матеріалах справи карток особового рахунку страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників, - КП "Моримух" за період з 01.03.2009 року по 25.02.2014 року вбачається, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем визначеного Законом обов'язку щодо своєчасної сплати страхових внесків за останнім залишається непогашеною недоїмка зі сплати страхових внесків у загальній сумі 865,92 грн. (а.с.7, 9).

Крім того, судом з'ясовано, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 08.06.2007 року по 31.08.2009 року відповідачем також не були сплачені у строк, встановлений частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній до 01.01.2011 року (а.с.40).

Згідно частини 1 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній до 01.01.2011 року, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (частина 2 цієї статті).

Відповідно до частини 9 статті 106 цього Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (пункт 2);

за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми (пункт 4).

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою КП "Моримух" страхових внесків за період з 08.06.2007 року по 31.08.2009 року позивачем на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' у редакції, чинній до 01.01.2011 року, винесено рішення № 4206 від 19.10.2009 року, згідно якого відповідачу нараховано штраф у розмірі 120,72 грн. та пеню у розмірі 48,59 грн. (а.с.39).

У судовому засіданні також встановлено, що 27.01.2010 року Управління ПФУ в м. Івано-Франківську проведено документальну перевірку правильності розрахунку самостійно нарахованої КП "Моримух" штрафної санкції на суми своєчасно не обчислених страхових внесків за лютий 2009 року, за результатами якої складено акт за № 21. З даного акту перевірки від 27.01.2010 року вбачається, що платником самостійно донараховано за лютий 2009 року 63,81 грн. страхових внесків. Як наслідок, КП "Моримух" зобов'язане було також сплатити штраф у розмірі 3,19 грн. (а.с.42).

На підставі акту перевірки від 27.01.2010 року та на виконання вимог пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' у редакції, чинній до 01.01.2011 року, позивачем винесено рішення № 137 від 27.01.2010 року, згідно якого відповідачу нараховано штраф у розмірі 3,19 грн. (а.с.41).

Згідно абзацу 2 частини 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній до 01.01.2011 року, суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Судом з'ясовано, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 4206 від 19.10.2009 року та рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків № 137 від 27.01.2010 року отримані директором КП "Моримух" Івахнюком В.М. 19.10.2009 року та 27.01.2010 року відповідно (зворотна сторона а.с.39, 41). Дані рішення відповідачем не оскаржувалися, разом з тим нараховані згідно вказаних рішень фінансові санкції у встановлений законом строк сплачено не було.

Частиною 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній до 01.01.2011 року, встановлено територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

З цього приводу судом встановлено, що Управлінням ПФУ в м. Івано-Франківську на виконання вимог частини 3 статті 106 згаданого Закону направлено відповідачу вимогу про сплату боргу за № Ю-682/4 від 06.04.2010 року на загальну суму 1 038,77 грн., з них 865,92 грн. - недоїмка зі сплати страхових внесків, 123,91 грн. - штраф, 48,94 грн. - пеня. (а.с.12).

У судовому засіданні представник позивача повідомив суду, що відповідач вказану вимогу не оскаржував.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 15 статті 106 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, станом на 17.06.2014 року за відповідачем залишається непогашеною заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період 2009-2010 років у сумі 865,92 грн., а також штрафних санкцій та пені у сумі у сумі 123,91 грн. та 48,94 грн. грн. відповідно, застосованих згідно рішень № 4206 від 19.10.2009 року, № 137 від 27.01.2010 року за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків за період з 08.06.2007 року по 31.08.2009 року та у зв'язку із донарахуванням сум своєчасно не нарахованих та не сплачених страхових внесків.

Наявність заборгованості підтверджується картками особового рахунку страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників, - КП "Моримух" за період з 01.03.2009 року по 25.02.2014 року (а.с.7-8, 9-10) та іншими матеріалами справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості у судовому засіданні не встановлено, доказів її сплати відповідач суду не представив.

За таких обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства "Моримух" (76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Надвірнянська, 32/20, код ЄДРПОУ - 22166764) в користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені у загальному розмірі 1 038 (одна тисяча тридцять вісім) грн. 77 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 19.06.2014 року.