УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "16" червня 2014 р. Справа № 906/607/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
за участю представників сторін:
від позивача: Бодашевська Ю.С. - довіреність від 13.03.2014р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Дочірнього підприємства "Черняхівській елеватор" Державної акціонерної компанії "Хліб України" (смт. Черняхів Житомирська область)
до Приватного підприємства "Миролюбівське" (с. Миролюбівка Житомирський район Житомирська область)
про стягнення 158817,25 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 158817,25 грн. за неналежне виконання договору складського зберігання зерна №2/13 СЗ від 11.07.2013р. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, про що свідчить розписка представників сторін про явку в судове засідання від 27.05.2014р. (а.с.45).
Представник відповідача, який був присутній в судовому засіданні 27.05.2014, проти позову не заперечив, суму боргу підтвердив.
Беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 11 липня 2013 року між Дочірнім підприємством "Черняхівській елеватор" Державної акціонерної компанії "Хліб України" (Зерновий склад/позивач) та Приватним підприємством "Миролюбівське" (Поклажодавець/відповідач) було укладено договір складського зберігання зерна №2/13 СЗ з додатками (а.с.23-28, 29-30), за умовами якого Поклажодавець зобов'язується передати, а Зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання зернові, зернобобові, круп'яні та олійні культури врожаю 2013 року (надалі - Зерно), надавати додаткові послуги, відповідно до додатку №1, що є невід'ємною частиною даного Договору та в установлений строк повернути їх Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим Договором (п.1.1 Договору).
Фактичні обсяги Зерна, що передаються на зберігання Зерновому складу, можуть бути визначені лише при посередній передачі його на зберігання при оформленні складського документа (п.1.5 договору).
Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.05.2014р., а в частині розрахунків - до повного виконання умов цього договору (п.11.1 Договору складського зберігання зерна).
У Додатках №1 та №2 до Договору № 2/13 СЗ від 11.07.2013р. наведено перелік та вартість послуг Зернового складу.
Відповідно до п.5.1 цього договору розмір плати за зберігання зерна і надання додаткових послуг визначаються за діючими тарифами, які затвердженні Зерновим складом та є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1).
Як передбачено п.5.6 договору оплата послуг, що надані Зерновим складом зі зберігання, відвантаження, переоформлення зерна, а також додаткових послуг, повинні бути оплачені відповідачем протягом 3 робочих днів з дня одержаного виставленого Зерновим складом рахунку.
Послуги по зберіганню зерна позивачем надавались належним чином згідно умов договору, що підтверджується відповідними Актами виконаних робіт за період з липня 2013 по січень 2014 року. Загальна вартість наданих послуг складає 485617,10грн.
Натомість, відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання перед позивачем згідно умов договору та додатків до нього, оскільки не здійснив оплату за отримані послуги і має заборгованість перед позивачем на загальну суму 158817,25 грн.
Відповідач листом від 28.01.2014р. звернувся до позивача з проханням про відтермінування сплати боргу до збору нового врожаю. Також зазначили про те, що підприємство зобов'язується провести розрахунки пшеницею урожаю 2014 року по цінах фіксингу державного інтервеційного фонду (а.с.40-41).
05.02.2014 року позивачем було направлено відповідачу акт звірки взаєморозрахунків на загальну суму заборгованості в розмірі 174707,25 грн, яка складається з наступного :
- 15890,00 грн. - заборгованість за договором №2/13 купівлі-продажу товарів від 17.01.2013р;
- 158817,25грн. - заборгованість відповідно до договору складського зберігання зерна № 2/13 СЗ від 11.04.2013 року, в тому числі :
- грудень 2013р. - 150409,33 грн.,
- січень 2014р.- 8407,92грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за договором складського зберігання зерна №2/13 СЗ від 11.07.2013 року становить 158817,25грн., що підтверджується довідкою позивача від 06.05.2014р.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Статтею 957 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повенути цей товар у схоронності.
Як вбачається із матеріалів справи, борг за надані послуги становить 158817,25грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідач не подав до суду доказів на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Миролюбівське" (12453, Житомирська область, Житомирський район, с. Миролюбівка, вул. Петровського, 1, код 36297695)
- на користь Дочірнього підприємства "Черняхівській елеватор" Державної акціонерної компанії "Хліб України" (12301, Житомирська область, смт. Черняхів, вул.Індустріальна, 42, код 37684024) - 158817,25грн. боргу, а також 3176,35грн. сплаченого судового збору.
3. Повернути Дочірньому підприємству "Черняхівській елеватор" Державної акціонерної компанії "Хліб України" (12301, Житомирська область, смт. Черняхів, вул.Індустріальна, 42, код 37684024)
- з Державного бюджету України - 317,80грн. зайво сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 19 червня 2014 року.
Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - відповідачу (рек. з повід.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2014 |
Оприлюднено | 23.06.2014 |
Номер документу | 39283088 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Терлецька-Байдюк Н.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні