Рішення

від 21.10.2008 по справі 2-1388\08

КРАСНОПЕРЕКОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

|річ|                                         

справа № 2-1388\08 

Р І Ш Е Н Н Я|розв'язання,вирішення,розв'язування|

І М Е Н Е М   У|в,біля|

К Р А І Н И

21 жовтня.2008 року 

Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим

у складі: 

головуючого судді                      

Стародуб Г.А.

при

секретарі                                   Жулинській О. М.

Розглянувши|розгледівши|

у відкритому|відчиненому|

судовому засіданні в м. Красноперекопську цивільну|громадянську| справу|річ| за позовом  ОСОБА_1до

Ішунського  комунального підприємства,

Красноперекопського  р-ну, АР  Крим 

про стягнення заборгованості  по

заробітній платі, середнього  заробітку,  видачу 

трудової  книжки  та 

стягнення  моральної  шкоди,

В с т а н о в и

в:

    ОСОБА_1.

звернулась  з  позовом 

до Ішунського  комунального

підприємства про стягнення заборгованості 

по заробітній платі, 

середнього  заробітку,  видачу 

трудової  книжки   та 

стягнення  моральної  шкоди. 

        Свої

позовні вимоги  позивачка  мотивує тим, що   22. 05.2007 року, згідно наказу  № 8-к від 22.05.2007 р., вона була  прийнята 

на посаду  головного  бухгалтера Ішунського  комунального підприємства,

Красноперекопського  р-ну, АР  Крим.

         05.06.2008

р., згідно  наданої  нею 

заяви,  вона була  звільнена 

з  вищевказаної  посади за 

ст.36  п.1  КЗпПУ. При 

звільненні  їй  не 

була  видана  трудова 

книжка і  не  виплачена  

заборгованість  по  заробітній 

платі,  яка,  в 

сукупності з  відпускними,  склала 

1763,29 гр.  На  її 

неодноразові  вимоги  про 

виплату  заборгованості  по 

заробітній  платі  і 

видачу  трудової  книжки 

відповідач   посилався  на 

відсутність коштів  на  розрахунку 

підприємства.

         Таким  чином, 

відповідач  грубо  порушив 

вимоги  по  строкам видачі  трудової книжки і  розрахунку 

при  звільненні,  передбачених ст.ст.47, 116 КзпПУ, у зв'язку з

чим  вона змушена звернутись  до суду 

про стягнення  заборгованості  по заробітній платі, середнього  заробітку 

за  час затримки  розрахунку 

при  звільненні ,  видачу 

їй  трудової  книжки 

і  моральної  шкоди.

Оскільки  її  син  навчається  в 

Херсонському  університеті  на 

контрактній  основі,  вона 

не  мала  змоги 

сплатити  своєчасно  за 

його  навчання, невиплата  заробітної 

плати також  негативно  відобразилась 

на  сімейному  бюджеті, 

що  також  стало 

неможливим  своєчасно  оплатити 

надані  комунальні  послуги, 

придбати  необхідні  продукти 

харчування,  що  призвело 

до  моральних  страждань 

та  переживань. Заподіяну  їй 

моральну  шкоду  вона 

оцінює  в 2000 гр.,  яку 

просить  стягнути  з 

відповідача на її  користь.

          У

судовому засіданні позивачка 

частково  підтримала  заявлені нею вимоги, оскільки  заборгованість  по 

заробітній  платі  і 

виплата  відпускних  нею 

отримана по  пошті 10.09.2008 р.,  трудова 

книжка  їй  видана  

відповідачем  22.09.2008 р.,  відповідачем 

добровільно  невідшкодовані:  середній 

заробіток за  час затримки  розрахунку 

при  звільненні   та 

заподіяна   моральна  шкода.

Представник  відповідача  ОСОБА_2. позовні  вимоги 

позивачки  не  визнала, 

посилаючись  на  те, що 

позивачці  15.08.2008  р.  

було  направлене  повідомлення 

про  те, що  їй 

необхідно  з'явитись  на 

підприємство  для  отримання 

трудової  книжки  і 

розрахунку  по  заробітній 

платі.  Оскільки  позивачка 

на  підприємство  не 

з'являлась,  то  10.09.2008 

р. поштою  їй  була 

відправлена  заборгованість  по 

заробітній  платі  і 

розрахунок  по  відпустці 

в  розмірі  1763,29 гр., а  22.09.2008 

р. їй  була  видана 

трудова  книжка,  а  

тому  вважає,  що 

позивачка сама  частково  вина 

в  неотриманні  нею 

своєчасно  розрахунку  по 

заробітній  платі  і в отриманні 

трудової  книжки.

         При  вирішенні 

спору  по  суті 

представник  відповідача   просить 

суд  врахувати   скрутне 

матеріальне  становище  Ішунського 

комунального  підприємства,  яке 

існує тільки  за  рахунок 

внесків  мешканців села  Ішунь, 

не  отримуючи  ніяких 

дотацій від Ішунської 

сільської   ради і  Красноперекопської  райдержадміністрації.

Вислухавши  сторони, дослідивши

матеріали справи , суд вважає, що  позовні

вимоги  позивачки  підлягають задоволенню  частково.

           Згідно

наказу  № 8-к від 22.05.2007 р.,  позивачка була  прийнята 

на посаду  головного  бухгалтера Ішунського  комунального підприємства,  в 

якості  якого  працювала 

до  04.06.2008 р.(а.с.5).

Відповідно  до  наказу 

№ 15 - к  від  05.06.2008 

р.  позивачка  була 

звільнена  з 05.06.2008  р. за 

угодою  сторін, згідно  ст. 36 КзпПУ ( а.с.14).

            Як  встановлено 

судом,  при  звільненні  

позивачці,  відповідно  до  ст.ст.47,116

КЗпПУ   своєчасно  не 

була  видана  трудова 

книжка  з  внесеним 

до  неї   записом 

про  звільнення,  а 

також  порушенні  строки 

розрахунку  при  звільненні.

Своїм  повідомленням  від 15.08.2008 р.  Ішунське 

комунальне  підприємство  повідомляло 

позивачку  про  те,  що  вона  

звільнена  з  вищевказаної 

посади,  але   за 

отриманням  трудової  книжки 

не  зверталась,  у 

зв'язку  з  чим 

суд  вважає,  що 

несвоєчасне  отримання  позивачкою 

трудової  книжки   сталося 

за  її  вини. ( а.с.10).

            Що

ж  стосується   несвоєчасного  розрахунку 

при  звільненні,  то 

згідно  довідки Ішунського  комунального 

підприємства від  15.09.2008  р., 

розрахунок  з  позивачкою був  проведений 

10.09.2008  р.  переказом 

по  пошті.

            Згідно ст.116 КЗпП  України при 

звільненні  працівника виплата  всіх 

сум, що  належать  йому 

від  підприємства,  проводиться в день  звільнення. Якщо  працівник  

в  день  звільнення 

не  працював, то зазначені  суми мають 

бути  виплачені  не 

пізніше  наступного  дня 

після  пред'явлення  звільненим  

працівником  вимоги   про 

розрахунок.

Відповідно  до ст. 117 КЗпП  України 

в разі  невиплати  з вини 

власника або  уповноваженого  ним 

органу  належних  звільненому 

працівникові  сум  у 

строки,  зазначені  в ст.116 КЗпП 

України, при відсутності 

спору  про їх  розмір, 

підприємство повинне 

виплатити  працівникові  його 

середній  заробіток  за 

весь  час  затримки по 

день  фактичного  розрахунку.

Виходячи  з  вищевикладеного,  суд 

вважає,  що  позовні 

вимоги  позивачки  про 

стягнення  з  відповідача 

середнього  заробітку  за  час

затримки  розрахунку  при 

звільненні   підлягають  задоволенню.

Враховуючи  середньомісячний  заробіток 

позивачки,  який  складає 

1003,32  гр.  і 

час  затримки   розрахунку, що  складає  

3 м-ця  і  2 дня, 

то  виплата середнього  заробітку 

за  час затримки  розрахунку 

становить  3076,84 гр. ( 1003,32

гр. х 3 м-ца  2 дня) (а.с. 19).

Підлягають  частковому  задоволенню 

позовні  вимоги   позивачки 

в  частині  відшкодування 

їй  заподіяної  моральної 

шкоди.

Згідно  з  ст.237 -1 

КЗпПУ ,   відшкодування    власником 

або  уповноваженим  ним 

органом   моральної  шкоди 

працівнику   проводиться  у  разі, 

якщо  порушення  його 

законних  прав  призвели 

до   моральних  страждань, 

втрати  нормальних   життєвих 

зв'язків  і  вимагають 

від  нього  додаткових 

зусиль  для  організації  

свого  життя.

Позивачка  надала  суду 

доводи,  що   несвоєчасна 

виплата  заробітної  плати, 

а  також  несвоєчасний  

розрахунок  при  звільненні  

призвели  її  до 

моральних   страждань  і 

переживань,  оскільки  вона 

не  мала  можливості 

своєчасно  сплатити  за 

навчання  сина  в 

Херсонському  університеті,  який 

навчається   на  контрактній 

основі,     не  мала  

також  можливості  оплатити 

своєчасно   надані  комунальні 

послуги,  придбати  необхідні 

продукти  харчування.

          Але   при 

задоволенні  позову  в 

цій  частині,  суд 

враховує   скрутне  фінансове    

становище  Ішунського  комунального 

підприємства,  яке  існує тільки 

за  рахунок  внесків 

мешканців села  Ішунь,  не 

отримуючи  ніяких  дотацій 

від Ішунської  сільської   ради і 

Красноперекопської 

райдержадміністрації,  у  зв'язку 

з  чим  підприємство 

змушене  інколи  затримувати 

виплату  робітникам  заробітної  

плати,  а  тому, суд 

вважає,  що  відшкодування 

завданої   моральної  шкоди 

позивачці   слід  задовольнити 

у  розмірі  300 

гр.

Відповідно  до ст.ст. 81,88  КЗпП України підлягають  стягненню з відповідача судові  витрати 

по  сплаті  держмита 

в розмірі  51 гр. і  витрати на інформаційно-технічне  забезпечення 

розгляду  справи  в  суді  30 гр.

        На  підставі викладеного і керуючись  ст.ст. 10,30, 60, 81, 88, 212-215,

292,294,296, 367  ЦПК України, ст.ст. 21,

115 -117, 237-1  КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

           Позов

ОСОБА_1до Ішунського  комунального

підприємства, Красноперекопського  р-ну,

АР  Крим 

про стягнення середнього 

заробітку за  час затримки  розрахунку 

при  звільненні,  моральної 

шкоди  задовольнити  частково.

Стягнути  з  Ішунського 

комунального підприємства, Красноперекопського  р-ну, АР 

Крим  ( р/рНОМЕР_1в  “Промінвестбанку” м.  Красноперекопськ,  МФО 

324418, ОКПО 31068184)   на

користь  ОСОБА_1 середній  заробіток 

за  час  затримки 

розрахунку  в розмірі  3076, 84 гр.,   моральну 

шкоду  у  розмірі 

300 гр.,  а  всього  

3376,84 гр.

          В  іншій 

частині  заявленого  позову 

відмовити.

          Допустити  до 

негайного  виконання  рішення 

щодо  виплати   середнього заробітку не  більше 

ніж  за  один 

місяць.

          Стягнути

з Ішунського  комунального підприємства,

Красноперекопського  р-ну, АР  Крим на 

користь держави державне мито у розмірі 

51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 

30 грн..

            Рішення

може бути оскаржене в  Апеляційний суд АР

Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  і поданням після  цього протягом  20 днів апеляційної скарги, з подачею  її копії до апеляційної інстанції або в

порядку  ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя