Рішення

від 10.06.2014 по справі 923/594/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 р. Справа № 923/594/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" м. Херсон

до відкритого акціонерного товариства "Авіапро" м. Херсон

про визнання договору укладеним

за участю представників сторін:

від позивача - заступник директора Предейн А.К., уповноважені особи Собчук О.В., Глоба К.М.

від відповідача - уповноважена особа Васильєв Є.В.

Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (позивач по справі) звернулося з позовом, яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати укладеним з відкритим акціонерним товариством "Авіапро" (відповідач) договір № 444 від 01.04.2014року про подачу холодної води та послуги по прийманню і очищенню стічних вод в редакції позивача з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 16.04.2014року та викладенням спірного пункту 4.5 договору в наступній редакції:

Согласно п. 4.10, 4.11, 4.12, 4.13 «Правил пользования системами централизованого коммунального водоснабжения и водоотведения в населенных пунктах Украины», утвердженных приказом Министерства по вопросам жилищно-комунального хозяйства Украины от 27.06.2008 года № 190 и зарегистрированных в Министерстве юстиции Украины 07.10.2008 года № 936/15627 № 190 (с изменениями, внесенными согласно Приказа Министерства регионального развития, строительства и жилищно-комунального хозяйства от 27.03.2012года № 131 и зарегистрированными в Министерстве юстиции Украины 12.04.2012 года № 557/20870) абонент оплачивает среднегодовой объем сточных вод, который образовался вследствие выпадения атмосферных осадков, согласно приложения № 2, которое является неотъемлемой частью договора».

Позивач посилається на те, що при підписанні зазначеного договору сторонами не було досягнуто згоди по пункту 4.5 договору відповідно до якого відповідач зобов'язаний сплачувати середньорічний обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляють у мережі водовідведення споживача згідно з додатком №2 у запропонованій позивачем редакції.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що спірний пункт 4.5 договору не підлягає укладенню в редакції позивача, оскільки позивачем не обґрунтовано належними доказами, що стічні води в періоди дощів та сніготанення потрапляють до комунальної каналізаційної мережі через дощозбірники і колодязі які розташовані на території відповідача .

Він зазначає, що дощозбірники у нього відсутні, а розташовані на території підприємства колодязі розміщенні на підвищенні та герметично закриваються і стічні води через них не можуть потрапляти в мережі позивача.

Оскільки позивач не надає відповідачу послуг по прийому вищезазначених стічних вод, то відсутні і підстави щодо розрахунків за ці послуги.

Крім того, відповідач посилається на те, що послуги позивач повинен надавати згідно з договором, який оформляється на основі Типового договору , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005рокку №630, яким не передбачено оплати додаткового обсягу стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, а відповідно до ч.4 ст. 179 ГК України сторони не можуть відступити від змісту Типового договору.

Справа розглядалася з перервами які відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалися в засіданнях суду 20.05.2014року та 03.06.2014року.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що організаційно-правова форма відповідача не відповідає зазначеній позивачем в позовній заяві, оскільки відповідно до Статуту та витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначено найменування відповідача як товариства з обмеженою відповідальністю «Авіапро», тому судом здійснюється заміна відповідача на належного - товариство з обмеженою відповідальністю «Авіапро».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом яким просить визнати укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Авіапро» (відповідач) договір № 444 від 01.04.2014року про подачу холодної води та послуги по прийманню і очищенню стічних вод, в його редакції з урахуванням пункту 4.5 договору щодо оплати середньорічного додаткового обсягу стічних вод, які неорганізовано потрапляють внаслідок випадання атмосферних опадів

Матеріали справи свідчать про те, що 07.04.2014року листом за №01/04-15/747 позивач надіслав відповідачу 2 примірники договору № 444 від 01.04.2014року про подачу холодної води та послуги по прийманню і очищенню стічних вод (з додатками).

Листом б/н від 11.04.2014року відповідач повернув підписаний договір з протоколом розбіжностей, в тому числі і за пунктом 4.5 договору.

За змістом протоколу розбіжностей позивач практично заперечує проти включення в договір пункту 4.5 та просить його виключити.

З такою редакцією не погоджується позивач та просить суд визнати укладеним договір в запропонованій ним редакції, в тому числі і за пунктом 4.5 договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 16.04.2014року.

Розглядаючи позовні вимоги, суд виходить із вимог Господарського Кодексу України, яким врегульовані загальні умови та порядок укладення господарських договорів.

Так, частиною 3 статті 179 ГК України встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законодавством, або існує пряма вказівка закону чи органів державної влади або місцевого самоврядування щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів підприємницької діяльності.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками відносин у сфері житлово - комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008року №190 (зі змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 року № 131 та №541 від 24.10.2012року) на які посилається позивач, також встановлено, що відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Таким чином, діючим законодавством України передбачено обов'язкове укладення договору у сфері водопостачання та водовідведення, який в свою чергу повинен відповідати вимогам Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилам користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008року.

Посилання відповідача на те, що Типовим договором, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005року №630 не встановлено обов'язковості включення до договору пункту 4.5, не є підставою відмови в задоволенні позову, оскільки відповідно до ч.4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі Типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. При цьому сторони мають право конкретизувати його умови, в тому числі і привести зазначений договір у відповідність з вимогами пунктів 4.10, 4.11, 4.12, 4.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008року.

За змістом спірного пункту 4.5 договору №444 від 01.04.2014року позивач викладає його в наступній редакції: Споживач відповідно до пунктів 4.10, 4.11, 4.12, 4.13 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008року за № 190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року за № 936/15627 (з урахуванням змін внесених згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства від 27.03.2012року №131 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.04.2012року за №557/20870), (далі - Правила) сплачує водоканалу середньорічний обсяг стічних вод, що утворюються внаслідок випадіння атмосферних опадів, відповідно до додатку №2, який є невід'ємною частиною договору.

Додатком №2 до договору позивач зазначає виробничий скид стічних вод, та додатковий обсяг стічних вод, що утворюються внаслідок випадіння атмосферних опадів з посиланням на пункти 4.10, 4.11, 4.12, 4.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України з приміткою: за даними наданими гідрометеоцентром.

При розгляді спору суд виходить із того, що статтею 3 ЦК України зазначено загальні засади цивільного законодавства, в тому числі свободу договору (пункт 3 ч.1 ст. 3 ЦК України). Свобода договору означає право фізичних та юридичних осіб вільно встановлювати свої права і обов'язки на основі договору і у визначені будь-яких умов договору, які не суперечать законодавству .

Статтею 627 ЦК України також встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Загальний порядок укладення договорів визначено статтею 181 ГК України, відповідно до якої за наявності заперечень щодо окремих пунктів запропонованого договору, сторона, яка одержала проект договору, складає проект розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, та в двадцятиденний строк надсилає два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору відповідно до ч.5 ст. 181 ГК України зобов'язана протягом 20 днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, які залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм, у разі недосягнення сторонами згоди за розбіжностями до договору про надання послуг та неврегулювання цих розбіжностей, виконавець послуги вправі звернутися до суду за захистом свого права на підставі ст. 16 ЦК України, статей 20, 187 ГК України, в тому числі шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом, що містить обов'язковий характер.

Позовні вимоги за спірним договором позивач обґрунтовує пунктами 4.10, 4.11, 4.12, 4.13 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року за № 190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року за № 936/15627 (зі змінами, внесеними згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 року № 131 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2012року № 557/20870).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1.1. вищезазначених Правил ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форми власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 4.10 вищезазначених Правил (зі змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 року № 131 та від 24.10.2012року №541) передбачена формула визначення середньорічного об'єму стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення споживачів, або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення які розташовані на території споживача, у мережі водовідведення виробника.

Таким чином, передумовою включення до договору спірного пункту 4.5 та додатку №2 до нього щодо оплати додаткового обсягу стічних вод, що неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення споживача або через дощозбірники і колодязі, є наявність у власності або користуванні відповідача як споживача, об'єктів системи водопостачання та водовідведення, дощозбірників та колодязів, які приєднанні до системи комунального водопостачання та водовідведення.

Доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 ГПК України). Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України). Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Належними визнаються ті докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 4-2, 4-3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому, принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони, покладення на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Посилаючись на відсутність можливості потрапляння через наявні на його території колодязі стічних вод та на герметичність люків колодязів, відповідач не надав до суду доказів які б відповідали принципам належності та допустимості в розумінні ст. 32, 34, 36 ГПК України та підтверджували б викладені в відзиві факти щодо неможливості неорганізованого потрапляння стічних вод у періоди дощів та сніготанення з мереж водовідведення відповідача або через зливоприймачі і колодязі, розташовані на його території, у мережі позивача, як це передбачено пунктом 4.10 вищезазначених Правил, на які позивач посилається як на нормативний документ на підставі якого він просить укласти договір з урахуванням його редакції пункту 4.5.

До матеріалів справи надано акт обстеження каналізаційних мереж відповідача від 30.05.2014року, який було складено спеціалістами позивача, в присутності адміністративного директора, інженера технічного відділу та юриста відповідача. Згідно з зазначеним актом на території відповідача було виявлено не тільки колодязі, які зображені на схемі (додаток №1 до договору), але і 2 приховані (скриті) колодязі біля адміністративної будівлі для відведення дощових та талих вод, що накопичуються на покрівлі будівель до комунальної каналізаційної мережі позивача.

При цьому належних доказів на підтвердження доводів відповідача про те, що існуючі на його території колодязі є герметично закритими та виступають на 30 см над поверхнею асфальтового покриття, а тому вода під час дощів та сніготанення не може потрапляти до них, представник відповідача суду не надав, а надані ним фотоматеріали (арк.. справи 71-79) цього не доводять. Не надано і доказів на спростування фактів, викладених в акті обстеження від 30.05.2014року.

Встановлені судом обставини та наведені вище норми права є підставою для визнання укладеним договору №444 від 01.04.2014року, з урахуванням протоколу узгодження та включенням до договору пункту 4.5 в редакції позивача.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 24, 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Здійснити заміну відкритого акціонерного товариства «Авіапро» на належного - товариство з обмеженою відповідальністю «Авіапро».

2. Позовні вимоги задовольнити.

3. Визнати укладеним договір на подачу холодної води та послуги по прийманню та очищенню стічних вод № 444 від 01.04.2014року між міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" та товариством з обмеженою відповідальністю «Авіапро» в редакції направленого проекту договору, враховуючи протокол узгодження розбіжностей, укладений між міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" та товариством з обмеженою відповідальністю «Авіпро» від 16.04.2014 року та викласти неузгоджений пункт 4.5 договору в наступній редакції:

Согласно п. 4.10, 4.11, 4.12, 4.13 «Правил пользования системами централизованого коммунального водоснабжения и водоотведения в населенных пунктах Украины», утвердженными приказом Министерства по вопросам жилищно-комунального хозяйства Украины от 27.06.2008 г. № 190 и зарегистрированным в Министерстве юстиции Украины 07.10.2008 г. № 936/15627 № 190 (с изменениями, внесенными согласно Приказа Министерства регионального развития, строительства и жилищно-комунального хозяйства от 27.03.2012г. № 131 и зарегистрированными в Министерстве юстиции Украины 12.04.2012 г. № 557/20870) абонент оплачивает среднегодовой объем сточных вод, который образовался вследствии выпадения атмосферных осадков, согласно приложения № 2, которое является неотъемлемой частью договора.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авіапро" м. Херсон, вул. Робоча, 82-А, р/рахунок № 26005300000833 в ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854, ідентифікаційний код 38480870 на користь міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" м. Херсон, пл. ім. Ю.Ю.Тутушкіна, 9, р/рахунок26009680411 в ПАТ «Марфін Банк», м. Іллічівськ, МФО 328168, ідентифікаційний код 03355726 - 1218грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 червня 2014р.

Суддя З.І. Ємленінова