Рішення

від 17.06.2014 по справі 907/475/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.2014 року Справа № 907/475/14

За позовом Публічного акціонерного товариства „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Квазар 69", м. Мукачеве

про стягнення 101 549 грн. 98 коп. (позовні вимоги викладено з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог),

Суддя господарського суду -Кривка В.П.

представники:

Позивача - Старенький О.С., довіреність №23 від 24.04.2014 року;

Відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Квазар 69", м. Мукачеве про стягнення 101 549 грн. 98 коп. (позовні вимоги викладено з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі договору поставки товару від 23.01.2012 року та додатку до нього №8, укладеного між Публічним акціонерним товариством „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів та Товариством з обмеженою відповідальністю „Квазар 69", м. Мукачеве, за період з 16.09.2013 року по 29.11.2013 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 105 999,85 грн., однак останній свої зобов'язання щодо оплати товару виконав лише частково. Зважаючи на те, що відповідачем було допущено прострочення виконання грошових зобов'язань відповідно до умов договору та положень закону заявником проведено нарахування штрафних санкцій, і просив стягнути суму 96 727,43 основного боргу, 5 565,71 -пені та 1 256,84 грн. - 3% річних.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача, подав письмову заяву в порядку ст. 22 ГПК України, в якій позовні вимоги уточнив та зменшив, з огляду на часткове погашення заявленого до стягнення боргу після порушення провадження у справі і просить стягнути 94 727,43 грн. - основного боргу, 5 565,71 грн. - пені та 1 256,84 грн - 3% річних, решту вимог просить не розглядати . За таких обставин, суд розглядає зменшені (уточнені) позовні вимоги.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи на адресу вказану позивачем, підтверджену реєстраційними документами (ухвали суду від 19.05.2014 року та 03.06.2014 року надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з відповідною відміткою органу зв'язку про вручення), проте відповідач своїми процесуальними правами не скористався - у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, письмових пояснень чи будь-якої правової позиції по суті спору та заявленим вимогам не подав, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомляв, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача,

суд встановив:

23 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Квазар 69", м. Мукачеве (Покупець) було укладено договір поставки товару №25ЖГФ, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, визначений Специфікаціями та накладними, що є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п.8.1 договору, такий набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2012р. Пунктом 8.4 Договору передбачає, що якщо жодна із сторін до закінчення терміну дії Договору не відмовилися від подальшої співпраці на умовах, визначених цим Договором, дія Договору продовжується на аналогічний термін на тих самих умовах.

15 січня 2013 року сторони уклали додаток №8 до Договору поставки товару №25ЖГФ від 23.01.2012 року -Специфікацію №8.

Пунктами 3.1. Договору визначено, що оплата товару здійснюється Покупцем за кожну поставлену партію на умовах відстрочки оплати на 21 календарних днів від дня отримання продукції Покупцем на підставі виставленого Постачальником рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, відповідно до Специфікації до цього Договору.

На виконання умов Договору позивач у період із 16.09.2013 року по 29.11.2013 року поставив відповідачу товар на загальну суму 105 999,85 грн., що достовірно підтверджується долученими до матеріалів справи узгодженими відповідачем видатковими накладними про отримання товару №06910 від 16.09.2013 року, №07988 від 22.10.2013 року та №09017 від 29.11.2013 року, виставленими до оплати рахунками-фактурами, наказами на відпуск продукції, довіреностями відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей та товарно-транспортними накладними (а.с.27-39). Проте, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково (докази часткової оплати в матеріалах справи, а.с. 47-52), внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 96 727,43 грн. (розгорнутий розрахунок, а.с. 42), що спонукало позивача вдатися до судового захисту порушеного права, шляхом звернення до суду з даним позовом про стягнення зазначеної суми боргу.

Між тим, під час судового розгляду уповноважений представник позивача позовні вимоги уточнив, і просить суд стягнути 94 727,43 грн. основного боргу, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості в процесі розгляду справи судом в розмірі 2 000 грн., про що надав відповідні підтверджуючі документи (довідка, платіжне доручення від 13.05.2014 року про проведення відповідачем часткової оплати - в матеріалах справи, а.с. 53).

Таким чином, заявлена до стягнення сума заборгованості за поставлений товар становить 94 727,43 грн., належним чином доведена матеріалами справи, договором, узгодженими сторонами видатковими накладними, виставленими до оплати рахунками-фактурами, наказами на відпуск продукції, довіреностями відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортними накладними, наявними доказами часткової оплати та довідкою позивача про стан заборгованості на час вирішення спору судом, відповідачем в установленому порядку не спростована та не заперечена.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару. (ст. 692 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За таких обставин, заявлені вимоги належним чином доведені матеріалами справи, обумовлені положеннями ст.ст. 526, 530, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, тому порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача суми 94 727,43 грн. заборгованості за поставлений товар .

Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобов'язань, покликаючись на умови укладеної угоди та положення закону позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 5 565,71 грн. пені.

Відповідно до п. 5.3. Договору, у випадку прострочення Покупцем строків оплати товару Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки платежу.

Згідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України)). Згідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Проведені позивачем нарахування сум пені з урахуванням умов угоди, наявного боргу, заявленого періоду та виникнення у відповідача грошових зобов'язань, а також Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР та вимог ст. 232 ГК України належним чином розраховані, тому з огляду на викладене підлягають до задоволення повністю.

Поряд з цим, покликаючись на умови договору та положення ст. 625 ЦК України заявник вимагає застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 1 256,84рн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені в зазначеній частині вимоги належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи), обумовлені законом та договором, відповідачем в установленому не заперечені та не спростовані, тому підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 29, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75 , 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Квазар 69", м. Мукачеве, вул. Л.Толстого,35а/11 (код ЄДРПОУ 36246298) на користь Публічного акціонерного товариства „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів, вул. Фабрична,4, Львівська область (код ЄДРПОУ 00278801) суму 101 549 (Сто одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять) грн. 98 коп. , а також суму 2 071 (Дві тисячі сімдесят одна) грн. 02 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.06.2014року.

Суддя В.Кривка