Рішення

від 16.06.2014 по справі 913/1158/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

16 червня 2014 року Справа № 913/1158/14

Провадження №4/913/1158/14

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжбудпроект", м. Рубіжне Луганської області

до відповідача Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради , м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 72 781 грн. 19 коп.

Суддя Старкова Г.М.

Секретар судового засідання Варакута Р.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості в розмірі 72 781 грн. 19 коп. відповідно до договору № 15 від 15.11.2013, а саме: заборгованості за виконані роботи в сумі 69 996 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 684 грн. 62 коп., інфляційні нарахування в сумі 2099 грн. 90 коп.

Позовні вимоги мотивовані ст. ст. 526, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.229 Господарського Кодексу України та фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань за договором № 15 від 15.11.2013 в частині оплати за виконані роботи.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, який отриманий судом 19.05.2014, в якому відповідач відхилив вимоги позивача за даним позовом та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня за бюджетною програмою КПКВК- 2751820 «Утворення центрів надання адміністративних послуг» є обласні державні адміністрації, виконавчий комітет Рубіжанської міської ради направив лист № вих./2/622 від 12.03.2014 на адресу Луганської облдержадміністрації про вжиття заходів з вирішення питання погашення кредиторської заборгованості згідно вказаної бюджетної програми. Отже, виконавчий комітет Рубіжанської міської ради листом від 18.03.2014 №ісх20/662 проінформував ТОВ «Рубіжбудпроект», що він не є головним розпорядником бюджетних коштів за вказаною бюджетною програмою, а тому погашення заборгованості в сумі 69 996 грн. 67 коп. можливе після затвердження відповідної бюджетної програми на 2014 рік, у зв'язку з чим на адресу Департаменту економічного розвідку і торгівлі Луганської облдержадміністрації направлено відповідне звернення щодо вжиття заходів з погашення кредиторської заборгованості.

Також, представник відповідача зазначив, що відповідно до умов договору № 15 від 15.11.2013, ним виконані роботи 23.12.2013 та сторонами за договором підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2013 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт. Вказані документи відповідачем 25.12.2013 були зареєстровані в управлінні Державної казначейської служби та 26.12.2013 надані платіжні доручення №№ 969,970, які до кінця фінансового року не були перераховані позивачу.

Представник відповідача вказує на те, що за результатами проведеної перевірки Державною фінансовою інспекцією та реєстрації паспорту бюджетної програми на 2014 рік, відповідачем будуть вжиті заходи для оплати заборгованості перед позивачем за спірним договором та з інших підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача 12.06.2014 подав суду заяву, відповідно до ст. 22 ГПК України, якою просить долучити до матеріалів справи надані документи. Вказана заява судом розглянута та долучена до матеріалів справи з наданими до неї документами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубіжбудпроект" (далі за текстом - Генпідрядник, позивач) та Виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради (далі за текстом - Замовник, відповідач) укладено договір № 15 від 15.11.2013 (далі за текстом - Договір), відповідно до якого Замовник доручає, а Генпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи на об'єкті «Капітальний ремонт приміщень центру надання адміністративних послуг» і здати закінчені роботи в строки, встановлені даним договором, а Замовник зобов'язаний передати Генпідряднику будівельну площадку, яка затверджена проектно-кошторисною документацією, прийняти роботу і оплатити виконані роботи (п.1.1, п.1.2 Договору).

Вартість робіт складає 69 996 грн. 67 коп., ПДВ- 3029 грн. 48 коп.(п.2.2 Договору).

Строк виконання робіт 31.12.2013 (п.3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунок за виконані роботи провадиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника поетапно, проміжними платежами, по мірі виконання робіт (за фактичними затратами, підтвердженими актами приймання виконаних робіт та довідками вартості виконаних робіт (типові форми № КБ-2в та № КБ-3), підписаними обома сторонами, іншими необхідними документами протягом 5 (п'яти) днів після їх підписання.

На виконання умов Договору позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 69 996 грн. 67 коп., що підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року.

Вказані вище роботи були прийняті відповідачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на акті приймання виконаних будівельних робіт (а.с.26-30).

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати за виконані роботи не виконав, тому заборгованість відповідача перед позивачем складає 69 996 грн. 67 коп.

Також, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 684 грн. 62 коп. за період з 31.12.2013 по 28.04.2014, інфляційні нарахування в сумі 2099 грн. 90 коп. за період з січня 2014 року по березень 2014 року згідно наданого позивачем розрахунку(а.с.43-44).

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 20 від 06.03.2014 з вимогою про сплату заборгованості за договором № 15 від 15.11.2013. Відповідач надав відповідь на претензію від 18.03.2014 № вих../20/662, але оплату за виконі роботи не провів (а.с.35-36).

Виходячи з наведеного, позивач звернувся до суду з даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 72 781 грн. 19 коп., а саме: заборгованість за виконані роботи в сумі 69 996 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 684 грн. 62 коп., інфляційні нарахування в сумі 2099 грн. 90 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови договору № 15 від 15.11.2013 та положення ст.ст. 526, 625,837, 854 ЦК України, ст.229 ГК України.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубіжбудпроект" (далі за текстом - Генпідрядник, позивач) та Виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради (далі за текстом - Замовник, відповідач) укладено договір № 15 від 15.11.2013 (далі за текстом - Договір).

Строк виконання робіт 31.12.2013 (п.3.1 Договору).

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Вказаний вище договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк /термін/ виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1.1 та 1.2 Договору Замовник доручає, а Генпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи на об'єкті «Капітальний ремонт приміщень центру надання адміністративних послуг» і здати закінчені роботи в строки, встановлені даним договором, а Замовник зобов'язаний передати Генпідряднику будівельну площадку, яка затверджена проектно-кошторисною документацією, прийняти роботу і оплатити виконані роботи.

Вартість робіт складає 69 996 грн. 67 коп., ПДВ- 3029 грн. 48 коп.(п.2.2 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунок за виконані роботи провадиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника поетапно, проміжними платежами, по мірі виконання робіт (за фактичними затратами, підтвердженими актами приймання виконаних робіт та довідками вартості виконаних робіт (типові форми № КБ-2в та № КБ-3), підписаними обома сторонами, іншими необхідними документами протягом 5 (п'яти) днів після їх підписання.

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Загальні положення про підряд визначені главою 61 "Підряд" Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За правилами статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 69 996 грн. 67 коп., що підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року.

Вказані вище роботи були прийняті відповідачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на акті приймання виконаних будівельних робіт (а.с.26-30).

Як підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, позивачем були виконані вищевказані роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року , який підписаний уповноваженими представниками сторін без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств .

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати за виконані роботи не виконав, тому заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роти складає 69996 грн. 67 коп.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем підрядних робіт на суму 69996 грн. 67 коп., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2013 року (форми № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (форми № КБ-3), які підписані повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками підприємств(а.с.26-30).

Судом встановлено факт порушення відповідачем договірних умов договору № 15 від 15.11.2013 у частині оплати за виконані роботи на зазначену вище суму.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором №15 від 15.11.2013 складає 69996 грн. 67 коп.

Доказів погашення вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

Відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Також, в оглядовому листі Вищий господарський суд України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Згідно із ч.1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст. ст. 525, 526 даного Кодексу і ст. 193 Господарського кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Отже, відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача, і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, передбаченого Договором. Відповідна позиція відповідає практиці застосування статті 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод. (Постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011).

Зазначена правова позиція щодо застосування статті 526 Цивільного кодексу України при здійсненні розрахунків у зобов'язаннях за рахунок бюджетних коштів викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446. Рішення Верховного Суду України відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України щодо застосування певної правової норми у подібних правовідносинах є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Отже доводи відповідача за відзивом на позовну заяву, зданим до суду 19.05.2013, судом відхиляються.

Виходячи з наведених вище обставин, слід зазначити, що на момент звернення позивачем до суду із даним позовом, у останнього виникло право вимоги заборгованості за виконані роботи в сумі 69 996 грн. 67 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 684 грн. 62 коп. за період з 31.12.2013 по 28.04.2014, інфляційних нарахувань в сумі 2099 грн. 90 коп. за період з січня 2014 року по березень 2014 року згідно наданого позивачем розрахунку(а.с.43-44) слід зазначити наступне.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, слід визначити, що нарахування позивачем 3% річних, інфляційних нарахувань за вказаний період у зв'язку із прострочкою сплати грошового зобов'язання, яке було припущено відповідачем, є правомірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 684 грн. 62 коп. за період з 31.12.2013 по 28.04.2014, інфляційних нарахувань в сумі 2099 грн. 90 коп. за період з січня 2014 року по березень 2014 року згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.43-44), слід задовольнити.

Суд вважає, вимоги позову слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за виконані роботи в сумі 69 996 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 684 грн. 62 коп., інфляційні нарахування в сумі 2099 грн. 90 коп., та вважати їх такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 16.06.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 1827 грн. 00 коп. покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжбудпроект" до Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне про стягнення 72 781 грн. 19 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради, пл. Леніна, 2, м. Рубіжне Луганської області, код ЄДРПОУ 04051980 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжбудпроект", вул. Заводська,18, м. Рубіжне Луганської області, код ЄДРПОУ 38534103, заборгованість за виконані роботи в сумі 69 996 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 684 грн. 62 коп., інфляційні нарахування в сумі 2099 грн. 90 коп., витрати зі сплати судового зборі в сумі 1827 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 19.06.2014.

Суддя Г.М.Старкова