Рішення

від 18.06.2014 по справі 909/423/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 р. Справа № 909/423/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,

при секретарі судового засідання Червак Н. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Німецько-українського фонду, вул. Інститутська, 9, Печерський район, м. Київ, 01008,

до відповідача: колективного підприємства "Грант", вул. Польова, 10, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76011,

про стягнення коштів в сумі 129318 грн. 84 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Туринський І.В. - представник, довіреність б/н від 24.102013 року,

від відповідача: ОСОБА_1 - керівник, витяг з ЄДРЮО ФОП № 256747 від 06.06.2014 року,

встановив:

Німецько-український фонд звернувся в господарський суд Івано-Франківської області із позовною заявою до колективного підприємства "Грант" про стягнення коштів в сумі 129318 грн. 84 коп., в тому числі: проценти за кредитним договором та штрафні санкції, за період з 26.04.2013 року по 07.08.2013 року, в сумі 8220,47 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 16.04.2014 року (15,730051 грн./євро) становить 129308 грн. 41 коп., та 10 грн. 43 коп. пені

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеної між ВАТ "СКБ "Дністер" та КП "Грант" генеральної кредитної угоди № 643/1 від 20.02.2008 року, КП "Грант" не сплачено відсотки та пеню, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 26.04.2013 року по 07.08.2013 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2014 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14.05.2014 року.

Ухвалою суду від 14.05.2014 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 12.06.2012 року.

В судових засіданнях 12.06.2014 року та 17.06.2014 року оголошувалась перерва відповідно до 17.06.2014 року та до 18.06.2014 року.

Представник позивача, в судовому засіданні 18.06.2014 року, позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов генеральної кредитної угоди № 643/1 від 20.02.2008 року, в частині повернення кредитних коштів та процентів, в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача, проценти за кредитним договором та штрафні санкції, за період з 26.04.2013 року по 07.08.2013 року, в сумі 8220,47 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 16.04.2014 року (15,730051 грн./євро) становить 129308 грн. 41 коп. і 10 грн. 43 коп. пені та покласти на відповідача судові витрати.

Представник відповідача, в судовому засіданні 18.06.2014 року, проти позову частково заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Обгрунтовуючи свої заперечення посилаються на те, що позивач розрахунку понесених ним чи будь-яким іншим учасником господарських відносин збитків, не обгрунтував законність нарахування штрафних санкцій, а також врахував період прострочення всупереч закону. Просить в задоволенні позову відмовити частково.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

20.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер" (Банк) та колективним підприємством "Грант" (Позичальник) укладено генеральну кредитну угоду № 643/1 (далі Генеральна кредитна угода) та договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 643/03-08 укладеної в рамках генеральної кредитної угоди № 643/1 (далі договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії).

Відповідно до п. 1.1. Генеральної кредитної угоди Банк зобов'язався надавати Позичальнику кошти в порядку та на умовах, визначених в окремих кредитних договорах, договорах на відкриття кредитної лінії, надалі Кредитні договори, укладені і які будуть укладатися у рамках Генеральної кредитної угоди та стають її невід'ємною частиною.

Згідно п. 1.2. Генеральної кредитної угоди (із змінами, внесеними додатковим договором від 03.09.2009 року про внесення змін до Генеральної кредитної угоди № 643/1 від

20.02.2008) загальний обсяг позичкової заборгованості відповідача за наданими в рамках угоди кредитами не повинен перевищувати ліміту 200000 євро.

Відповідно до п. 1.3. Генеральної кредитної угоди (із змінами, внесеними додатковим договором від 03.09.2009 року про внесення змін до Генеральної кредитної угоди № 643/1 від

20.02.2008 року) термін її дії встановлено з 20.02.2008 року по 31.12.2013 року.

Умовами Генеральної кредитної угоди (п.п. 2.4.) встановлено, що конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки плати за користування кредитними коштами, об'єкти кредитування визначаються сторонами в кожному окремому кредитному договорі, укладеному в рамках Генеральної кредитної угоди.

Пунктом 1.1. Договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії (у редакції додаткового договору від 03.09.2009 року про внесення змін до Договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 643/03-08 від 20.02.2008 року) передбачено, що Банк надає Позичальнику кредит в сумі 200000 євро у порядку, встановленому цим договором, для придбання транспортних засобів, послуг по їх придбанню, а також на поповнення обігових коштів, а Позичальник зобов'язується повернути кредит у терміни, встановлені згідно графіку погашення кредиту, який є додатком № 1 до даного договору в повній сумі, але не пізніше 31.12.2013 року, щомісячно сплачувати за користування кредитом проценти у розмірі 1 % річних від суми кредиту, яка фактично перебуває у користуванні Позичальника, у валюті кредиту в обумовлені цим договором терміни.

Згідно п. 4.3. Договору про відкриття кредитної лінії (із змінами, внесеними додатковим договором від 03.09.2009 року про внесення змін до Договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 643/03-08 від 20.02.2008 року) відповідач зобов'язався забезпечити повернення кредиту в терміни визначені графіком погашення кредиту з кінцевим терміном погашення 31.12.2013 року.

Банком відповідно до листів відповідача від 06.03.2008 року № 22/1, від 20.03.2008 року № 31, від 02.04.2008 року № 37 та розпоряджень від 06.03.2008 року, від 20.03.2008 року, від 02.04.2008 року перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 200000 євро, що підтверджується випискою по позичковому рахунку відповідача.

18.04.2011 року між Німецько-українським фондом (Новий кредитор) та Відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер" (Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги за генеральною кредитною угодою та договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії та договір про відступлення права вимоги за договором застави, відповідно до п.1.1. якого з метою реалізації майнових прав позивача, що випливають із укладеного між позивачем та банком Договору застави майнових прав № 2/1 від 22.09.2008 року, Банк відступив, а позивач набув право вимоги належне Банку і став кредитором за Генеральною кредитною угодою № 643/1 від 20.02.2008 року та Договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 643/03-08 від 20.02.2008 року, укладених між Банком та Відповідачем.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. Договору про відступлення права вимоги до позивача перейшло право вимагати від відповідача виконання зобов'язання на умовах, що існують на момент укладення Договору про відступлення права вимоги.

Згідно п. 1.7. Договору про відступлення права вимоги моментом переходу права вимоги від Банку до позивача є момент підписання сторонами договору про відступлення права вимоги.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Обставинам, що підтверджують правомірність набуття позивачем прав вимоги до відповідача за Генеральною кредитною угодою № 643/1 від 20.02.2008 року та Договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 643/03-08 від 20.02.2008 року, укладених між Банком та відповідачем, надана відповідна правова оцінка у рішенні господарського суду Львівської області від 03.07.2012 року по справі № 5015/2056/12 за позовом КП "Грант" про визнання договору про відступлення права вимоги від 18.04.2011 року недійсним.

Вищезазначені факти встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2012 року по справі № 5010/2301/2011-15/124, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2012 року по справі № 5010/626/2012-22/34 та рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.06.2013 року по справі № 909/553/13, що відповідно до статті 35 ГПК України є преюдиційними фактами та не доводяться знову при вирішенні інших спорів, у яких беруть участь ті самі сторони.

В зв'язку із порушення Відповідачем зобов'язань, що виникли за Договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії: постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2012 року по справі № 5010/2301/2011-15/124 прийнято рішення щодо задоволення грошових вимог позивача до відповідача шляхом звернення стягнення на заставлене майно відповідача на суму 38442,20 євро, з яких 36480,29 євро становить основна сума кредиту, належна до повернення за період з 31.07.2009 року по 31.07.2010 року, та 1961,91 євро - відсотки, належні до сплати за період з 31.07.2009 року по 18.04.2011 року; рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2012 року по справі № 5010/626/2012-22/34 задоволено грошові вимоги позивача до відповідача й звернуто стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 158661,70 євро, з яких 142390 євро - основної суми, 1893,03 євро відсотків, нарахованих за період з 18.04.2011 року по 03.05.2012 року, 13958,95 євро та 419,72 євро пені за прострочення повернення основної суми кредиту і процентів відповідно; рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.06.2013 року у справі № 909/553/13 задоволено позовні вимоги Німецько-українського фонду та стягнуто з відповідача належні до сплати проценти за кредитним договором та нараховані штрафні санкції в розмірі 29069,99 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 26.04.2013 року (10,454844 грн./євро) становить 303922,21 грн. та 37,21 грн. пені на комісію, що разом складає суму: 303959,42 грн. Нарахування сум до стягнення здійснено за період з 03.05.2012 року по 25.04.2013 року.

Таким чином, згідно рішень суду стягнуто з відповідача в повному обсязі заборгованість за основною сумою кредиту, наданого відповідачу відповідно до Договору про відкриття кредитної лінії, а також заборгованість за процентами та пенею, нарахованими станом на 25.04.2013 року.

Оскільки вказані рішення не виконані, а відповідач не здійснив погашення основної суми Кредиту, станом на 07.08.2013 року заборгованість за основною сумою кредиту складає 178870,29 євро. Відповідно до п. 1.2. Договору про відкриття кредитної лінії проценти за користування кредитом нараховуються з дня надання кредиту по день його повернення на суму фактичної заборгованості.

Частиною п'ятою пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" визначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи не оплату основної суми кредиту, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача проценти за користування кредитом відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії, за період з 26.04.2013 року до 07.08.2013 року, в сумі 516,74 евро. Проте коштів від відповідача для сплати нарахованих процентів позивачу не надходило.

Договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії передбачено, що у разі прострочення повернення кредиту або його частини (абз. 3 п. 4.6., п. 7.3.) та прострочку сплати комісій і процентів (абз. 4 п. 4.6.) відповідач зобов'язується сплатити пеню від суми простроченого платежу з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Господарським судом Івано-Франківської області встановлено наявність простроченої заборгованості відповідача за основною сумою кредиту в розмірі 178870,29 євро (рішення від 15.08.2012 року по справі № 5010/626/2012-22/34, рішення від 10.06.2013 року по справі № 909/553/13), яка мала бути достроково повернена позивачу 25.03.2012 року відповідно до листа від 13.03.2012 року № 46-03-005/339.

Враховуючи не виконання грошового зобов'язання, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню за порушення строків сплати основної суми кредиту та процентів: пеню за порушення строків сплати основної суми кредиту нараховану за період з 26.04.2013 року по 07.08.2013 року в сумі 7462,86 євро; пеню на несплачені проценти нараховану за період з 26.04.2013 року по 07.08.2013 року в сумі 240,87 євро; пеня на несплачену комісію за період з 26.04.2013 року по 07.08.2013 року в сумі 10,43 грн.

Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача відповідно до умов Договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії проценти та пеню, що нараховані за період з 26.04.2013 року по 07.08.2013 року, а саме: 516,74 євро відсотки (проценти); 7462,86 євро пені на непогашену основну суму кредиту; 240,87 євро пені на несплачені відсотки (проценти); 10,43 грн. пені на комісію. Загальна сума, що підлягає сплаті відповідачем складає: 8220,47 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 16.04.2014 року (15,730051 грн./євро) становить 129308,41 грн., та 10,43 грн., разом дорівнює: 129318,84 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позичальником, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як встановлено ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов"язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів невиконання відповідачем зобов"язань за Договором через порушення умов останнього, є письмовими доказами невиконання відповідачем зобов"язань, взятих ним, відповідно до Договору.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті процентів та штрафних санкцій згідно умов генеральної кредитної угоди № 643/1 від 20.02.2008 року, за період з 26.04.2013 року по 07.08.2013 року, в сумі 129318 грн. 84 коп., є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

Окрім цього судом взято до уваги витяг з протоколу п"ятнадцятого засідання Наглядової Ради Німецько-українського фонду від 07.08.2013 року згідно якого погоджено припинення нарахування пені та процентів за заборгованістю КП "Грант" з 07.08.2013 року.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 2586 грн. 38 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 216, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Німецько-українського фонду до колективного підприємства "Грант" про стягнення коштів в сумі 129318 грн. 84 коп. задовольнити.

Стягнути з колективного підприємства "Грант", вул. Польова, 10, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76011, (ідентифікаційний код 13643484), на користь Німецько-українського фонду, вул. Інститутська, 9, Печерський район, м. Київ, 01008, (ідентифікаційний код 21662099), 129318 (сто двадцять дев"ять тисяч триста вісімнадцять) грн. 84 коп. процентів та штрафних санкцій згідно умов генеральної кредитної угоди № 643/1 від 20.02.2008 року, за період з 26.04.2013 року по 07.08.2013 року, 2586 (дві тисячі п"ятсот вісімдесят шість) грн. 38 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.06.14

Суддя Деделюк Б.В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"