Постанова

від 19.06.2014 по справі 805/6275/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 р. Справа № 805/6275/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бойко М.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області до Державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 у період з 01.02.2014 року по 30.04.2014 року у розмірі 4 923,22 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 у період з 01.02.2014 року по 30.04.2014 року у розмірі 4 923,22 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач повинен був відшкодувати до 25 числа щомісяця місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію. За період з 01.02.2014 року по 30.04.2014 року відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 по працівниках підприємства в сумі 4 923,22 грн., яка підтверджується відповідним розрахунком. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав письмові пояснення у яких зазначено, що громадянин ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою від 11.11.2012 року про призначення йому пенсії згідно п. «б» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по списку № 2 при цьому надав документи про підтвердження пільгового статусу по Списку № 1 тривалістю 1 місяць та 2 дні та по Списку № 2 тривалістю 11 років 7 місяців 6 днів у тому числі на підприємстві відповідача - за період з 09.08.1978 р. по 19.10.1982 р. та з 16.04.1984 р. по 12.04.1991 р. тривалістю 11 років 2 місяці 8 днів. При цьому підприємство відповідача надало довідку, що уточнює пільговий характер роботи, необхідний для призначення за вислуго років по ст..55 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно довідки наданої довідки, громадянин ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача повний робочий день в об'єднаній комплексній експедиції № 310 «Союзмаркштреста Головного управління геодезії та картографії при СМ СРСР».

Відповідно до протоколу № 2588 від 06.03.2013 року Управління пенсійного фонду України громадянину ОСОБА_1 було призначено з 28.11.2012 року пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки у нього було відсутнє право на пенсію за вислуго років згідно п. «б» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу у розмірі 12 років 6 місяців.

Крім того, представник позивача надав клопотання у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. До суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку про визнання позову обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм,

зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.

Відповідач, Державне підприємство «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» - є відповідно до п. 2.1.1 вказаної Інструкції платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, позивач звертається з даним позовом саме до Державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» , яке є юридичною особою.

У відповідності до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою від 11.11.2012 року про призначення йому пенсії згідно п. «б» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по списку № 2 при цьому надав документи про підтвердження пільгового статусу по Списку № 1 тривалістю 1 місяць та 2 дні та по Списку № 2 тривалістю 11 років 7 місяців 6 днів у тому числі на підприємстві відповідача - за період з 09.08.1978 р. по 19.10.1982 р. та з 16.04.1984 р. по 12.04.1991 р. тривалістю 11 років 2 місяці 8 днів. При цьому підприємство відповідача надало довідку, що уточнює пільговий характер роботи, необхідний для призначення за вислуго років по ст..55 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно наданої довідки, громадянин ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача повний робочий день в об'єднаній комплексній експедиції № 310 «Союзмаркштреста Головного управління геодезії та картографії при СМ СРСР», яке у подальшому перереєстровано в Державне підприємство «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії»

Відповідно до протоколу № 2588 від 06.03.2013 року Управлінням пенсійного фонду України громадянину ОСОБА_1 було призначено з 28.11.2012 року пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки у нього було відсутнє право на пенсію за вислуго років згідно п. «б» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу у розмірі 12 років 6 місяців.

Пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах.

Окремі категоріями працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років відповідно до приписів ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислуго років мають працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Крім того, згідно Порядку, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383, п. 3 передбачає, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які діяли на період роботи особи.

Оскільки громадянин ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача в період дії Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, то згідно п. «б» розділу 2 «Геологорозвідувательні роботи (поверхневі) його період роботи зарахувався до списку № 2.

Судом встановлено, що позивачем було направлено на адресу відповідача розрахунки для відшкодування виплачених пільгових пенсій за списком № 2 по працівникам підприємства, які були отримані відповідачем, що підтверджується копією поштових повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції..

В строки передбачені законодавством відповідачем не було сплачено зазначену суму позивачу.

Таким чином, відповідач має відшкодовувати позивачу фактичні витрати з виплати та доставки пільгових пенсій.

Згідно п. 6.8 вищевказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Оскільки в результаті несплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач має заборгованість у розмірі 4 923,22 грн., суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути зазначену суму.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області до Державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 у період з 01.02.2014 року по 30.04.2014 року у розмірі 4 923,22 грн., - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» (ЄДРПОУ 02570983) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 2 за період з 01.02.2014 року по 30.04.2014 року у розмірі 4 923 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 22 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бойко М.І.