Рішення

від 17.06.2014 по справі 906/726/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" червня 2014 р. Справа № 906/726/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання Смиковського В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Васильчук Л.В. - дов. від 01.06.14 р., дійсна по 31.05.15 р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська генетична компанія" (с.Оліївка, Житомирський район)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (с.Облітки, Радомишльський район, Житомирська область)

про стягнення 7198,09 грн.

ПрАТ "Українська генетична компанія" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з СТОВ "Дружба" 7667,58грн, з яких 7170,00грн основного боргу за договором на постачання сперми бугаїв-плідників №91 від 23.06.2011, 497,58грн пені за неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті поставленого товару.

Представник позивача в засіданні суду 17.06.2014 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та заяві №440 від 16.06.2014.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ( а.с.27).

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. наголошується, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзиву на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позову.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2011 року між ПрАТ "Українська генетична компанія" та СТОВ "Дружба" був укладений Договір на постачання сперми бугаїв-плідників №91, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити, згідно замовлення покупця (відповідача), спермопродукцію бугаїв-плідників, рідкий азот, інструменти та матеріали необхідні для штучного осіменіння тварин (товар), а покупець - прийняти та оплатити товар у встановленому цим Договором порядку (а.с.8).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 91 від 23.06.2011, - є договором поставки, а спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 ГК України та главою 54 розділом 1 ЦК України (ч.6 ст. 265 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, згідно ст. 193 Господарського Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якість, умови постачання, порядок приймання товару визначено у розділах 4-6 Договору поставки №91 від 23.06.2011.

Ціну товару та порядок розрахунків передбачено у розділі 7 Договору, зокрема, в п. 7.3 якого зазначено, що оплата за цим договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, вказаний у реквізитах сторін.

Відповідно до ч. 2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних (а.с.12-19), на виконання умов договору № 91 від 23.06.2011 позивачем за період з 16.12.2011 по 07.07.2012 було передано, а відповідачем отримано товару на загальну суму 8190,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого товару виконав частково, тому 08 листопада 2013 року позивач звернувся до відповідача листом-претензією № 919 з вимогою сплатити залишок заборгованості за отриманий товар в сумі 7170,00 грн протягом строків встановлених чинним законодавством (не більше 15 банківських днів (а.с.9).

Відповідачем претензію позивача одержано 12 листопада 2013 року, підписано акт звіряння розрахунків, яким підтверджено суму боргу в розмірі 7170,00 грн, але кошти не сплачені (а. с.10-11).

Враховуючи вищевикладене, на дату винесення рішення у справі позовна вимога про стягнення 7170,00 грн. заборгованості по оплаті поставленого товару є доведеною належним чином та підлягає судовому захисту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.1 Договору сторони передбачили, що за порушення термінів оплати поставленого товару (угода по ціні) покупець відшкодовує постачальнику спричинені ним збитки в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день невиконання зобов'язань. За своєю правовою природою встановлена п.8.1. Договору відповідальність покупця є пенею.

Перевіривши правильність нарахування пені, в межах визначеного позивачем періоду її нарахування з 03.12.2013 по 27.05.2014, суд встановив обґрунтованість заявленої до стягнення пені в сумі 497,58 грн, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню на суму 7667,58 грн., з яких 7170,00 грн. основного боргу за договором на постачання сперми бугаїв-плідників № 91 від 23.06.2011 та 497,58 грн. пені за прострочку в оплаті товару.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3,4-7, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (12223 Житомирська область, Радомишльський район, с. Облітки, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 03744385, р/р 26000254970800 в АТ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська генетична компанія" (12402 Житомирська обл., Житомирський район, с.Оліївка, пров. 3-й Щорса, 1, код ЄДРПОУ 00698578, р/р 26002326456 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 3880805):

- 7170,00 грн. основного боргу;

- 497,58 грн. пені;

- 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19 червня 2014року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - позивачу (разом з наказом - рек. пов.)

3 - відповідачу (рек.з пов.)