Рішення

від 16.06.2014 по справі 910/10237/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10237/14 16.06.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров'я»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Тронка-АТ»

про стягнення 22800 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Титаренко Ю.П. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров'я» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Тронка-АТ» (далі - Відповідач) 22800 грн. передплати за непоставлений товар.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань з поставки замовленого та передплаченого Позивачем товару, у результаті чого замовлений товар втратив для Позивача актуальність, а відтак він відмовився від його отримання та вимагає повернення передплати.

Відзиву на позов Відповідач не подав.

В судове засідання представники Відповідача не з'явилися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, та була отримана ним отримана 31.05.2014, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже Відповідач, як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого повноважного представника.

Неможливість направлення Відповідачем повноважного представника та неможливість розгляду справи без участі його представника підлягає доведенню Відповідачем, як учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а отже направлення представника було правом, а не обов'язком Відповідача, та останнім не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Крім того, Відповідач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати відзив на позов в письмовому вигляді через канцелярію суду (або направити поштою, кур'єром тощо), оскільки, як зазначалось вище, про призначення судового засідання Відповідачу було заздалегідь, з часу отримання ним ухвали суду.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 181 та ч. 2 ст. 265 ГК України, допускається укладення договору поставки у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Так, між Позивачем та Відповідачем було досягнуто домовленості щодо поставки Відповідачем Позивачу на умовах DAP Харків, по вул. Шевченка, 22, гомогенізатора-диспергатора АР-3000Д/1.2 (ДУ40) (далі - Товар), що підтверджується копією залученого до матеріалів справи рахунку-фактури № 40DAP/10-13 від 30.10.2013 на суму 22800 грн.

Вказаний рахунок-фактура містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містить підпис представника Відповідача, а також скріплений його печаткою.

Представник Позивача пояснив, що договір поставки (купівлі-продажу) у формі єдиного документу між сторонами не складався.

Оплата за Товар згідно вказаного рахунка-фактури була здійснена Позивачем 05.11.2013 в розмірі 22800 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 12022.

У відповідності до гарантійного листа № 84 від 10.12.2013 Відповідач зобов'язався здійснення відвантаження Товару до 17.12.2013 або повернути сплачені Позивачем грошові кошти протягом двох банківських днів.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, за загальним правилом, виходячи зі змісту вказаних положень ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати товару одразу після його прийняття, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Сторони можуть відійти від цього правила лише у разі здійснення попередньої оплати (стаття 693 ЦК України), або застосувавши розстрочення платежу (стаття 695 ЦК України).

Як встановлено вище судом, правовідносини сторін даного спору щодо поставки товару склались на умовах його попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв'язку з тим, що виконання зобов'язань Відповідача перед Позивачем щодо поставки Товару втратило інтерес для Позивача, як кредитора за вказаним зобов'язанням, через прострочення Відповідачем строків поставки Товару та його не поставкою взагалі, то Позивач претензіями № 864/12 від 17.02.2014 та від 16.04.2014 вимагав повернути передплату за неодержаний Товар.

Вищевказані претензії Позивача Відповідачем було отримано наручно, про що містяться відповідні відмітки на претензіях, однак фактично вимоги Позивача про повернення суми передплати за непоставлений Товар Відповідач не задовольнив, в тому числі не перерахував Позивачу цю суму коштів і станом на дату судового розгляду. В матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 22800 грн. є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Тронка-АТ» (м. Київ, вул. Малишка, 3, квартира 491; ідентифікаційний код 38576850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров'я» (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22; ідентифікаційний код 31437750) 22800 (двадцять дві тисячі вісімсот) грн. передплати за непоставлений товар, а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.06.2014

Суддя Сташків Р.Б.