Рішення

від 11.06.2014 по справі 915/283/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2014 Справа № 915/283/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Рагуліної Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом - Приватного підприємства «Аптека» м. Миколаїв

до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк

"Південкомбанк" м. Донецьк в особі Миколаївського відділення

м. Миколаїв

про стягнення 165000,00грн. суми вкладу та 3129,22грн. пені

за участю представників сторін:

від позивача - не явився,

від відповідача -Колтунова С.В. - довіреність,

СУТЬ СПРАВИ:

05.03.2014р. до господарського суду Миколаївської області надійшов позов ПП «Аптека» м. Миколаїв про стягнення з ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" м. Донецьк в особі Миколаївського відділення м. Миколаїв 200000,00грн. вкладу та 781,42грн. пені

В підтвердження позовних вимог до позовної заяви додано копії договору банківського вкладу «Стандартний» №98Д-38Ю від 19.11.2013р., вимог №№244,245 від 24.02.2014р. з доказами направлення, виписки з банківського рахунку.

25.03.2014р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої останній просить стягнути з відповідача 170000,00грн. вкладу та 2290,98грн. пені. Таким чином, в даній заяві позивач зменшує суму вкладу, що заявлена до стягнення та одночасно збільшує розмір пені. Господарський суд приймає цю заяву, оскільки таке право надане позивачу ст. 22 ГПК України.

09.04.2014р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої останній просить стягнути з відповідача 165000,00грн. вкладу та 3129,22грн. пені. Таким чином, в даній заяві позивач зменшує суму вкладу, що заявлена до стягнення та одночасно збільшує розмір пені. Господарський суд приймає цю заяву, оскільки таке право надане позивачу ст. 22 ГПК України.

25.04.2014р. відповідачем наданий письмовий відзив на позов, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову, оскільки 08.04.2014р. позивачу повернута 1000,00грн. та необґрунтований розрахунок пені. В підтвердження надав копію платіжного доручення №1 від 08.04.2014р. на суму 1000,00грн.

Ухвалою суду від 06.05.2014р. справа з посиланням на ст.ст. 15,17,86ГПК України передано за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 22.05.2014р. господарським судом Донецької області у складі судді Уханьової О.О. справу прийнято до провадження.

11.06.2014р. представники позивача в судове засідання не явились, не повідомили про причини не явки, додаткових документів не надали.

Представник відповідача в судове засідання явилась, в усному порядку заперечила проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві, додаткових документів не надала.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд -,

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є стягнення з відповідача 165000,00грн. вкладу та 3129,22грн. пені.

Підставою звернення є неналежне виконання відповідачем умов договору банківського вкладу «Стандартний» №98Д-38Ю від 19.11.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2013р. ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Миколаївського відділення (далі - банк) та ПП «Аптека» м. Миколаїв (далі - вкладник) підписали договір №98Д-38Ю (далі - договір), який за своєю правовою природою є договором банківського рахунку (депозиту) відповідно до положень статей 1058-1061 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.1 цього договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26103022313014 у Миколаївському відділенні банку, а останній перераховує на рахунок грошові кошти в сумі 200000,00грн. Банк повинен повернути вклад 20.02.2014р., за користування коштами банк сплачує проценти з розрахунку 6%.

В п. п. 2,3 договору сторонами узгоджені умови та порядок обслуговування вкладу, а також права та обов»язки сторін

Згідно п. 4.1 договору у разу повернення строків повернення вкладу банк сплачує вкладнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно перерахованих грошових коштів за кожен день прострочення платежу, але не більше 1% від суми заборгованості.

Згідно п. 6.9 договору він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов»язань.

Дослідивши цей договір, господарський суд вважає його укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведено, що клієнтом належним чином виконані умови договору щодо перерахування банку грошових коштів в сумі 200000,00грн., що підтверджено відповідною випискою з банківського рахунку, яка наявна в матеріалах справи та не спростовано представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору банківського вкладу «Стандартний» №98Д-38Ю від 19.11.2013р.

Згідно ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно підпункту 7.1.1. п.7.1. ст.7 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. (пп.7.1.4. п.7.1. ст.7 цього Закону).

Правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими структурними підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, виборчим блокам політичних партій регулюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003року №492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за №1172/8493 (далі - Інструкція).

За п.1.5. Інструкції умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору (п.1.8 Інструкції).

Згідно ст. 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умовами договору встановлено, що банк повинен повернути вклад 20.02.2014р., що останнім не зроблено. Так, позивач звертався до позивача з вимогами №№244,245 від 24.02.2014р., в яких просив відповідача повернути кошти, які залишені без відповіді та задоволення.

09.04.2014р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої останній просить стягнути з відповідача 165000,00грн. вкладу. Також судом встановлено, що 08.04.2014р. банком повернуто позивачу 1000,00грн.

У зв'язку з цим суд робить висновок, що зобов'язання за договором відповідачем виконані тільки частково, тому стягує з відповідача 164000,00грн. вкладу та припиняє провадження в частині стягнення 1000,00грн. за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Також позивачем заявлено до стягнення 3129,22грн. пені, що розрахована за період з 21.02.2014р. по 08.04.2014р.

Господарський суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, в тому числі неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 4.1 договору у разу повернення строків повернення вкладу банк сплачує вкладнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно перерахованих грошових коштів за кожен день прострочення платежу, але не більше 1% від суми заборгованості.

Господарський суд перевіривши наданий позивачем розрахунок дійшов висновку, що ця вимога підлягає частковому задоволенню в сумі 1568,73грн., оскільки позивачем при здійсненні розрахунку застосована подвійна облікова ставка НБУ, що суперечить умовам договору та не враховане часткове повернення 1000,00грн. 08.04.2014р.

Що стосується заперечень про розмір пені, який не може перебільшувати 1% від суми заборгованості, господарський суд зазначає, що ця вимога договору врахована судом при здійсненні розрахунку пені.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені частково, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України. Крім того, враховуючи надання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, господарським судом здійснюється повернення частини судового збору позивачу з державного бюджету на виконання вимог Закону України «Про судовий збір».

На підставі ст.ст.525-526,629,1058,1060,1061,1070 Цивільного кодексу України, ст.ст.67,174,193 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки та банківську діяльність", „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст.ст.33,43,49,п.1-1ст.80,82,82-1,83,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства «Аптека» м. Миколаїв до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" м. Донецьк в особі Миколаївського відділення м. Миколаїв про стягнення 165000,00грн. суми вкладу та 3129,22грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" (83015, м. Донецьк, пр. Ватутіна, 33, ЄДРПОУ 19358767) в особі Миколаївського відділення (54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 19) на користь Приватного підприємства «Аптека» (54051, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 340, код 30826703) основний борг за вкладом у розмірі 164000,00грн., 1568,73грн. пені, 3331,38грн. судового збору.

Припинити провадження в частині стягнення 1000,00грн. боргу за вкладом на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь Приватного підприємства «Аптека» (54051, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 340, код 30826703) судовий збір в сумі 653,04грн. відповідно до Закону України «Про судовий збір»

Повний текст рішення підписаний 11.06.2014р.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд у десятиденний термін з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя О.О. Уханьова