Рішення

від 28.05.2014 по справі 905/1769/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.05.2014 Справа № 905/1769/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Табачнікові В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Приватного підприємства «Пропостачання», м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкона-Дон», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 227 453,00грн., інфляційних витрат у розмірі 2 106,66грн., 40% річних у сумі 25 086,38грн., пені у розмірі 8 240,87грн.

за участю представників:

від позивача: Летко Д.К. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Пропостачання», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкона-Дон», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 227 453,00грн., інфляційних витрат у розмірі 2 106,66грн., 40% річних у сумі 25 086,38грн., пені у розмірі 8 240,87грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №46 від 26.09.2013р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №46 від 26.09.2013р., видаткових накладних №313 від 08.11.2013р. на суму 96084,00грн., №317 від 12.11.2013 на суму 49200,00грн., №318 від 13.11.2013р. на суму 49200,00грн., №323 від 15.11.2013р. на суму 19720,50грн., №324 від 15.11.2013р. на суму 4630,50грн., №333 від 27.11.2013р. на суму 28941,00грн., акту звірки взаєморозрахунків, претензії №1 від 09.01.2014р., правовстановлюючих документів.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 22, 24 Господарського процесуального кодексу України; ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 220, 229, 232 Господарського кодексу України.

Розпорядженням від 15.04.2014р. справа була передана на розгляд судді Нестеренко Ю.С.

Розпорядженням від 05.05.2014р. справа була передана на розгляд судді Риженко Т.М.

Представник Позивача у судове засідання 28.05.2014р. з'явився, просить суд задовольнити позов.

Представник Відповідача у судове засідання 28.05.2014р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83009, м.Донецьк, вул. Листопрокатників, 17, кв.60.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2013 року між Приватним підприємством «Пропостачання» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алкона-Дон» (Покупець) було укладено договір поставки №46, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується впродовж строку дії даного Договору поставляти та передавати у власність Покупця Продукцію окремими партіями у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти цю Продукцію та виконати її оплату у порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно з п.2.9. договору зобов'язання за поставкою Продукції вважаються виконаними Постачальником з моменту поставки Продукції на склад, вказаний Покупцем, або з моменту представлення Продукції Покупцю на склад Постачальника при самовивозі, та підписання товарної накладної.

З п.2.11. Договору вбачається, що продукція вважається поставленою по кількості (у пункті поставки) при умові підписання Покупцем (представником отримувача) накладної.

Сторони також дійшли згоди, що Продукція вважається поставленою Покупцю у разі підписання накладної представником отримувача, який не мав на це належних повноважень (п. 2.12. Договору).

У п. 2.13. Договору зазначено, що датою поставки Продукції вважається дата, вказана у накладній.

Відповідно до п.2.15. договору Продукція вважається отриманою Покупцем з моменту підписання накладної про приймання Продукції. З цього моменту Покупець несе усі ризики загибелі або пошкодження Продукції.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що Покупець оплачує поставлену Постачальником Продукцію по цінам, вказаним у накладній або у рахунку.

Згідно з п.6.2. Договору Покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок Постачальника суму грошових коштів у розмірі 100% за кожну поставлену партію Продукції не пізніше 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дати поставки.

З п. 7.1. Договору вбачається, що Покупець зобов'язаний своєчасно приймати та оплачувати поставлену Продукцію.

Відповідно до п. 9.4. Договору у разі прострочення платежу Покупець за вимогою Постачальника зобов'язаний виплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сорок відсотків річних від простроченої суми.

Пунктом 9.5. Договору встановлено, що у разі прострочення платежу винна сторона виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленої, але не оплаченої Продукції за кожен день прострочення платежу.

З п. 12.1. Договору вбачається, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р.

Договір поставки №46 від 26.09.2013р. підписаний та скріплений печатками обох підприємств без зауважень.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 247776,00грн., що підтверджується видатковими накладних №313 від 08.11.2013р. на суму 96084,00грн., №317 від 12.11.2013 на суму 49200,00грн., №318 від 13.11.2013р. на суму 49200,00грн., №323 від 15.11.2013р. на суму 19720,50грн., №324 від 15.11.2013р. на суму 4630,50грн., №333 від 27.11.2013р. на суму 28941,00грн. Вказані видаткові накладні підписані та засвідчені печатками з боку обох Сторін без зауважень. Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати, не було здійснено оплату за поставлений товар у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 227453,00грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача про заборгованості у сумі 227 453,00грн., інфляційних витрат у розмірі 2 106,66грн., 40% річних у сумі 25 086,38грн., пені у розмірі 8 240,87грн. такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №46 від 26.09.2013р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 247776,00грн. Відповідачем було здійснено часткову оплату у сумі 20323,00грн. В результаті утворилась заборгованість у розмірі 227453,00грн., яка також підтверджується підписаним та скріпленим печатками з боку обох сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 26.12.2013р. за договором №46 від 26.09.2013р.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 227453,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 227453,00грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимога про стягнення суми боргу підлягає задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкона-Дон".

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.4. Договору у разі прострочення платежу Покупець за вимогою Постачальника зобов'язаний виплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сорок відсотків річних від простроченої суми.

За розрахунками Позивача загальний розмір 40% річних від суми боргу дорівнює 25086,38грн. за період з 29.11.2013р. по 14.03.2014р. складає 8800,73грн. по накладній №313 від 08.11.2013р.; за період з 03.12.2013р. по 14.03.2014р. складає 5499,62грн. по накладній №317 від 12.11.2013р.; за період з 04.12.2013р. по 14.03.2014р. складає 5445,70грн. по накладній №318 від 13.11.2013р.; за період з 06.12.2013р. по 14.03.2014р. складає 2139,54грн. по накладній №323 від 15.11.2013р.; за період з 18.12.2013р. по 14.03.2014р. складає 441,48грн. по накладній №324 від 15.11.2013р.; за період з 18.12.2013р. по 14.03.2014р. складає 2759,31грн. по накладній №333 від 27.11.2013р.

Перевіривши арифметичний розрахунок 40% річних доданий до позовної заяви, суд дійшов висновку про задоволення у розмірі заявленому позивачем в сумі 25086,38грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Пунктом 9.5. Договору встановлено, що у разі прострочення платежу винна сторона виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленої, але не оплаченої Продукції за кожен день прострочення платежу.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунками Позивача загальний розмір пені від суми боргу дорівнює 8240,87грн. за період з 29.11.2013р. по 14.03.2014р. складає 2891,04грн. по накладній №313 від 08.11.2013р.; за період з 03.12.2013р. по 14.03.2014р. складає 1806,62грн. по накладній №317 від 12.11.2013р.; за період з 04.12.2013р. по 14.03.2014р. складає 1788,91грн. по накладній №318 від 13.11.2013р.; за період з 06.12.2013р. по 14.03.2014р. складає 702,84грн. по накладній №323 від 15.11.2013р.; за період з 18.12.2013р. по 14.03.2014р. складає 145,03грн. по накладній №324 від 15.11.2013р.; за період з 18.12.2013р. по 14.03.2014р. складає 906,43грн. по накладній №333 від 27.11.2013р.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені доданий до позовної заяви, суд дійшов висновку про часткове задоволення в сумі 8153,07грн.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За розрахунком доданим до позовної заяви загальний розмір інфляційних витрат складає 2106,66грн. за період з 01.12.2013р. по 14.03.2014р. складає 757,61грн. по накладній №313 від 08.11.2013р.; за період з 01.12.2013р. по 14.03.2014р. складає 492,00грн. по накладній №317 від 12.11.2013р.; за період з 01.12.2013р. по 14.03.2014р. складає 492,00грн. по накладній №318 від 13.11.2013р.; за період з 01.12.2013р. по 14.03.2014р. складає 197,20грн. по накладній №323 від 15.11.2013р.; за період з 01.01.2014р. по 14.03.2014р. складає 23,15грн. по накладній №324 від 15.11.2013р.; за період з 01.01.2014р. по 14.03.2014р. складає 144,70грн. по накладній №333 від 27.11.2013р.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 2106,66грн.

17.04.2014р. на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову №29 від 17.04.2014р., в якій останній просить суд накласти арешт на грошові кошти на поточних рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкона-Дон» (код ЄДРПОУ 35636651), відкритих в банківських установах України, в сумі 268144,65грн.

Розглянувши доводи заяви про вжиття забезпечувальних заходів, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.1 постанови №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. За змістом п.3 зазначеної постанови Пленуми саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Позивача про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог через його юридичну неспроможність та доказову недоведеність.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Пропостачання», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкона-Дон», м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 227 453,00грн., інфляційних витрат у розмірі 2 106,66грн., 40% річних у сумі 25 086,38грн., пені у розмірі 8 240,87грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкона-Дон» (ЄДРПОУ 35636651, 83009, м.Донецьк, вул. Листопрокатників, 17, квартира 60) на користь Приватного підприємства «Пропостачання» (ЄДРПОУ 36254049, вул. Куйбишева, 143-І, м.Донецьк, 83060) заборгованость у сумі 227 453,00грн., інфляційні витрати у розмірі 2 106,66грн., 40% річних у сумі 25 086,38грн., пеню у розмірі 8153,07грн. та судовий збір у розмірі 5255,98грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 28.05.14р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

тел.305-67-23

надруковано примірників - 3:

1 - Господарському суду Донецької області,

1 - Позивачу,

1 - Відповідачу.