Рішення

від 26.05.2014 по справі 905/1603/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.2014 Справа № 905/1603/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Табачнікові В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество», м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 62475,08грн., пені у розмірі 4528,90грн., 3% річних у сумі 886,34грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество», м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 82 475,08грн., пені у розмірі 1 909,35грн., 3% річних у сумі 440,62грн., індексу інфляції в розмірі 559,20грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №2527/3 від 23.08.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правовстановлюючих документів, договору поставки №2527/3 від 23.08.2011р., специфікації №7 від 11.11.2013р., рахунку-фактури №С-0016252 від 11.11.2013р., видаткової накладної №11651 від 14.11.2013р., довіреності на отримання матеріальних цінностей №852 від 12.11.2013р., претензії №2023 від 26.12.2013р.,

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 4, 12, 54-57, 66 Господарського процесуального кодексу України; ст.ст. 526, 530, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202, 230 Господарського кодексу України.

19.05.2014р. на адресу суду від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог б/н від 12.05.2014р., в якій останній зазначив, що після подання позовної заяви Відповідачем частково оплачена сума основного боргу у розмірі 20000,00грн., у зв'язку з чим Позивач просить врахувати зазначене в заяві та стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 62475,08грн., пеню у розмірі 4528,90грн., 3% річних у сумі 886,34грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від б/н від 12.05.2014р., оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити/зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане збільшення/зменшення позовних вимог, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 26.05.2014р. не з'явився.

Представник Відповідача у судове засідання 26.05.2014р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83030, м.Донецьк, вул. Баумана, 1 «А».

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2011 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концепт» (Покупець) було укладено договір поставки №2527/3, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити на адресу Покупця металопрокат, в подальшому іменований «Товар», а Покупець прийняти та оплатити цей Товар, найменування, асортимент, кількість, ціна, якого зазначена в специфікаціях та рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п.2.1. договору ціна Товару за даним Договором встановлюється у гривнях та зазначається у специфікаціях та рахунках-фактурах до даного Договору.

З п. 3.1. Договору вбачається, що Товар поставляється погодженими партіями на умовах «EXW, склад Постачальника м.Дніпропетровськ» згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010р.

Датою поставки Товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору Покупцем виконуються розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника у розмірі 100% вартості партії Товару впродовж 3-х банківських днів з дня виставлення рахунка-фактури на оплату Товару. В разі поставки товару без попередньої оплати, Покупець зобов'язаний виконати розрахунок з Постачальником впродовж 3-х банківських днів після отримання Товару.

Пунктом 4.3. Договору передбачено за згодою сторін можливість зміни порядку розрахунків, про що зазначається в специфікаціях до даного Договору на кожну партію Товару.

Згідно з п. 7.2. Договору при недотриманні строків оплати Товару Покупець виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинній в період її нарахування, від вартості Товару, строк оплати якого порушений, за кожен день прострочення платежу.

У пункті 10.1. договору сторони встановили, що договір набирає сили з моменту фактичного підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2011р., але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

У разі відсутності письмової заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору за 30 днів до закінчення його дії, він вважається продовженим на один календарний рік на умовах, передбаченим даним Договором (п. 10.2. Договору).

Договір поставки №2527/3 від 23.08.2011р. підписаний та скріплений печатками обох підприємств без зауважень.

11.11.2013р. сторонами було підписано Специфікацію №7, якою встановлено:

1) найменування товару;

2) кількість товару;

3) загальну вартість товару - 165900,00грн.;

4) умови оплати: передплата 50% від вартості товару, решта впродовж 30-ти календарних днів;

5) строк поставки впродовж 3-х днів після 50% передплати.

Специфікація №7 від 11.11.2013р. підписана та скріплена печатками обох підприємств без зауважень.

12.11.2013р. Постачальник отримав від Покупця на розрахунковий рахунок передплату за Товар у розмірі 82950,00грн.

14.11.2013р. на виконання умов Договору та Специфікації Позивачем було поставлено Товар, що підтверджується видатковою накладною №11651 на суму 166175,70грн.

З боку Відповідача Товар отриманий уповноваженим представником за Довіреністю №852 від 12.11.2013р.

Видаткова накладна №11651 від 14.11.2013р. підписана та скріплена печатками обох підприємств без зауважень

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати, не було здійснено оплату за поставлений товар у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 82475,08грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача про стягнення заборгованості у сумі 62475,08грн., пені у розмірі 4528,90грн., 3% річних у сумі 886,34грн. такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №2527/3 від 23.08.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 166175,70 грн. Відповідачем не в повному обсязі було здійснено оплату товару, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 82475,08грн.

Впродовж розгляду справи Відповідачем 05.03.2014р. була частково оплачена сума основного боргу у розмірі 20000,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача.

Позивачем заявою б/н від 12.05.2014р. в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України був зменшений розмір суми заборгованості до 62475,08грн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 62475,08грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 62475,08грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимога про стягнення суми боргу підлягає задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт".

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи умови договору, специфікації та той факт, що Товар був отриманий відповідачем 14.11.2013р. правомірним нарахуванням 3% річних є з 15.12.2013р.

За розрахунками Позивача загальний розмір 3% річних від суми боргу дорівнює 886,34грн., за період з 15.12.2013р. по 05.03.2014р. на суму боргу у розмірі 82475,08грн. та за період з 06.03.2014р. по 11.05.2014р. на суму 62475,08грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних доданий до позовної заяви, суд дійшов висновку про задоволення у розмірі заявленому Позивачем в сумі 886,34грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Згідно з п. 7.2. Договору при недотриманні строків оплати Товару Покупець виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинній в період Ії нарахування, від вартості Товару, строк оплати якого порушений, за кожен день прострочення платежу.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи умови договору, специфікації та той факт, що Товар був отриманий відповідачем 14.11.2013р. правомірним нарахування пені є з 15.12.2013р.

За розрахунками Позивача загальний розмір пені від суми боргу дорівнює 4528,90грн., за період з 15.12.2013р. по 05.03.2014р. на суму боргу у розмірі 82475,08грн. та за період з 06.03.2014р. по 11.05.2014р. на суму 62475,08грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені доданий до позовної заяви, суд дійшов висновку про часткове задоволення в сумі 3870,19грн.

Щодо стягнення індексу інфляції в розмірі 559,20 грн. суд припиняє провадження по справі виходячи з наступного:

Позивачем у позовній заяві заявлені вимоги про стягнення заборгованості у сумі 82 475,08грн., пені у розмірі 1 909,35грн., 3% річних у сумі 440,62грн., індексу інфляції в розмірі 559,20грн.

Заявою б/н від 12.05.2014р. суд зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості до 62 475,08грн., збільшив розмір пені до 4528,90грн. та розмір 3% річних до 886,34грн. Проте, Позивачем в заяві не було зазначено до стягнення суму інфляції.

Оскільки відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" та за приписами Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, то суд розцінює зміст заяви як часткову відмову Позивача від стягнення індексу інфляції в розмір 559,20грн.

Припинення провадження по справі - це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судового процесу.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 559,20грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество», м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт», м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 62475,08грн., пені у розмірі 4528,90грн., 3% річних у сумі 886,34грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт" (ЄДРПОУ 31377126, вул. Баумана, 1 «А», м. Донецьк, 83030, р/р 26006474460300 в ДРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество» (ЄДРПОУ 34245231, вул. Гаванська, 17-Б, офіс 4, м. Дніпропетровськ, 49127) заборгованість у сумі 62475,08грн., пеню у розмірі 3870,19грн., 3% річних у сумі 886,34грн. та судовий збір у розмірі 1809,27грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити провадження по справі в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 559,20грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 26.05.14р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 02.06.14р.

тел.305-67-23

надруковано примірників - 3:

1 - Господарському суду Донецької області,

1 - Позивачу,

1 - Відповідачу.