Рішення

від 11.06.2014 по справі 910/7146/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7146/14 11.06.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"

до першого відповідача Споживчого товариства "Діамед"

до другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Станхем плюс"

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача: Половов А.О. - юрисконсульт

від першого відповідача: не з'явився

від другого відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Споживчого товариства "Діамед" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Станхем плюс" про визнання договору оренди приміщення від 12.01.2014 № 7/14/7 недійсним.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Представники Споживчого товариства "Діамед" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Станхем плюс" у судове засідання не з'явилися, подали клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити їх представників у судове засідання у зв'язку з їх відрядженнями.

Відповідно до п. 9.2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Виходячи з викладеного судом відмовлено у задоволенні клопотань відповідачів.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши пояснення позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 16.12.2013 між Споживчим товариством "Діамед", далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед", далі Орендар, укладено договір оренди нежитлового будинку № 01/1-16-12/13, далі Договір № 01/1-16-12/13, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору № 01/1-16-12/13) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитловий будинок, площею 612,10 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 5-А, що належить Орендодавцю на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 24.03.2006. Приміщення було передано по акту приймання-передачі орендованого майна від 19.12.2013.

Згідно п.3.1 Договору № 01/1-16-12/13 за користування орендованим майном Орендар сплачує орендну плату, в розмірі 25 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 15 302,50 грн. в місяць.

Пунктом 3.4 Договору № 01/1-16-12/13 передбачено, що орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 25 числа наступного місяця.

Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з дати підписання акта приймання-передачі орендованого майна, строком на 2 роки 364 дні (п. 8.1 Договору № 01/1-16-12/13).

Відповідно до п. 7.3 Договору № 01/1-16-12/13 Орендодавець на строк дії даного договору не має права відчужувати орендоване майно, укладати з третіми особами будь-які правочини (договори) пов'язані з позбавленням Орендаря користування орендованим майном.

12 січня 2014 року між Споживчим товариством "Діамед" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станхем плюс" було укладено договір оренди приміщення № 7/14/7, далі Договір № 7/14/7. Пунктом 1.2 даного договору визначено, що адреса приміщення, що орендується: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 5-А. Приміщення було передано по акту приймання-передачі від 12.01.2014.

Відповідно до п. 1.3 Договору № 7/14/7 загальна площа приміщення, що орендується 612,10 кв.м. Строк оренди приміщення, що орендується, складає 1 рік з моменту прийняття приміщення за актом передавання - приймання (п. 4.1 Договору № 7/14/7).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" стверджує, що укладений Договір № 7/14/7 порушує його права, оскільки суперечить умовам Договору № 01/1-16-12/13, який укладено між ним та першим відповідачем, спрямований на позбавлення права позивача користуватися орендованим майном, тому просить суд визнати договір від 12.01.2014 № 7/14/7 недійсним.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від договору оренди не допускається (ч. 1 ст. 291 ГК України).

Законодавець визначає підстави для визнання правочину недійсним та настання певних наслідків, а саме:

§ відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства;

§ зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, окрім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з Конституцією України (статті 1, 8 Конституції України);

§ згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності угоди є недотримання в момент здійснення угоди стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України;

§ якщо недійсність угоди прямо не встановлена законом, проте одна зі сторін або інша заінтересована особа оспорює її дійсність за підставами, встановленими законом, така угода може бути визнана судом недійсною, що встановлено ч. 3 ст. 215 ЦК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено, що спірний договір оренди приміщення № 7/14/7 від 12.01.2014 порушує його права, оскільки суперечить умовам договору оренди нежитлового будинку № 01/1-16-12/13 від 16.12.2013, а саме п. 7.3, за яким орендодавець на строк дії даного договору не має права відчужувати орендоване майно, укладати з третіми особами будь-які правочини (договори) пов'язані з позбавленням орендаря користування орендованим майном. Споживче товариство "Діамед" передало за договором № 7/14/7 від 12.01.2014 майно в оренду іншій юридичній особі при діючому договорі оренди з позивачем, чим порушив права та законні інтереси останнього. Проте об'єкт оренди у період дії відповідного договору не може бути об'єктом оренди за іншим договором, укладеним пізніше, оскільки це унеможливлює реалізацію права на користування цим об'єктом і не відповідає вимогам Цивільного кодексу України.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" до Споживчого товариства "Діамед" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Станхем плюс" про визнання договору оренди приміщення від 12.01.2014 № 7/14/7 укладеного між Споживчим товариством "Діамед" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станхем плюс" недійсним - задовольнити.

Витрати по судовому збору покладаються на відповідачів солідарно, згідно вимог ст.44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.06.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись 203, 215, 626, 627, 628, 629, 759 ЦК України, ст. ст. 283, 291 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" до Споживчого товариства "Діамед" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Станхем плюс" задовольнити.

2. Визнати договір оренди приміщення від 12.01.2014 № 7/14/7 укладеного між Споживчим товариством "Діамед" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станхем плюс" недійсним.

3. Стягнути з Споживчого товариства "Діамед", 03170, м. Київ, вул. Чаадаєва, буд. 3, кв. 137 код ЄДРПОУ 30176704, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед", 02411, м. Київ, вул. Приозерна, буд. 2, код ЄДРПОУ 21526737, судовий збір у сумі 913,50 грн., видавши наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станхем плюс", 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 17, код ЄДРПОУ 35519873, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед", 02411, м. Київ, вул. Приозерна, буд. 2, код ЄДРПОУ 21526737, судовий збір у сумі 913,50 грн., видавши наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 16.06.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко