Рішення

від 16.06.2014 по справі 922/1524/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р.Справа № 922/1524/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станк", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фламенко - ЛТД" м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 69 000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Книш А.Л. за довіреністю від 15.04.2014 року,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Станк", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фламенко - ЛТД" м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 69 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов`язків за Договором купівлі продажу № 1/0311 від 23.03.2011 року та Договору № СП - 1 від 04.04.2011 року, в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст. ст.525, 527, 691, 692 Цивільного Кодексу України, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 69000,00 грн. та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 квітня 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 20 травня 2014 року о 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.05.2014 року було розгляд справи відкладено на 11.06.2014 року о 11:30 годині.

У судовому засіданні 11.06.2014 року було оголошено перерву до 16.06.2014 року о 11:00 годині.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

23.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станк", м. Харків (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Фламенко - ЛТД" м. Харків (відповідач) було укладено Договір № 1/0311.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1.1., п. 1.2. Договору № 1/0311 від 23.03.2011 року, продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та сплатити токарний - гвинторізний верстат мод. 1М63, РМЦ 2800мм, б/у, на умовах передбачених даним Договором.

Пунктом 2.1. Договору № 1/0311 від 23.03.2011 року, передбачено, що загальна вартість Договору, становить 33 000,00 грн., в тому числі ПДВ 5500,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору № 1/0311 від 23.03.2011 року, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 33 000,00 грн., що підтверджується податковою накладною (арк.с. 16) та видатковою накладною №2 від 04.04.2011 року та акт приймання передачі до Договору № 1/0311 від 23.03.2011 року. (арк.с. 18 - 19)

Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача та печаткою підприємства відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом п.2.3. Договору № 1/0311 від 23.03.2011 року передбачено обов`язок відповідача здійснити оплату обладнання на протязі 30 днів, з моменту підписання даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач отримав товар за Договором № 1/0311 від 23.03.2011 року на загальну суму 33 000,00 грн., однак доказів сплати поставленого товару не надав.

Окрім того, 04.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станк", м. Харків (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Фламенко - ЛТД" м. Харків (відповідач) було укладено Договір № СП - 1.

Відповідно до п.1.1., п. 1.2. Договору № СП - 1 від 04.04.2011 року, продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та сплатити верстат круглошліфувальний мод. 3М151В, б/у, на умовах передбачених даним Договором.

Пунктом 2.1. Договору № СП - 1 від 04.04.2011 року, передбачено, що загальна вартість Договору, становить 36 000,00 грн., в тому числі ПДВ 6000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору № СП - 1 від 04.04.2011 року, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 36 000,00 грн., що підтверджується податковою накладною (арк.с. 15) та видатковою накладною №1 від 04.04.2011 року та акт приймання передачі до Договору № СП - 1 від 04.04.2011 року. (арк.с. 17, 20)

Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача та печаткою підприємства відповідача.

Пунктом п.2.2. Договору № СП - 1 від 04.04.2011 року передбачено обов`язок відповідача здійснити оплату обладнання на протязі 30 днів, з моменту підписання даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач отримав товар за Договором № СП - 1 від 04.04.2011 року на загальну суму 36 000,00 грн., однак доказів сплати поставленого товару не надав.

Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 33000,00 грн. за Договором № 1/0311 від 23.03.2011 року, та 36000,00 грн. за Договором № СП - 1 від 04.04.2011 року, підтверджується також Актом звірки взаємних розрахунків за період квітень 2011 року по серпень 2011 року, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб. (арк.с. 21)

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 33000,00 грн. за Договором № 1/0311 від 23.03.2011 року, та 36000,00 грн. за Договором № СП - 1 від 04.04.2011 року, правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фламенко - ЛТД" м. Харків (61096, м.Харків, вул..Слинька, будинок 20, кв. 105, код ЄДРПОУ 19465300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станк", м. Харків (61007, м.Харків, вул.Другої п'ятирічки, буд. 19, код ЄДРПОУ 32869157) суму заборгованості за Договором № 1/0311 від 23.03.2011 року у розмірі 33000,00 грн., та за Договором № СП - 1 від 04.04.2011 року у розмірі 36000,00 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.06.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/1524/14