Постанова

від 18.06.2014 по справі 913/635/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.06.2014 справа №913/635/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В. суддівГези Т.Д. Діброва Г.І. при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача - не з»явився від відповідача - не з»явився за участю прокуратури - Русланова Г.М. прокурор відділу прокуратури Донецької області Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Сириус і К», смт. Ювілейне, м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 28 квітня 2014року (повний текст складений та підписаний 30.04.2014р.) у справі№913/635/14 (суддя Середа А.П.) за позовомПрокурора Перевальського району Луганської області в інтересах держави в особі Городищенської селищної ради Перевальського району Луганської області, смт. Городище Перевальського району Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Сириус і К», смт. Ювілейне, м. Луганськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Перевальського району Луганської області в інтересах держави в особі Городищенської селищної ради Перевальського району Луганської області, смт. Городище Перевальського району Луганської області звернувся з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Сириус і К», смт. Ювілейне, м. Луганськ про внесення змін до договору оренди землі, укладеного між позивачем - Городищенською селищною радою (далі - селищна рада, орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Сириус і К" (далі - ЗАТ "Сириус і К", орендар) 15.05.2003, у нотаріальній формі, за реєстром №749, державна реєстрація від 04.03.2004 №36, - предметом якого є земельна ділянка площею 0,0400 га, розташована в адміністративних межах Городищенської селищної ради, надана в оренду терміном до 11.02.2052 для розміщення буро-свердловини № 5, а саме:

пункт 2.2. розділу 2 "Умови договору" доповнити новим абзацом наступного змісту:

"Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 13764,00 грн.";

абзац перший пункту 2.2. розділу 2 "Умови договору" викласти у новій редакції:

"Орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки, що становить 1376,40 грн. на рік та вноситься орендарем щомісячно до 20 числа наступного місяця в розмірі 114,70 грн., шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця";

абзац другий пункту 2.2. розділу 2 "Умови договору" викласти у новій редакції:

"У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором оренди, орендар повинен сплатити пеню за ставкою пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку, від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу";

розділ 3 "Права та обов'язки сторін" договору доповнити пунктом 3.5. наступного змісту:

"3.5. Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу".

Рішенням господарського суду Луганської області від 28 квітня 2014року (повний текст складений та підписаний 30.04.2014р.) у справі №913/635/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, будучи достеменно обізнаним з приводу набрання чинності Податковим кодексом України та рішеннями селищної ради від 31.05.2011 №10/1 та від 24.05.2012 №23/12, ухилився від внесення змін до договору.

Місцевий господарський суд зазначає, що прокурором та позивачем належним чином доведено наявність сукупності усіх 4-х обставин, передбачених ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України. Заявлені прокурором та позивачем вимоги повністю узгоджується з приписами ч.4 ст.652 названого Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на день укладення спірного договору) грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 01 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України. На день виникнення та вирішення даного спору по суті розмір орендної плати встановлено абзацом 3 підпункту 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 (Закон "Про плату за землю" того ж дня втратив чинність), а саме: для земель інших категорій (крім сільськогосподарських) - на рівні 3-кратного розміру земельного податку, а відповідно до підпункту 288.5.2 п.288.5 цієї статті орендна плата не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки - залежно від її призначення. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що рішення Городищенської селищної ради від 31.05.2011 №10/1, від 24.05.2012 №23/12 та від 25.04.2014 №46/8 - повністю відповідають приписам чинного законодавства та є нині чинними. Отже, факт законодавчої зміни розміру орендної плати за землю суд вважає належним чином доведеним, про що орендар є повідомленим та обізнаним, але ухиляється від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренду землі.

Господарський суд Луганської області в оспорюваному рішенні також зазначає,що в той же час зміст проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, спрямованого позивачем на адресу відповідача 15.11.2013 за вих. №02-12/3282 (а.с.16), лише частково, а саме: в частині вимог стосовно викладення у новій редакції абзацу першого пункту 2.2. розділу 2 "Умови договору" - співпадає з позовними вимогами прокурора, - оскільки у додатковій угоді не йдеться про: доповнення договору новим абзацом пункту 2.2. розділу 2 "Умови договору"; викладення у новій редакції абзацу другого пункту пункту 2.2. розділу 2 "Умови договору"; доповнення розділу 3 "Права та обов'язки сторін" договору пунктом 3.5 (кожного - у редакції, викладеній у позовній заяві). Місцевий господарський суд при вирішенні спору керувався рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-пр/2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб"" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), у якому зазначено, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист. З зазначеною правовою позицією Конституційного Суду України узгоджується роз'яснення, викладене у останньому реченні абзацу четвертого вищезгаданої постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6, згідно якому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої ст. 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідач - Закрите акціонерне товариство «Сириус і К», не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення місцевого суду та прийняття нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник зазначає, що тільки у період розгляду справи позивачем було прийнято рішення про затвердження ставки 10% від нормативної грошової оцінки, що підтверджує те, що передані вимоги у бік відповідача до спрямування позову були необґрунтовані та не підтверджені. Окрім того, на думку апелянта, позовні вимоги, що визначені у прохальній частині позову різняться від тих, що визначені у додатковій угоді, що подана разом із позовом до господарського суду.

Апелянт зазначає, що при винесенні рішення по даній справі не було взято до уваги, що відповідно до абз.4 п.2.19 Пленуму ВГС України від 15.05.2011року №6 « Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», у якому зазначено, що оскільки відповідно до ч.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватись з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України. Позивач у судовому засіданні не заперечував той факт, що пропозиція про внесення змін до договору оренди землі відповідачу не надсилалась, оскаржуваним рішенням встановлено, що позивач не надав до суду доказів про спрямування її на адресу відповідача та не надав результатів розгляду додаткової угоди, а також факту виникнення спору. На думку скаржника є неприпустимим порушення права юридичних та фізичних осіб на судовий захист шляхом відмови судом у прийнятті позовної заяви у разі недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору, - адже з обставин даної справи видно, що позов позивача за даним спором прийнято та на його підставі порушено провадження у справі.

Прокуратура Перевальського району у відзиві на апеляційну скаргу (вхід.№02-48/4688/14 від 04.06.2014року)зазначає, що твердження зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вхід.№02-48/5000/14 від 17.06.2014року) зазначає, що твердження викладені в апеляційній скарзі є безпідставними.

Сторони не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду № 04-08/3367/14 від 17.06.2014р. для розгляду апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Сириус і К", смт. Ювілейне м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 28.04.2014р. по справі № 913/635/14 за позовом Прокурора Перевальського району Луганської області в інтересах держави в особі Городищенської селищної ради Перевальського району Луганської області, смт. Городище Перевальського району Луганської області до Закритого акціонерного товариства "Сириус і К", смт. Ювілейне м. Луганськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, змінено колегію суддів, сформувавши її у наступному складі: суддя Кододова О.В. - головуючий (суддя-доповідач), - члени колегії суддя Геза Т.Д., суддя Діброва Г.І.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

Між Городищенською селищною радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Сириус і К» (орендар) 15.05.2003року у нотаріальній формі, за реєстром №749, на підставі рішення Городищенської селищної ради Перевальського району від 11.02.2003 №5/2 (а.с.60), укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у користування на умовах довгострокової оренди (п.1) - на термін до 11 лютого 2052 року (п.2.1) земельну ділянку площею 0,4000 га для розміщення буро-свердловини №5, яка розташована в адміністративних межах Городищенської селищної ради (п.1).

На момент укладення договору орендна плата становить 206,76 грн. на рік або 17,23 грн. на місяць, яка вноситься орендарем на користь орендодавця щомісячно, у готівковій формі, до 20-го числа наступного місяця.

Відповідно до п.2.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар зобов'язаний сплачувати 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Розмір орендної плати може у будь-який час до закінчення строку договору оренди земельної ділянки переглядатися за письмовою згодою сторін за умов, визначених у абзаці четвертому пункту 2.2 розділу 2 договору, зокрема, у випадку підвищення цін, тарифів тощо; збільшення розмірів ставки земельного податку та у інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до абзацу другого розділу 4 "Зміна, припинення і поновлення, а також розірвання договору оренди земельної ділянки" договору сторони домовилися, що зміна умов договору допускається лише за взаємною згодою сторін.

Згідно розділу 7 "Порядок вирішення спірних питань" договору, усі спори, що можуть виникнути з цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами, а у разі неможливості вирішення спорів шляхом переговорів - у судовому порядку.

Договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації (розділ 8).

Його державну реєстрацію здійснено 04.03.2004 за №36 (а.с.8-10; 11-13).

Орендована земельна ділянка передана орендареві, що підтверджується двостороннім актом прийому-передачі земельної ділянки (а.с.11-12).

31.05.2011 Городищенською селищною радою прийнято рішення №10/1 "Про затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земель смт Городище", яким затверджено названу оцінку (п.1) та введено її у дію з 02.06.2011 року (п.2) (а.с.14).

24.05.2012 Городищенською селищною радою прийнято рішення №23/12 "Про затвердження методики нарахування орендної плати та коефіцієнту орендної плати за використання земельних ділянок Городищенської селищної ради в межах смт Городище, згідно грошової оцінки земель" (а.с.63-64).

Відповідно до пункту 6 додатку №2 до цього рішення за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, зокрема, за користування земельними ділянками підприємств, установ, організацій для обслуговування аграрно-промислового комплексу, виробництва сільськогосподарської продукції та ін. - ставка орендної плати становить від 3 до 12 відсотків її нормативної грошової оцінки (а.с.65).

На підставі зазначених рішень та витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт Городище станом на 01.01.2012 (а.с.17) позивач визначив, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, про яку йдеться у договорі, становить 13764,00 грн., а орендна плата за користування нею - 1376,40 грн. (а.с.18).

З метою виконання зазначених рішень позивачем направлялися на адресу відповідача письмові пропозиції про приведення рівня орендної плати за земельну ділянку у відповідність до чинного законодавства та згаданих рішень (а.с.19-22), кожну з яких відповідач отримав, у т.ч. 19.11.2013року він отримав пропозицію від 15.11.2013року за вих. №02-12/3282, до якої позивач додав проект додаткової угоди до основного договору (а.с.22).

Відповідач відповіді на звернення позивача не надав, додаткову угоду не підписав, проти факту її отримання заперечує.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України „Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (ст. 18 Закону України „Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. (п.14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України)

За приписами статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12% нормативної грошової оцінки.

Згідно ст. 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Законом визначено, що зміна розміру грошової оцінки землі має наслідком зміну земельного податку щодо відповідних земельних ділянок, а тому наявні передбачені договором умови, при яких його зміна є обов'язковою для сторін.

Зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки автоматично змінює розмір орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. (ч. 1 ст. 73 зазначеного Закону).

Як вже зазначалося 31.05.2011 Городищенською селищною радою прийнято рішення №10/1 "Про затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земель смт Городище", яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель смт Городище (п.1) та введено її у дію з 02.06.2011 року (п.2).

24.05.2012року Городищенською селищною радою радою прийнято рішення №23/12 "Про затвердження методики нарахування орендної плати та коефіцієнту орендної плати за використання земельних ділянок Городищенської селищної ради в межах смт. Городище, згідно грошової оцінки земель" . Згідно пункту 6 додатку №2 до цього рішення за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, зокрема, за користування земельними ділянками підприємств, установ, організацій для обслуговування аграрно-промислового комплексу, виробництва сільськогосподарської продукції та ін. - ставка орендної плати становить від 3 до 12 відсотків її нормативної грошової оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані рішення Городищенської селищної ради є регуляторними актами, вони не скасовані, не визнані недійсними.

Відповідно до п. 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», в якому, зокрема, зазначено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Крім того судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що 28.04.2014року рішенням Городищенської селищної ради від 25.04.2014 №46/8 "Про приведення діючих договорів оренди земельних ділянок, укладених з ЗАТ "Сириус і К", згідно законодавства", визначено, що ставка орендної плати за користування названим товариством земельними ділянками згідно з їх цільовим призначенням встановлена на рівні 10% від нормативної грошової оцінки. З такої ж ставки виходив позивач, складаючи розрахунок розміру орендної плати станом на 01.01.2013року та пропонуючи відповідачеві укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 15.05.2003року, за реєстром №749, оскільки ставка 10% входить до розміру ставки, передбаченої додатком до рішенням селищної ради від 24.05.2012року №23/12, - тобто від 3 до 12 відсотків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 632 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт. Городище Городищенської селищної ради Перевальського району Луганської області станом на 01.01.2012року базова вартість земель складає 37,00грн., нормативна грошова оцінка кв.м. земельної ділянки складає 34,41грн., площа земельної ділянки 400кв.м.,,

нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 13764,00грн.

Пунктом 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Відповідно до ст. 30 Закону України „Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 06.12.2010року у справі №2-1/10068-2008, від 03.12.2013року у справі №5009/3430/12.

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже діючим законодавством України передбачено, що сторона за договором може звернутися до суду з вимогою щодо внесення змін до діючого договору за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін у договірному порядку.

Відповідно до ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008року № 309-VІ внесені зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено можливість внесення змін у договір оренди щодо зміни розміру орендної плати . На підставі вищевикладеного позивач вправі вимагати від відповідача внесення відповідних змін до договору оренди. Відтак апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Сириус і К» є необґрунтованою та підстав для її задоволення не вбачається, як і для скасування рішення господарського суду Луганської області у справі №913/635/14 від 28.04.2014року (повний текст складено та підписано 30.04.2014року).

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що жодних пропозицій про внесення змін до договору з боку позивача не надходило, що є неприпустимим порушення права юридичних та фізичних осіб на судовий захист, колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи наявні докази направлення позивачем та отримання відповідачем пропозицій про приведення рівня орендної плати за земельну ділянку у відповідність до чинного законодавства та згаданих рішень (а.с.19-22), кожну з яких відповідач отримав, у т.ч. 19.11.2013року він отримав пропозицію від 15.11.2013року за вих. №02-12/3282, до якої позивач додав проект додаткової угоди до основного договору (а.с.22).

За цих же підстав господарським судом Луганської області правомірно задоволені вимоги про про внесення змін до договору оренди земельної ділянки у тому числі:розділ 3 "Права та обов'язки сторін" договору доповнити пунктом 3.5. наступного змісту: "3.5. Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу".

Колегією суддів зазначається, що внесення змін до договору здійснюється судом не за умови з'ясування додержання стороною процедурного порядку запропонування змін, а в разі наявності відповідних підстав, передбачених законодавством (постанова Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року у справі № 32/175-09).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області у справі №913/635/14 від 28.04.2014року (повний текст складено та підписано 30.04.2014року) слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Сириус і К», смт. Ювілейне, м. Луганськ без задоволення.

Результати апеляційного провадження у справі №913/635/14 оголошені в судовому засіданні.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Сириус і К», смт. Ювілейне, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від від 28.04.2014року (повний текст складено та підписано 30.04.2014року) у справі №913/635/14 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від від 28.04.2014року (повний текст складено та підписано 30.04.2014року) у справі №913/635/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Геза Т.Д.

Діброва Г.І.

Надруковано 7 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу,1 - прокурору Перевальського р-ну, 1 - прокурору Дон.обл., 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО .