Рішення

від 17.06.2014 по справі 759/3514/14-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3514/14-ц

пр. № 2/759/2534/14

17 червня 2014 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Борисенко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кий Гранд А», ПрАТ «Європейський страховий альянс», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кий Гранд А», ПрАТ «Європейський страховий альянс», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач, в своєму позові просив суд, стягнути з ПрАТ «Європейський страховий альянс» на свою користь матеріальну шкоду завдану ДТП в розмірі 28877,20 грн. та стягнути з ТОВ «Кий Гранд А» матеріальну шкоду в розмірі 1000,0 грн., судові витрати просив покласти на відповідачів.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 22.12.2012 року о 17.00 годин в м. Костянтинівка Донецької області по вул. Тельмана біля будинку № 54, ОСОБА_3 керуючи автомобілем з напівпричепом ПП НОМЕР_1, який належить ТОВ «Кий Гранд А» не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з транспортним засобом - автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом «Ванхол», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, що призвело до маханічних пошкоджень.

В наслідок ДТП позивачу завдана матеріальна шкода в розмірі 29877,20 грн.

Згідно постанови Токмацького районного суду Запорізької області від 08.02.2013 року винним у вищезазначеній ДТП є ОСОБА_3, який керував транспортним засобом - автомобілем з напівпричепом ПП д.н.з. НОМЕР_1, який належить ТОВ «Кий Гранд А», тобто перебував в трудових відносинах з ТОВ «Кий Гранд А». Дана обставина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, поясненнями ОСОБА_3 щодо вчиненої ДТП, відомістю № 9129558 про ДТП.

У результаті цієї пригоди був пошкоджений транспортний засіб - автомобіль «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом «Ванхол», д.н.з. НОМЕР_3, який належить позивачу ОСОБА_1

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 6 від 28.01.2013 року матеріальний збиток заподіяний пошкодженням автомобіля становить 29877,20 грн.

Крім того позивачем, зазначено, що на момент ДТП ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Кий Гранд А», та керував автомобілем з напівпричепом ПП д.н.з. НОМЕР_1, який належить ТОВ «Кий Гранд А». А тому відповідальність за завдану шкоду ОСОБА_3 має відшкодувати його роботодавець ТОВ «Кий Гранд А», який є власником транспортного засобу.

Відповідальність ТОВ «Кий Гранд А» застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ3320454 в ПрАТ «Європейський страховий альянс». Як вказував позивач, оскільки йому не відомо про зміст умов договору який укладений між ТОВ «Кий Гранд А» та ПрАТ «Європейський страховий альянс», враховуючи вимоги законодавства щодо розміру франшизи, просив стягнути з ПрАТ «Європейський страховий альянс» матеріальну шкоду в розмірі 28877,20 грн. та з ТОВ «Кий Гранд А» матеріальну шкоду в розмірі франшизи в сумі 1000,00 грн.

30.04.2014 року представником позивача ОСОБА_4 подано до суду заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просив стягнути з ПрАТ «Європейський страховий альянс» на свою користь матеріальну шкоду завдану ДТП в розмірі 29367,20 грн. та стягнути з ТОВ «Кий Гранд А» матеріальну шкоду в розмірі 510, 00 грн., судові витрати просив покласти на відповідачів (а.с. 55-56).

Станом на даний час шкода позивачу не відшкодована, а тому просив на підставі наведеного позовні вимоги задовольнити.

07.04.2014 року від ПрАТ «Європейський страховий альянс» до суду надійшли письмові заперечення на позовну заяву позивача (а.с. 41-43).

В судове засідання, яке відбулось 17.06.2014 року позивач та його представник не з'явились, однак подали заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника (а.с. 63).

Відповідачі до суду тричі не з'явились, про день та час розгляду справи були належним чином повідомлені (а.с. 38, 39, 60, 61, 65, 66, 69, 70), про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому суд вважає за можливе слухати справу у їх відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Третя особа ОСОБА_3 в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 08.02.2013 року винним у вищезазначеній ДТП є ОСОБА_3 (а.с.8).

Згаданою постановою суду встановлено, що 22.12.2012 року приблизно о 17.00 годин в м. Костянтинівка Донецької області по вул. Тельмана біля будинку № 54, ОСОБА_3 керуючи автомобілем з напівпричепом ПП НОМЕР_1, який належить ТОВ «Кий Гранд А» не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з транспортним засобом - автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом «Ванхол», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, що призвело до махе нічних пошкоджень.

Відповідно до частини 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В результаті ДТП транспортний засіб - автомобіль «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом «Ванхол», д.н.з. НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження а відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №6 від 28.01.2013 року матеріальний збиток заподіяний пошкодженням автомобіля становить 29877,20 грн. (а.с. 17-23).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Кий Гранд А», та керував транспортним засобом автомобілем «МАЗ» з напівпричепом ПП НОМЕР_1, який належить ТОВ «Кий Гранд А».

Відповідно до зворотної сторони схеми наслідків ДТП, транспортний засіб - автомобіль «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_4 з напівпричепом ПП НОМЕР_1, належить ТОВ «Кий Гранд А» та застраховані згідно полісів № АВ3320454 та АВ 3319096 в ПрАТ «Європейський страховий альянс» (а.с.11).

Таким чином встановлено, що ОСОБА_3 на момент ДТП 22.12.2012 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Кий Гранд А», відповідальність якого застрахована в ПрАТ «Європейський страховий альянс».

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в частині 1 ст.1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав.

Відповідно до підпункту 3 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст. 441 ЦК ( 1540-06 ) суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст.440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 керував автомобілем «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_4 з напівпричепом ПП НОМЕР_1, який належить ТОВ «Кий Гранд А» на підставі подорожнього листа.

Таким чином, діюче законодавством обов'язковою умовою відшкодування майнової шкоди визначає наявність вини особи, а доказом існування такої вини є доведеність неправомірності рішення, дії або бездіяльності цієї особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тобто, в даному спірному випадку, доведенню належними і допустимими доказами позивачем ОСОБА_1 підлягало неправомірність дій водія ОСОБА_3 та відповідно його вина у спричиненні йому шкоди та перебування останнього в трудових відносинах на момент ДТП з ТОВ «Кий Гранд А».

В підтвердження цих обставин, які підлягають доказуванню, позивач посилався на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 08.02.2013 року, якою винним у вищезазначеній ДТП є ОСОБА_3

Обставини встановлені у постанові суду є належним і допустимим доказом протиправності дій водія ОСОБА_3 і доводять його вину в даній ДТП.

Перебування останнього в трудових відносинах на момент ДТП з ТОВ «Кий Гранд А» та керування вантажним транспортом на відповідній правовій підставі є визнання сторонами даної обставини, яка в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Як вбачається зі страхового полісу АВ 3320454, та полісу АВ3319096, відповідач ТОВ «Кий Гранд А» застрахував свою відповідальність у в ПрАТ «Європейський страховий альянс» з лімітом відповідальності 50000,00 грн., франшиза 510 грн. (а.с. 46-47).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно п. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно п. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку)

виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За таких обставин, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 29367, 20 грн. та з ТОВ «Кий Гранд А» матеріальної шкоди в розмірі франшизи в сумі 510 грн. є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до квитанції № ПН53168 від 25.02.2014 року, ОСОБА_1 оплатив судовий збір за подання до суду позову в розмірі 298,77 грн. (а.с.1).

Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з кожного по 149,39 грн.

Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 61, 79, 88, 131, 169, 179, 209, 212-215, 223, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Кий Гранд А», ПрАТ «Європейський страховий альянс», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ПрАТ «Європейський страховий альянс» (м. Київ, вул. Андрющенко, 4-г, код ЄДРПОУ 26052299) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 матеріальну шкоду в сумі 29367,20 грн. спричинену в результаті дорожньо-транспортної пригоди 22.12.2012 року.

Стягнути з ТОВ «Кий Гранд А» (м. Київ, вул.. Туполєва, 23, ЄДРПОУ 30630627) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 матеріальну шкоду в розмірі франшизи в сумі 510, 00 грн. спричинену в результаті дорожньо-транспортної пригоди 22.12.2012 року.

Стягнути з «Європейський страховий альянс» (м. Київ, вул. Андрющенко, 4-г, код ЄДРПОУ 26052299) та ТОВ «Кий Гранд А» (м. Київ, вул.. Туполєва, 23, ЄДРПОУ 30630627) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі по 149,39 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник