Рішення

від 19.06.2014 по справі 916/1601/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" червня 2014 р.Справа № 916/1601/14

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Яготин-Агро";

до відповідача Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга"

про стягнення 409928,99грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Гринько В.О. - за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Яготин-Агро", звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Селянського товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" про стягнення 409928,99 гривень, з якої основний борг складає 321 192 гривень, пеня в сумі 19905,10 гривень. 3% річних в сумі 4593,49 гривень та штраф в сумі 64238,40 гривень.

Ухвалою суду від 29 квітня 2014 року порушено провадження у справі №916/1601/14 та призначено до розгляду на 15 травня 2014 року.

Позивач в судовому засіданні позивні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в жодне засідання суду не з'явився. Був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать своєчасно відправлені ухвали господарського суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, а також поштові повідомлення відповідача за наявною у справі адресою, які наявні у справі. Причини неявки відповідач суду не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за правилами ст. 75 ГПК України, тобто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 19 червня 2014 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

26 березня 2013 року між ТОВ „Яготин-Агро" (продавець - позивач) та Селянським ТОВ "Ольга" (покупець - відповідач) було укладено договір №23-н, згідно якого ТОВ „Яготин-Агро" зобов'язалося передати у власність СТОВ „Ольга" насіння сільськогосподарських культур, а останній зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість у строк до 15.10.2013року.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата товарів покупцем здійснюється за ціною, зазначеною в специфікаціях (Додатках до договору) шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок продавця з урахуванням індексу інфляції на момент розрахунків, в строк до 15.10.2013р.

ТОВ „Яготин-Агро" виконало свої зобов'язання за даним договором у повному обсязі, передавши СТОВ „Ольга" товар на загальну суму 321 192 гривень, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000167 від 12.04.2013р., довіреністю №7 від 12.04.2013р. та товарно-транспортною накладною №91 від 12.04.2013р.

В обумовлені договором строки СТОВ „Ольга" свої зобов'язання не виконало.

Таким чином, заборгованість СТОВ „Ольга" за договором перед позивачем складає 321 192 гривень.

Відповідно до п. 7.3. договору, при недотриманні покупцем договірних строків оплати, він зобов'язується сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання.

Також п.7.4. договору зазначено, що в разі прострочення оплати вартості товару понад 5 банківських днів покупець, крім пені сплачує продавцеві штраф у розмірі 20% (двадцяти відсотків) від вартості неоплаченого товару.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих зобов'язань за договором позивач був вимушений звернутися до господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 321 192 гривень та штрафних санкцій в сумі 88736,99 гривень.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Отже, відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав та не здійснив оплату в сумі 321 192 гривень за договором.

Крім того, відповідно до п. 7.3. договору, при недотриманні покупцем договірних строків оплати, він зобов'язується сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, яка складає 19 905,10 гривень, суд вважає її обґрунтованою та стягує з відповідача.

Також п.7.4. договору зазначено, що в разі прострочення оплати вартості товару понад 5 банківських днів покупець, крім пені сплачує продавцеві штраф у розмірі 20% (двадцяти відсотків) від вартості неоплаченого товару - 321 192 гривень, який складає 64238,40 гривень.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних простроченої суми, якщо законом або договором не передбачений інший розмір відсотків.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд вважає його вірним та стягує з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 4593,49 гривень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" (66820, Одеська обл., Ширяївський р-н с.Копійкове, вул. Молодіжна, 50, код ЄДРПОУ 22515348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Яготин-Агро" (07700, Київська обл., м.Яготин, вул.. Сільгосптехніки, 1, код ЄДРПОУ 34233416: поштова адреса 03037 м.Київ проспект Червонозоряний,4-б, н/п 165 ) заборгованість в сумі 321192 / триста двадцять одна тисяча сто дев'яносто дві/ гривни, штраф у розмірі - 64 238 /шістдесят чотири тисячі двісті тридцять вісім/ гривень 40 копійок, пеню в сумі 19 905 /дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ять/ гривень 10 копійок, 3 % річних у сумі 4593 /чотири тисячі п'ятсот дев'яносто три/ гривни 49 копійок, судовий збір в сумі 8198 /вісім тисяч сто дев'яносто вісім/ гривень 58 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 20 червня 2014 року.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Накази видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Гуляк Г.І.