Рішення

від 16.06.2014 по справі 905/2828/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.06.2014 Справа № 905/2828/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Чистюхіній Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м. Горлівка Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Спорт», м. Донецьк

про: стягнення суми основного боргу у розмірі 53152,62грн., 20% річних - 3076,29грн., 7%штрафу - 3720,70грн., пені-2000,26грн.

За участю уповноважених представників :

від позивача: Граніна О.В. (за довіреністю б/н від 19.03.2014р.), Магалова Д.Г. (за довіреністю б/н від 01.03.2014р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м. Горлівка Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Спорт», м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 53152,62грн., 20% річних - 3076,29грн., 7%штрафу - 3720,70грн., пені-2000,26грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки № 880 від 03.01.2013р. з оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування 20% річних, пені та 7% штрафу.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: розрахунок суми позовних вимог; договір поставки № 880 від 03.01.2013р.; повідомлення; додаток № 1 до договору; видаткові накладні №290495/282481 від 22.11.2013р., № 290496/282482 від 22.11.2013р., № 290497/282483 від 22.11.2013р., № 290498/282484 від 22.11.2013р., № 290499/282485 від 22.11.2013р., №298126/290051 від 16.12.2013р., №298127/290052 від 16.12.2013р., №298128/290053 від 16.12.2013р., №298603/290056 від 18.12.2013р., №298604/290057 від 18.12.2013р.; податкові накладні № 7007 від 22.11.2013р., № 7008 від 22.11.2013р., № 7009 від 22.11.2013р., № 7010 від 22.11.2013р., № 7011 від 22.11.2013р., № 18582 від 16.12.2013р., № 18583 від 16.12.2013р., № 18584 від 16.12.2013р., № 19445 від 18.12.2013р., № 19446 від 18.12.2013р.; правоустановчі документи; акт звірки взаєморозрахунків.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: довідка б/н від 15.05.2014р. про наявність заборгованості; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 283832; лист б/н від 06.05.2014р. про надіслання акту звірки; акт звірки взаєморозрахунків за період з 21.11.2013р. по 06.05.2014р. та докази його надіслання; акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2013р. по 12.03.2014р. за підписом представників позивача та відповідача; договір поставки № 03/13НГК від 31.12.2013р.; ліцензія серії АГ № 152834; ліцензію серії АЕ № 355421; повідомлення; письмові пояснення б/н від 16.06.2014р., в яких останній зазначив, що: наявність на товаросупровідних документах печатки (штампу), зразки яких було попередньо передано покупцем, є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, навіть якщо зразок підпису особи зазначений у повідомленні не збігається з тим, який наявний на товаросупровідних документах; доказом отримання товару відповідачем є видаткові накладні; акт звірки підписаний головним бухгалтером відповідача.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 283832 відповідач не перебуває в процесі припинення підприємницької діяльності та знаходиться за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 18 (а. 55-56)

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою зазначеною у позові та витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 283832.

Про місце, дату та час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 51).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ліцензії серії АГ № 152834 позивачу надано право здійснювати оптову торгівлю алкогольними напоями (крім сидру та Перрі без додання спирту) вітчизняного та імпортного виробництва (а.с. 70).

03.01.2013р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений договір поставки № 880 (а.с. 9-10) (далі договір), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця алкогольні напої (надалі - товар), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

За умовами п. 3.6. договору покупець зобов'язаний до моменту першої поставки надати постачальникові повідомлення зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів). Підпис особи уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у повідомленні наданому покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою (штампом). Наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких було попередньо передано покупцем, є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, навіть якщо зразок підпису особи зазначений у повідомленні не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах. У випаку, якщо зразок підпису та (або) зразок печетки (штампу) не накладній не збігається з і зразками підписів та (або) зразками печаток (штампів) наданих покупцем постачальнику у повідомленні, проте такий підпис (печатка, штамп) наявний на накладних, що були сплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою.

Відповідно до п. 5.2. договору ціна на товар визначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 30 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати (п. 6.1. договору).

За умовами п. 7.1. договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі сім відсотків від суми боргу.

У випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами (п. 9.2. договору).

Даний договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладання. У випадку, якщо кожна зі сторін не заявила про свої наміри розірвання або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін на тих же умовах (п. 9.7. договору).

На виконання умов договору поставки № 880 від 03.01.2013р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 53152,62грн., що підтверджується видатковими накладними №290495/282481 від 22.11.2013р. на суму 3719,34грн., № 290496/282482 від 22.11.2013р. на суму 3192,30грн., № 290497/282483 від 22.11.2013р. на суму 6625,50грн., № 290498/282484 від 22.11.2013р. на суму 16754,94грн., № 290499/282485 від 22.11.2013р. на суму 14442,84грн., №298126/290051 від 16.12.2013р. на суму 925,50грн., №298127/290052 від 16.12.2013р. на суму 2537,04грн., №298128/290053 від 16.12.2013р. на суму 1679,22грн., №298603/290056 від 18.12.2013р. на суму 2460,96грн., №298604/290057 від 18.12.2013р. на суму 1391,88грн., які були отримані представником відповідача на підставі повідомлення (а.с. 11).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором поставки № 880 від 03.01.2013р. та стягнення 20% річних, 7%штрафу та пені.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору поставки № 880 від 03.01.2013р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму. В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки № 880 від 03.01.2013р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 692 цього Кодексу визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару. Як було встановлено судом, сторони визначили порядок оплати, за яким покупець зобов'язаний сплатити суму за товар в строки, які визначені у п. 6.1. договору.

Наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що з отриманням відповідачем за видатковими накладними №290495/282481 від 22.11.2013р., № 290496/282482 від 22.11.2013р., № 290497/282483 від 22.11.2013р., № 290498/282484 від 22.11.2013р., № 290499/282485 від 22.11.2013р., №298126/290051 від 16.12.2013р., №298127/290052 від 16.12.2013р., №298128/290053 від 16.12.2013р., №298603/290056 від 18.12.2013р., №298604/290057 від 18.12.2013р. товару, у нього виникло зобов'язання з його оплати.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу за поставлену продукцію відповідно до умов договору поставки № 880 від 03.01.2013р., за видатковими накладними №290495/282481 від 22.11.2013р., № 290496/282482 від 22.11.2013р., № 290497/282483 від 22.11.2013р., № 290498/282484 від 22.11.2013р., № 290499/282485 від 22.11.2013р., №298126/290051 від 16.12.2013р., №298127/290052 від 16.12.2013р., №298128/290053 від 16.12.2013р., №298603/290056 від 18.12.2013р., №298604/290057 від 18.12.2013р.

Відповідачем дане у порядку встановленому господарським процесуальним законодавством не спростовано.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 53152,62грн.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 7.1. договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі сім відсотків від суми боргу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами (п. 9.2. договору).

На підставі ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та заявлені до стягнення 20% річних у розмірі 3076,29грн., 7%штрафу - 3720,70грн., пеня - 2000,26грн.

Суд враховує, що умовами п. 6.1. договору сторони встановили кінцевий строк оплати, а саме - розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 30 календарних днів з дня отримання товару.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Суд зазначає, що позивачем не вірно встановлено дату виникнення права вимоги для нарахування 7% штрафу, пені та 20% річних. В силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги за видатковими накладними №290495/282481 від 22.11.2013р. - 23.12.2013р., № 290496/282482 від 22.11.2013р. - 23.12.2013р., № 290497/282483 від 22.11.2013р. - 23.12.2013р., № 290498/282484 від 22.11.2013р. - 23.12.2013р., № 290499/282485 від 22.11.2013р. - 23.12.2013р., №298126/290051 від 16.12.2013р. - 16.01.2014р., №298127/290052 від 16.12.2013р. - 16.01.2014р., №298128/290053 від 16.12.2013р. - 16.01.2014р., №298603/290056 від 18.12.2013р. - 18.01.2014р., №298604/290057 від 18.12.2013р. - 18.01.2014р.

Перевіривши арифметичний розрахунок 20% річних та пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення цих вимог та стягнення з відповідача пені у розмірі 1983,87грн., 20% річних - 3052,08грн.

За умовами п. 7.1. договору сторони встановили, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі сім відсотків від суми боргу.

Перевіривши арифметичний розрахунок 7% штрафу, правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у розмірі, визначеному позивачем - 3720,70грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 253, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 216-218, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м. Горлівка Донецької області (ЄДРПОУ 35871504) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Спорт», м. Донецьк (ЄДРПОУ 20350630) про стягнення суми основного боргу у розмірі 53152,62грн., 20% річних - 3076,29грн., 7%штрафу - 3720,70грн., пені-2000,26грн.задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Спорт» (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 18, ЄДРПОУ 20350630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, буд. 2, ЄДРПОУ 35871504) суму основного боргу у розмірі 53152,62грн., 20% річних - 3052,08грн., 7% штрафу - 3720,70грн., пеню - 1983,87грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1825,80грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 16,39грн. та 20% річних в сумі 24,21грн. відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 16.06.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.06.2014р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 26072/14

305-69-11

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО,

1 - позивачу

1 - відповідачу