Рішення

від 19.06.2014 по справі 927/760/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр-т Миру,20,тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 19 » червня 2014 року Справа №927/760/14

За ПОЗОВОМ: Заступника прокурора Чернігівської області

14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9

в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

04112, м. Київ, вул. О.Теліги, 8

в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 14

До ВІДПОВІДАЧА: Фермерського господарства "Ядутинське"

16424, Чернігівська область, Борзнянський район, с. Ядути, вул. Пролетарська, 1

Про стягнення 89194,72 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Плевако В.М. - директор відділення, довіреність №36 від 10.04.2014.

від Відповідача: ОСОБА_4. - директор, наказ №1-К від 27.09.2010.

Догадіна С.О. - представник, довіреність №б/н від 04.06.2014.

У розгляді справи прийняла участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Оліфір А.В. посвідчення № 010890 від 23.10.2012

СУТЬ СПОРУ:

Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заявлено позов до Фермерського господарства "Ядутинське" про стягнення 89194,72 грн., в тому числі 75000,00 грн. основного боргу, 5441,45 грн. пені, 5293,00 грн. інфляційних, 3460,27 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору №10 про надання фінансової підтримки фермерському господарству від 21.10.2009.

Прокурор та представник Позивача підтримали позовні вимоги.

У судовому засіданні 05.06.2014 представник Відповідача надала письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Відповідач визнає суму основного боргу і згоден його сплатити, проте з розстрочкою платежу орієнтовно по 20 тис. грн. на рік, та просить відмовити в стягненні пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, в зв'язку з форс-мажорними обставинами, якими вони вважають смерть голови ФГ "Ядутинське" ОСОБА_5, оскільки його спадкоємці ОСОБА_4. та ОСОБА_6 не знали про наявність таких фінансових зобов'язань.

У судовому засіданні 19.06.2014 представник Відповідача заявила усне клопотання про зменшення суми пені у зв'язку зі складним майновим становищем Відповідача, відсутністю у нього коштів і будь-якого нерухомого та рухомого майна, за рахунок якого можливо погасити борг, відсутністю фактичної діяльності та обставинами, викладеними у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення Прокурора, представників Позивача та Відповідача, суд,

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2009 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (Позивач) та Фермерським господарством "Ядутинське" (Відповідач) укладено договір №10 про надання фінансової підтримки фермерському господарству (далі - Договір).

За умовами п.1 Договору Укрдержфонд (в особі регіонального відділення - Позивач) зобов'язується надати фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству в сумі 100000 сто тисяч гривень, а фермерське господарство (Відповідач) зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним Договором строк.

Відповідно до п.2. Договору на підставі довідки, виданої конкурсною комісією від 08 жовтня 2009 р. фінансова підтримка надається для поновлення обігових коштів, придбання техніки, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Як вбачається з п.3.2.1. Договору Чернігівське відділення Укрдержфонду зобов'язувалось надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Згідно п.3.4.3 Договору фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки до Чернігівського відділення Укрдержфонду згідно зі встановленим графіком:

- до « 21» жовтня 2011 року в сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн.;

- до « 21» жовтня 2012 року в сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн.;

- до « 21» жовтня 2013 року в сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн.;

- до « 21» жовтня 2014 року в сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн.

Відповідно до п.п.4.1.-4.2. Договору фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення до "21" жовтня 2014 року та повертається згідно з встановленим графіком (п.3.4.3), окрім випадків зміни умов Договору або розірвання Договору Укрдержфондом в односторонньому порядку. Цей Договір діє до повного виконання фермерським господарством "Ядутинське" фінансових зобов'язань та повернення коштів фінансової підтримки у повному обсязі, відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.7 Договору він набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін.

На виконання умов Договору Позивачем було перераховано Відповідачу 100000,00грн. фінансової підтримки, що підтверджується платіжним дорученням №10 від 06.11.2009р.

Відповідач, в порушення умов договору протягом 2011-2013 років не повернув 75000,00 грн. коштів поворотної фінансової підтримки.

Позивачем були надіслані Відповідачу листи №53-25/151 від 21.11.2011, №53-25/84 від 16.09.2013, №53-25/19 від 03.04.2014 та №53-25/20 від 03.04.2014 з нагадуванням та вимогою сплатити неповернуті кошти фінансової підтримки.

Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становить 75000,00 грн.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

"Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором."

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

"Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

"Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції."

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

"Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання."

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

"Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання."

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.5.2. Договору, за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Чернігівському відділенню Укрдержфонду пеню за кожен день не повернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення: з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати повного повернення коштів фінансової підтримки включно.

На підставі викладеного, Позивачем була обґрунтовано нарахована Відповідачу пеня у розмірі 5441,45 грн., в тому числі за період з 22.10.2011 по 20.04.2012 - 1922,27 грн., за період з 22.10.2012 по 21.04.2013 - 1869,86 грн. та за період з 22.10.2013 по 21.04.2014 - 1649,32 грн.

За умовами п.п.6.1.-6.4. Договору сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор): які не можливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань. У цьому випадку термін виконання зобов'язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається додаткова угода. Сторона не звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань, якщо обставини, визначені п.6.1. цього Договору, настали у період прострочення виконання зобов'язання. Сторона, для якої склалися такі умови, повинна в короткий термін, але не пізніше 5 днів, повідомити іншу сторону про настання і припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов'язань із наданням підтвердження компетентного державного органу. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення даних обставин непереборної сили позбавляє сторону права посилатися на дані обставини. Якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.

Відповідачем не представлено доказів повідомлення Відповідача про настання та припинення обставин непереборної сили з доданням підтверджуючих документів, а тому заперечення Відповідача щодо відсутності підстав для стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, в зв'язку з форс-мажорними обставинами суд вважає необґрунтованими.

Крім того, незнання правонаступниками власника фермерського господарства про зобов'язання юридичної особи - фермерського господарства не передбачено чинним господарським та цивільним законодавством в якості підстави звільнення такої юридичної особи - фермерського господарства від виконання даного зобов'язання чи його відстрочення.

Разом з тим, згідно з п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України:

"Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. "

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України:

"У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. "

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України:

"Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. "

З урахуванням викладеного, суд враховує пояснення Відповідача щодо його складного майнового становища, відсутності у нього коштів і будь-якого нерухомого та рухомого майна, за рахунок якого можливо погасити борг, відсутності фактичної діяльності, що доказів завдання збитків Позивачу суду не представлено, а тому вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України задовольнити клопотання Відповідача та зменшити розмір пені до 1500,00 грн.

В стягненні решти пені має бути відмовлено.

За умовами п.5.1. Договору у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки, фермерське господарство зобов'язане сплатити Чернігівському відділенню Укрдержфонду суму заборгованості з урахуванням встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції за весь період простроченого платежу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене обґрунтовано просить стягнути з Відповідача 5293,00 грн. інфляційних, в тому числі за період з листопада 2011 року по травень 2014 року -1764,26 грн., з листопада 2012 року по травень 2014 року - 1737,63 грн., з листопада 2013 року по травень 2014 року - 1791,11 грн.

Крім того, Позивачем обґрунтовано нараховані Відповідачу 3% річних у розмірі 3460,27грн., в тому числі за період з 22.10.2011 по 05.05.2014 -1904,79 грн., за період з 22.10.2012 по 05.05.2014- 1152,74 грн. та за період з 22.10.2013 по 05.05.2014-402,74 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів своєчасного повного повернення коштів фінансової підтримки, як і належних та достатніх доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, Відповідач не надав.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 75000,00 грн. основного боргу, 1500,00 грн. пені, 5293,00 грн. інфляційних та 3460,27 грн. - 3% річних.

В стягненні решти пені має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Відповідно до ч.4 п.п.3.17.4. п.3.17. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Згідно з п.4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013. №7 " Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що до виникнення спору призвели неправильні дії Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судовий збір має бути покладений в повному обсязі на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Ядутинське" (16424, Чернігівська область, Борзнянський район, с. Ядути, вул. Пролетарська, 1, ідентифікаційний код 30348843) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м.Київ, вул. О.Теліги, 8, кімн. № 58А, 59) в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 14, ідентифікаційний код 21402205, р/р №37113018000996 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592) 75000 грн. основного боргу, 1500 грн. 00 коп. пені, 3460 грн. 27 коп. - 3% річних та 5293 грн. 00 коп. інфляційних.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Ядутинське" (16424, Чернігівська область, Борзнянський район, с. Ядути, вул. Пролетарська, 1, ідентифікаційний код 30348843) в доход Державного бюджету України (рахунок 31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач: УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030001, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу: ?судовий збір, код 03500068, пункт 2.1?) 1827 грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову щодо стягнення пені відмовити.

Повне рішення складено 19 червня 2014 року.

Суддя І.В. Кушнір