Постанова

від 18.06.2014 по справі 821/297/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/297/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Жука С.І.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Херсонтеплоізоляція» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у справі за позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Херсонтеплоізоляція» до Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Херсонтеплоізоляція» (далі - позивач, Підприємство) звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ) від 17.01.14 № 0000042200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 16726 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 4181,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято всупереч вимогам діючого законодавства, не містить в собі посилань на норму закону, яку порушив позивач та за неясних причин зазначено одержувача платежу «Редакцію всеукраїнської профспілкової газети «Захист праці».

Також, позивач вказував на те, що висновки акту перевірки ПП «Виробничо-комерційна фірма «Херсонтеплоізоляція» загалом ґрунтуються на висновках акту перевірки контрагента позивача ТОВ «Торгова фірма «Прайс» від 05.09.13 року № 1010/26-55-22-07/38605027, який використаний безпідставно, у контролюючого органу відсутні повноваження на визнання правочинів позивача недійсними, відсутнє відповідне рішення суду. У позивача наявні податкові накладні, виписані ТОВ «Торгова фірма «Прайс», що містять в собі всі необхідні реквізити та є єдиною підставою для нарахування податкового кредиту. На час укладання угоди з контрагентом ТОВ «Торгова фірма «Прайс», останній був зареєстрований юридичною особою та платником податку на додану вартість. Позивач вважає, що у контролюючого органу відсутні матеріальні та правові підстави для заниження податку на додану вартість за червень 2013 року на 16 725,67 грн.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів законності та обґрунтованості прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення від 17.01.2014 № 0000042200. Відповідач вказував, що під час перевірки взаємовідносин ПП «Виробничо-комерційна фірма «Херсонтеплоізоляція» з контрагентом ТОВ «Торгова фірма «Прайс», підприємством не було надано жодного документа як доказ існування взаємовідносин з підприємством ТОВ «Торгова фірма «Прайс» з надання послуг по пакуванню для пістолетів ручної модифікації. Дана угода була усною, відсутній відповідний письмовий договір, як і докази придбання, оплати та поставки товару. Вагомою підставою для визнання контролюючим органом безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Торгова фірма «Прайс» було встановлення відсутності останнього за юридичною адресою, кількість працюючих одна особа, відсутність матеріально-технічної бази для провадження господарської діяльності.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Херсонтеплоізоляція» до Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.14 № 0000042200 - відмовлено.

Підприємством на зазначену постанову подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову від 28.03.2014 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ПП «ВКФ «Херсонтеплоізоляція» повністю.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

17.01.2014 р. Цюрупинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 16 726 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 4 181,50 грн. на підставі висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки стосовно дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Торгова фірма «Прайс» за червень 2013 року від 19.12.2013 р. № 488/22/35667725.

Податковим органом було встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2013 року на 16 725,67. Також встановлено відсутність реально вчинених Підприємством господарських операцій з ТОВ «Торгова фірма «Прайс» за червень 2013 року та, як наслідок, зафіксована юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст. 44 ПК України.

ДПІ дійшла вказаних висновків здійснивши перевірку показників позивача в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2013 року з додатком 5, податкові та видаткові накладні, квитанції до прибуткового касового ордеру, використовуючи реєстр отриманих та виданих податкових накладних та акт від 05.09.13 № 1010/26-55-22-07/38605027 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгова фірма «Прайс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.13 по 31.07.13.

Так, перевіркою встановлено, що позивачем у червні 2013 року було задекларовано податкового кредиту в сумі 23 536 грн., в тому числі 16 725,67 грн. податкового кредиту було сформовано за наслідками вчинених господарських операцій у червні 2013 року з контрагентом-постачальником ТОВ «Торгова фірма «Прайс» по поставці пакувального товару для пістолетів ручної модифікації та поліпропілену (в мішках по 50 кг), що підтверджено позивачем податковими накладними.

Відповідач вказував на неправомірність формування ПП «Виробничо-комерційна фірма «Херсонтеплоізоляція» податкового кредиту по операціям з ТОВ «Торгова фірма «Прайс», оскільки за висновками перевірки останнього встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, працюючих на підприємстві одна особа, відсутні первинні та бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення господарських операцій ТОВ «Торгова фірма «Прайс» у червні 2013 року з іншими підприємствами, підприємство здійснювало діяльність за межами правового поля, документувало операції та відображало в бухгалтерському обліку суми без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Актом перевірки ТОВ «Торгова фірма «Прайс» від 05.09.13 № 1010/26-55-22-07/38605027 не підтверджено взаємовідносини з ПП «Виробничо-комерційна фірма «Херсонтеплоізоляція», наявні ознаки фіктивності, відсутній факт реального здійснення господарської діяльності та у зв'язку із не підтвердженням первинними документами податкового кредиту та податкових зобов'язань за червень 2013 року, правочини мають ознаки нікчемності, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах ТОВ «Торгова фірма «Прайс» при реалізації товарів ПП «Виробничо-комерційна фірма «Херсонтеплоізоляція».

В акті перевірки також зазначено, що ПП «Виробничо-комерційна фірма «Херсонтеплоізоляція» не надано доказів укладання правочину з ТОВ «Торгова фірма «Прайс», у зв'язку з чим не встановлено реальність здійснення операцій, відсутні дані про існування товарів, також відсутні докази перевезення товару та реалізації його позивачем чи використання у власній господарській діяльності.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Вирішуючи справу суд першої інстанції вважав встановленими порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість за червень 2013 року на загальну суму 16 725,67 грн., з тих підстав, що Підприємством не було надано договору та транспортних документів.

Згідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податків на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг).

Підставою для формування податкового кредиту є наявність у покупця податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

В матеріалах справи наявні податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «Торгова фірма «Прайс», які містять всі реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України і згідно п 201.10 ст. 201 Кодексу є єдиною достатньою та необхідною підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства включено суми, зазначені у податкових накладних, до податкового кредиту.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено обставин обізнаності щодо свого контрагента, його діяльності та спроможності вчиняти господарські операції.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції передчасним та помилковим, оскільки на час здійснення господарських операцій позивачем було надано всі необхідні документи, зокрема: свідоцтво про державну реєстрацію, довідку за формою 4 - ОПП, свідоцтво платника податку на додану вартість.

Крім того, на час укладання договорів та на час видачі податкових накладних ПП «ВКФ «Херсонтеплоізоляція» та ТОВ «ТФ «Прайс»були зареєстровані як суб'єкти підприємницькою діяльності та платники ПДВ. Обов'язку проводити інші перевірки контрагента чинним законодавством не передбачено.

Вирішуючи справу судом першої інстанції не було враховано, що податкове законодавство України не вимагає наявності у покупця документів на транспортування, якщо продукція була поставлена власним транспортом продавця. Крім того, Цивільним кодексом України передбачено можливість укладення договору купівлі-продажу в усній формі.

Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 13.01.2011 року у справі К-28642/10 висловив позицію, що взаємовідносини контрагента позивача з третіми особами, здійснення за їх участі господарської діяльності не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Єдині відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявність свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ на час здійснення господарських операцій. Позивач не може нести відповідальність та негативні наслідки господарської діяльності контрагента за умови, що операції з ним виконані та підтверджені належним чином.

Правомірність дій Підприємства підтверджується представленими документами, а саме: копіями податкових накладних, копіями видаткових накладних, копіями квитанцій, договором оренди цеху, виписками з ЄДРПОУ та свідоцтвом платника ПДВ ТОВ «ТФ «Прайс».

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи по суті, а також суд вважав встановленими ті обставини, які не були доведені в ході судового розгляду. Крім того, судова колегія враховує надані в суді апеляційної інстанції пояснення представника апелянта - директора підприємства позивача про те, що фактично операція, яка піддана сумніву відповідачем, це операція купівлі матеріалів, які мають невеликий об'єм, отримані, та в подальшому перевезені на особистому автомобілі позивача, розміщені на орендованому складі. Судова колегія вважає, що в такому випадку заповнення та використання товаро - транспортних накладних недоцільно та неможливо, так як відсутня оренда транспорту та путьові листи. Наведена купівля відповідає основної меті діяльності підприємства. Крім того, представник позивача надав кінцеву продукцію, яка запатентована для випуску саме підприємством позивача.

Тому судова колегія вважає, що позовні вимоги змістовні та обґрунтовані.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Херсонтеплоізоляція» задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року скасувати, прийняти у справі №821/297/14 нову постанову про задоволення адміністративного позову приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Херсонтеплоізоляція».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 17.01.14 року № 0000042200.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 19.06.2014 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: С.І. Жук

Суддя: О.І.Шляхтицький