Постанова

від 10.06.2014 по справі 814/5015/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/5015/13-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Заводського районного центру зайнятості на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного малого підприємства Аудиторької фірми «Аудитюрсол» до Заводського районного центру зайнятості в місті Миколаїв, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області, про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне мале підприємство Аудиторська фірма (далі ПМП АФ) «Аудитюрсол» звернулося до суду з адміністративним позовом до Заводського районного центру зайнятості (далі РЦЗ), третя особа - Управління Державної казначейської служби (далі УДКС) України у м. Миколаєві Миколаївської області, з урахування зміни позовних вимог, про стягнення 838,93 грн., з яких 762,16 грн. - заборгованість за листопад 2013 року, що виникла в зв'язку з невиконанням відповідачем договору про працевлаштування безробітного з наданням дотації, 76,77 грн. - пеня за порушення строків виконання грошового зобов'язання (55 днів прострочення в отриманні суми дотації за червень 2013 року, 93 дні прострочення в отриманні суми дотації за липень 2013 року, 62 дні прострочення в отриманні суми дотації за серпень 2013 року, 31 день прострочення в отриманні суми дотації за вересень 2013 року).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що підставою для звернення до суду став факт неналежного виконання відповідачем договору від 26 грудня 2012 року №140212122600077 про працевлаштування безробітного з наданням дотації.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що вимоги про стягнення 762,16 грн. заборгованості є безпідставними, оскільки сума дотації за листопад 2013 року складає не 1 762,16 грн., як вказав позивач, а 1 465,87 грн., і платіжні доручення на цю суму були надані відповідачем до УДКСУ вчасно.

Третя особа позов не визнала, позиваючись на заперечення відповідача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з Заводського районного центру зайнятості на користь ПМП Аудиторької фірми «Аудитюрсол» 513,96 грн., з яких: 465,87 грн. - заборгованість, що виникла в зв'язку з невиконанням договору про працевлаштування безробітного з наданням дотації за листопад 2013 року і 48,09 грн. - пеня. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Присуджено ПМП Аудиторській фірмі «Аудитюрсол» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 105,67 грн. з Державного бюджету України.

В апеляційній скарзі Заводського районного центру зайнятості ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Заводського районного центру зайнятості, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню, з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний сплатити на рахунок позивача 465,87 грн. заборгованості за дотацією за листопад 2013 року і 48,09 грн. пені.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції частково правильними і такими, що частково відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

В апеляційній скарзі Заводського районного центру зайнятості області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач повністю виконав зобов'язання щодо сплати дотації за листопад 2013 року, що підтверджується копією платіжного доручення. Що стосується затримки перерахування суми коштів, то Заводський РЦЗ вважає, що він не повинен сплачувати пеню в сумі 48,09 грн., оскільки зазначена затримка відбулася з вина третьої особи по справі.

Судова колегія частково приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно п.14 ч.1 ст. 3 КАС України встановлено, що адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПМП АФ «Аудитюрсол та Заводським РЦЗ в м. Миколаєві укладено договір про працевлаштування безробітного з наданням дотації №140212122600077 від 26 грудня 2012 року.

Форму вищевказаного договору затверджено Постановою правління Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття 30 серпня 2007 року №463, які діяли на час його укладення.

Колегія суддів вважає, що даний договір за своїм змістом є адміністративним договором, оскільки його зміст випливає із управлінських функцій відповідача.

У відповідності до п.1.1 вказаного договору, позивач працевлаштовує на постійну роботу за направленням Центру зайнятості безробітну ОСОБА_2, а відповідач надає дотацію роботодавцю на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітного у розмірі витрат на заробітну плату, прийнятої за направленням Державної служби зайнятості особи, відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого Наказом Мінпраці від 10 січня 2001 року №1.

Згідно п.4.1 Договору, РЦЗ зобов'язався щомісячно після подання підприємством довідки про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням РЦЗ, та сплату страхових внесків протягом 30 календарних днів з дня отримання інформації про середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності по області за місяць, за який нараховано заробітну плату, перераховувати суму дотації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повністю сплатив заборгованість перед позивачем за листопад 2013 року в сумі 465,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15 від 10 лютого 2014 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання сплатити заборгованість, що виникла в зв'язку з невиконанням договору про працевлаштування безробітного з наданням дотації за листопад 2013 року в сумі 465,87 грн. є неправильним, оскільки зазначена сума сплачена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 5.5 договору від 26 грудня 2012 року встановлено, що у разі порушення строків виконання грошового зобов'язання, взятого на себе за даним Договором, управнена сторона має право стягнути з іншої сторони пеню в розмірі 0,01 відсотка від простроченої суми за кожний день затримки. Загальна сума пені не може бути більшою облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи розрахунки, документи та пояснення сторін, з урахуванням того, що ПМП АФ «Аудитюрсол» вимагав стягнення пені з обмеженням періоду прострочення датою 06 грудня 2013 року, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо стягнення пенні по дотаціям за червень, липень, серпень, вересень 2013 року в сумі 48,09 грн.

Що стосується доводів апелянта відносно відсутності у нього вини за затримку перерахування суми дотацій позивачу з посиланням на УДКС України у м. Миколаєві Миколаївської області, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки умовами договору від 26 грудня 2012 року не передбачено покладення виконання зобов'язань на іншу особу.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги ПМП АФ «Аудитюрсол».

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Заводського районного центру зайнятості - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Приватного малого підприємства Аудиторької фірми «Аудитюрсол» - задовольнити частково.

Стягнути з Заводського районного центру зайнятості на користь Приватного малого підприємства Аудиторької фірми «Аудитюрсол» пеню в сумі 48,09 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв