Рішення

від 17.06.2014 по справі 917/1039/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2014 Справа №917/1039/14

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ-МАКС", пр-т Бажана, буд.10, кв.195, м. Київ, 02140

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА УСПІХУ", вул. Кірова, буд.4/1, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область, 38713

про стягнення 60917,13 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: Сич М.В., довіреність №15 від 31.05.2014 року;

Від відповідача: не з'явився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача коштів в сумі 60917,13 грн. за договором поставки від 22.05.2013 року № 94, з яких: 52436,52 грн. - основна заборгованість; 2738,45 грн. - пеня; 570,29 грн. - 3 % річних, 5171,87 грн. - інфляційні витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості та підстави нарахування і стягнення штрафних санкцій.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в засідання не з'явився, витребуваних документів не подав.

Ухвала, яка направлялась відповідачу на юридичну адресу згідно даних спеціального витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.05.2014 року була повернута органом зв'язку як неотримана адресатом з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Судом враховується, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Таким чином, про час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином (див. ч. 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Суд визнав за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між сторонами по справі був укладений Договір поставки № 94 від 22.05.2013 року (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, постачальник (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) купує продовольчі товари на умовах даного Договору. Найменування, асортимент, номенклатура зазначається у специфікації. Специфікація являється невід'ємною частиною даного Договору. Ціна товару (із врахуванням ПДВ), а також інші його характеристики зазначаються в накладних.

Товар передається партіями. Загальний об'єм товару (з урахуванням кількості і асортименту товару) - загальна кількість товару, вказана в накладних на товар, який передається на протязі строку дії Договору (п. 1.2. Договору).

Ціна товару встановлюється в національній валюті України з урахуванням податку на додану вартість та зазначається в накладній на кожну партію товару (п. 3.1. Договору).

На виконання Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 52436,52., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними:

- № 20 від 11.12.2013 року на суму 26839,56 грн.,

- № 38 від 26.11.2013 року на суму 25596,96 грн.

Специфікації сторонами не підписувалися, проте найменування товару, його кількість та ціна узгоджені в накладних. Як свідчать матеріали справи товар за цими накладними отримувався відповідачем без будь-яких зауважень щодо його кількості чи якості.

Згідно п. 3.2. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі в гривнях з відстрочкою платежу 30 календарних днів з дати отримання покупцем товару (партії товару) від постачальника.

Таким чином, товар повинен бути оплаченим відповідачем в строк до 27.12.2013 року згідно накладної № 38 від 26.11.2013 року на суму 25596,96 грн. та до 11.01.2014 року згідно накладної № 20 від 11.12.2013 року на суму 26839,56 грн.

Отже, враховуючи умови Договору, строк виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань настав.

За ч.2. ст. 712 ЦК до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач порушив передбачені Договором строки оплати товару - кошти за товар внесені не були взагалі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на момент розгляду справи в суді становить 52436,52 грн.

На виконання ухвали суду 03.06.2014 року позивач звертався до відповідача з пропозицією провести звірку взаємних розрахунків та надіслав відповідний акт, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з квитанцією відділення "Укрпошти" про надання послуг зв'язку. В свою чергу відповідач жодним чином на звернення позивача не відреагував - звірка проведена не була, акт зі сторони відповідача не підписано, будь-які заперечення чи контррозрахунок ні позивачу ні суду не направив.

Згідно ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний день прострочки платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача 1406,77 грн. пені за накладною №38 від 26.11.2013 року в період прострочки з 27.12.2013 року по 15.05.2014 року, а також 1331,69 грн. пені за накладною №20 від 11.12.2013 року в період прострочки з 11.01.2014 року по 15.05.2014 року, що разом складає 2738,45 грн.

При цьому судом враховується, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки зобов'язання за договором у визначені строки не виконані відповідачем, позивач правомірно здійснив нарахування заборгованості відповідно до законодавства та Договору.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені задовольняються судом в межах заявленої позивачем суми - 2738,45 грн. за загальний період з 27.12.2013 року по 15.05.2014 року. Заявлений розмір пені відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в межах подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так за порушення відповідачем строків оплати позивачем заявлено до стягнення 5171,87 грн. інфляційних збитків, з яких: за накладною №20 від 11.12.2013 року в період з 27.12.2013 року по 15.05.2014 року - 2585,28 грн., а також 2576,59 грн. інфляційних за накладною №20 від 11.12.2013 року в період прострочки з 11.01.2014 року по 15.05.2014 року, що разом складає 5171,87 грн.

При перевірці їх розміру судом виявлено, що заявлений позивачем до стягнення розмір інфляційних нарахувань перевищує індекс інфляції за визначений період, тому вимоги в цій частині позову задовольняються частково - на суму 3355,94 грн. (за накладною №20 від 11.12.2013 року в період з 27.12.2013 року по 15.05.2014 року на суму 1638,21 грн., а також 1717,73 грн. інфляційних за накладною №20 від 11.12.2013 року в період прострочки з 11.01.2014 року по 15.05.2014 року).

В тому числі позивач просить стягнути з відповідача 3 % на загальну суму 570,29 грн. (за накладною №20 від 11.12.2013 року в період з 27.12.2013 року по 15.05.2014 року в розмірі 294,54 грн., а також 275,75 грн. за накладною №20 від 11.12.2013 року в період прострочки з 11.01.2014 року по 15.05.2014 року)

Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення 3% річних за загальний період з 27.12.2013 року по 15.05.2014 року, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю - в сумі 570,29 грн., оскільки період їх нарахування та розмір є обґрунтованим.

Перевірка правильності розрахунку позивачем пені, інфляційних нарахувань, 3 % річних проводилася судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга.Закон".

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором, відповідач факт прострочення сплати коштів за отриманий товар не спростував. За таких обставин позов задовольняється частково, з відповідача підлягає до стягнення основна заборгованість за переданий товар на суму 52436,52 грн., а також 2738,45 грн. пені; 570,29 грн. 3% річних, 3355,94 грн. інфляційних витрат, що разом складає 59101,20 грн.

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49 (ч. 5), 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА УСПІХУ", вул. Кірова, буд.4/1, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область, 38713, код ЄДРПОУ 37753239 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ-МАКС", пр-т Бажана, буд.10, кв.195, м. Київ, 02140, код ЄДРПОУ 36825354 - 52436 грн. 52 коп. боргу, 570 грн. 29 коп. 3% річних; 2738 грн. 45 коп. пені; 3355 грн. 94 коп. інфляційних витрат; 1772 грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині вимог про стягнення 1815,93 грн. - інфляційних у позові відмовити.

4. Видати накази при набранні рішенням законної сили.

Суддя Пушко І.І.