Рішення

від 26.05.2014 по справі 905/1902/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.2014 Справа № 905/1902/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Табачнікові В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив Груп», м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еккон-Стілл», м.Амвросіївка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у сумі 10 744,68грн., 3% річних у розмірі 889,52грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 -адвокат за посвідченням № НОМЕР_1

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Абразив Груп», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еккон-Стілл», м.Амвросіївка, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 12 244,68грн., 3% річних у розмірі 889,52грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 12244,68грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: рахунку-фактури №АГ2-001980 від 05.10.2011р. на суму 9469,44грн., рахунку-фактури №АГ2-002428 від 01.12.2011р. на суму 3134,88грн., рахунку-фактури №АГ2-002595 від 21.12.2011р. на суму 3134,88грн., видаткової накладної №АГ-001840 від 07.10.2011р. на суму 9109,80грн., видаткової накладної №АГ2-002223 від 02.12.2011р. на суму 3134,88грн., видаткової накладної №АГ2-002373 від 23.12.2011р. на суму 3134,88грн., довіреностей на отримання матеріальних цінностей, претензії №12 від 12.12.2013р. та доказів її направлення.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 2, 3, 20, 47, 190 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 509, 525, 526, 530, 536, 612, 623, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 44, 49, 54, 64 Господарського процесуального кодексу України.

22.05.2014р. на адресу суду від Позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог б/н від 22.05.2014р., в якому останній зазначив, що Відповідач в погашення суми основної заборгованості сплатив 1500,00грн., у зв'язку з чим позивач просить врахувати зазначене та стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 10 744,68грн., 3% річних у розмірі 889,52грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві б/н від 22.05.2014р, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 26.05.2014р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви б/н від 22.05.2014р.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 87300, м.Амросіївка, Донецька область, вул.Тітовки, буд. 24.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару.

Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Абразив Груп» було поставлено товар, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еккон-Стілл» отримало товар на суму 15379,56грн., що підтверджується видатковою накладною №АГ-001840 від 07.10.2011р. на суму 9109,80грн., видатковою накладною №АГ2-002223 від 02.12.2011р. на суму 3134,88грн., видатковою накладною №АГ2-002373 від 23.12.2011р. на суму 3134,88грн. Вказані накладні підписані з боку обох Сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №369 від 01.10.2011р., №461 від 02.12.2011р., №488 від 21.12.2011р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 3134,88грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №12 від 12.12.2013р. про сплату заборгованості у розмірі 12244,68грн., докази направлення підтверджені квитанцією від 14.12.2013р.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода" розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і , тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою Позивач взяв на себе зобов'язання поставника, а саме: поставляти Відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.

Відповідачем від Позивача отриманий товар, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

При цьому, слід зазначити, що видаткові накладні які містяться в матеріалах справи містять підпис уповноваженого представника Відповідача.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, Позивач передав а Відповідач прийняв товар на суму 15379,56грн., що підтверджується видатковою накладною №АГ-001840 від 07.10.2011р. на суму 9109,80грн., видатковою накладною №АГ2-002223 від 02.12.2011р. на суму 3134,88грн., видатковою накладною №АГ2-002373 від 23.12.2011р. на суму 3134,88грн. Вказані накладні підписані з боку обох Сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №369 від 01.10.2011р., №461 від 02.12.2011р., №488 від 21.12.2011р.

Відповідач здійснив лише частки оплати за товар.

Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що претензія №12 від 12.12.2013р. про сплату заборгованості, яка направлена Відповідачу з вимогою оплатити заборгованість (докази направлення містяться в матеріалах справи) є вимогою оплатити заборгованість.

Несплачена Відповідачем сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 10744,68грн. (з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 10744,68грн.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунками Позивача загальний розмір 3% річних від суми боргу складає 889,52грн., з яких: за період з 07.10.2011р. по 01.12.2011р. на суму боргу 9469,44грн. дорівнює 43,59грн., за період з 02.12.2011р. по 20.12.2011р. на суму боргу 12244,68грн. дорівнює 19,12грн., за період з 21.12.2011р. по 22.12.2011р. на суму боргу 9469,44грн. дорівнює 1,56грн., за період з 23.12.2011р. по 21.03.2014р. на суму боргу 12244,68грн. дорівнює 825,26грн.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що претензія №12 від 12.12.2013р. про сплату заборгованості, яка направлена Відповідачу з вимогою оплатити заборгованість є вимогою оплатити заборгованість у розмірі 12244,68рн.

Претензія №12 від 12.12.2013р. направлена на адресу відповідача 14.12.2013р., що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком.

Згідно з п.4.1.2. наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 08.12.2009р. №1267 внесені зміни до Закону України «Про поштовий зв'язок» та встановлено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетні - Д+1, де «Д» - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку.

Враховуючи, що Позивачем претензія подана до об'єкта поштового зв'язку для пересилання 14.12.2013р. + 3 дні поштового пересилання з урахуванням факту, що місцезнаходженням Відповідача є м.Амвросіївка Донецької області судом встановлена дата отримання претензії - 17.12.2013р.

Претензією встановлений семиденний строк на оплату суми заборгованості у розмірі 12244,68грн, тому, крайньою датою оплати є 24.12.2013р. (17.12.2013р. - дата отримання претензії + 7 днів строку встановленого ст.530 Цивільного кодексу України).

З вищенаведеного вбачається, що датою з якої Позивач може правомірно нараховувати 3% річних від простроченої суми є 25.12.2013р.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий Позивачем, та періоди їх нарахування суд дійшов висновку про часткове задоволення у розмірі 87,56грн.

Щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача витрат на адвокатські послуги в сумі 1955,00грн. то суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг адвоката , та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання Відповідачем з метою відновлення свого порушеного права Позивач поніс додаткові витрати на оплату послуг адвоката, який взяв участь у судових засіданнях.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між Позивачем (замовник) та Адвокатом ОСОБА_1 (адвокат), підтверджуються договором про надання правової допомоги №10/12.

Відповідно до п.1.1 якого Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах , передбачених цим Договором, застосовує всі способи до покладення сум судових витрат, що підлягають оплаті за послуги адвоката, на винну сторону, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

Згідно з п.1.2. Договору Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:

а) веде претензійну роботу, підготовку судово-процесуальних документів за матеріалами, які підготовлює Замовник; представляє у встановленому порядку інтереси Замовника в судах України та в інших органах при розгляді правових питань відносно господарських правовідносин між Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еккон-Стіл».

З п.3.1. Договору вбачається, що за правову допомогу. Передбачену в абзаці а), пп. 1.2., п. 1. Замовник сплачує Адвокату винагороду (гонорар) в розмірі: 1955,00грн. Крім гонорару Замовник сплачує фактичні видатки, пов'язані з виконання адвокатом договору які складають 345,00грн.

Сплата позивачем адвокатських послуг за зазначеним договором підтверджується платіжними дорученнями №813 від 20.03.2014р. на суму 345,00грн., №812 від 20.03.2014р. на суму 1955,00грн.

Одночасно, для того, щоб витрати позивача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами.

За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру", адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

В підтвердження повноважень адвоката, Позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". До таких правовідносин слід також застосовувати і Правила адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом № 6/VI від 01.10.1999 р., які на підставі статей 15, 16 Закону України "Про адвокатуру" є нормативно-правовим актом і обов'язкові для виконання.

Пунктом 2 ст. 33 Правил встановлено принцип "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з розміру витрат на правову допомогу за договором про надання правової допомоги №10/12 від 10.12.2013р. про надання правової допомоги по господарській справі в сумі 1955,00грн., суд робить висновок, що вартість наданих послуг занадто завищена, а тому, на думку суду, підлягає стягненню в розмірі 1400,00грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив Груп», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еккон-Стілл», м.Амвросіївка, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 10 744,68грн., 3% річних у розмірі 889,52грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еккон-Стілл» (ЄДРПОУ 35146999, 87300, м.Амвросіївка, Амвросіївський р-н, Донецька обл., п/р 26006053604608 в Краматорській філії Приватбанк м.Краматорськ, МФО 335548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив Груп» (вул.Складська, б.5, м.Донецьк, 83059, п/р 26001000266552 в ПУАТ «Фідобанк» м.Київ, МФО 300175) заборгованості у сумі 10 744,68грн., 3% річних у розмірі 87,56грн., судовий збір у сумі 1701,06грн., витрати на послуги адвоката у сумі 1400,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 26.05.14р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 02.06.14р.

Вик. Табачніков В.Г. (тел.305-67-23)