Ухвала

від 17.06.2014 по справі 612/244/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/2090/ 3297 /2014 Головуючий 1 інст. - Лобановська С.М.

Справа № 612/244/14ц Доповідач - Івах А.П.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Коростійової В.І., Пшенічної Л.В.,

при секретарі - Курносовій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданої в особі її представника ОСОБА_2 на ухвалу Близнюківського районного суду Харківської області від 12 березня 2014 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФО-П ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди,-

в с т а н о в и л а:

29 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом та просила стягнути з відповідача заборгованості по орендній платі за договором оренди землі від 01.03.2008 року, укладеного між нею та ФО-П ОСОБА_3 та припинити дії цього договору шляхом його розірвання.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що між ОСОБА_4 та ФО-П ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі від 01 березня 2008 року. Договір був укладений на 10 років. У зв'язку із смертю ОСОБА_4, нею отримано у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,3854 гектарів (кадастровий номер 6320686300:02:001:0163).

В процесі розгляду справи, 11 березня 2014 року позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти відповідачем дії по використанню земельної ділянки, яка є предметом спору.

В обґрунтування вимог посилалася на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою судді Близнюківського районного суду Харківської області від 12 березня 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала в особі свого представника ОСОБА_2 апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою клопотання про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти ФО-П ОСОБА_3 дії з використання (посіву та обробки) земельної ділянки, яка є предметом спору задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом норм процесуального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного:

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти ФОП ОСОБА_3 дії з використання (посіву та обробки) земельної ділянки, яка є предметом спору, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Згідно роз'яснень, що містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову та передбачено, що суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні такої відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як відповідно до закону підприємець.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд дійшов правильного висновку про те, що особою, яка звернулася з заявою про забезпечення позову, належним чином не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення про припинення дії договору оренди шляхом його розірвання та про стягнення заборгованості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.. ст.. 303, 304, 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Близнюківського районного суду Харківської області від 12 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -